справа №380/19899/25
провадження № П/380/21187/25
з питань розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін
08 січня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача - Львівської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови.
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
21 жовтня 2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідача - Львівської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що враховуючи характер спірних правовідносин, необхідність повного та всебічного встановлення усіх обставин справи, зважаючи на значення справи для сторін, розгляд справи слід проводити у судовому засіданні з викликом сторін. На думку відповідача, це сприятиме об'єктивному розгляду справи.
Суд, розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Водночас, відповідно до частини шостої статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1. у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2. якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішень митного органу про коригування митної вартості товарів. Оцінка правомірності таких рішень здійснюється судом шляхом аналізу документів, які були подані декларантом до митного оформлення, та співставлення їх із вимогами митного законодавства. Тобто, для вирішення даного спору ключовим є дослідження письмових доказів, які вже наявні в матеріалах справи або можуть бути надані сторонами у встановлені судом строки. Відповідач у своєму клопотанні не навів конкретних обставин, які неможливо встановити на підставі письмових доказів і які потребували б надання усних пояснень у судовому засіданні. Саме лише посилання на "характер спірних правовідносин" та "необхідність всебічного встановлення обставин" є загальним і не доводить необхідності проведення усного слухання.
Практика Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі «Jussila v. Finland» від 23 листопада 2006 року) свідчить про те, що публічний розгляд справи може не проводитися, якщо обставини справи не вимагають безпосереднього допиту свідків або оцінки особистих якостей заявника, а спір може бути вирішений на основі наявних у справі матеріалів. У справі «Varela Assalino v. Portugal» (рішення від 25 квітня 2002 року) ЄСПЛ зазначив, що відсутність публічного розгляду не є порушенням статті 6 Конвенції, якщо провадження стосується виключно правових чи технічних питань, які можуть бути адекватно вирішені на підставі письмових матеріалів.
З огляду на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників справи, суд вважає, що проведення судового засідання з викликом сторін не є необхідним для повного та всебічного з'ясування обставин справи. Наявні у матеріалах справи документи є достатніми для прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті спору. Крім того, розгляд справи в порядку письмового провадження сприяє дотриманню розумних строків розгляду справи та процесуальній економії.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 256, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні клопотання представника Львівської митниці про розгляд адміністративної справи № 380/19899/25 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати сторонам.
3. Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Коморний О.І.