08 січня 2026 рокусправа № 380/21458/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом комунального некомерційного підприємства “Львівське територіальне медичне об'єднання “Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування висновку,-
встановив:
комунальне некомерційне підприємство “Львівське територіальне медичне об'єднання “Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати висновок UA-M-2024-09-18-000035 про результати моніторингу процедури закупівлі меблів різних (код ДК 021:2015:39150000-8: меблі та приспособи різні), номер в електронній системі закупівель Prozorro UA-2024-07-08-004371-a.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області проведено моніторинг закупівлі UA-2024-07-08-004371-a за замовленням комунального некомерційного підприємства “Львівське територіальне медичне об'єднання “Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» щодо закупівлі: меблі різні ДК 021:2015:39150000-8: меблі та приспособи різні, за результатами якої складено та оприлюднено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі. Висновок органу державного фінансового контролю про результати моніторингу закупівель не відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Ухвалою суду від 23.10.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що Держаудитслужба відповідно до положень статті 8 Закону №922-VIII та на підставі наказу №82-з від 17.09.2024 здійснила моніторинг процедури закупівлі: меблі різні ДК 021:2015:39150000-8: меблі та приспособи різні. За результатами моніторингу встановлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що відображені у висновку про його результати, який оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону №922-VIII.
Під час проведення моніторингу закупівлі установлено порушення позивачем вимог 3 Особливостей №1178 та принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною першою статті 5 Закону №922 та порушено вимоги підпункту 2 пункту 44 Особливостей.
Відповідач зазначив, що за приписами пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII висновок про результати моніторингу закупівлі обов'язково повинен містити зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. При цьому Держаудитслужба самостійно відповідно до наданих їй повноважень визначає спосіб усунення виявленого порушення. Зобов'язання, встановлене у висновку від 03 жовтня 2024 року, направлене на приведення відносин між сторонами у первісний стан та є співмірним і пропорційним наслідкам виявленого порушення.
Третя особа пояснення суду не надала.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили, як і клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
08 липня 2024 року замовником Комунальним некомерційним підприємством “Львівське територіальне медичне об'єднання “Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» було оголошено закупівлю меблів різних (код ДК 021:2015:39150000-8: Меблі та приспособи різні), номер в електронній системі закупівель Prozorro UA-2024-07-08-004371-a.
Участь у даній закупівлі взяв один учасник - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
Після розгляду уповноваженою особою замовника тендерної пропозиції учасника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 22 липня 2024 року було прийнято рішення про визначення цього учасника переможцем процедури закупівлі та оприлюднено йому Повідомлення про намір укласти договір.
29 липня 2024 року за результатами проведеної процедури закупівлі Замовником було укладено договір про закупівлю №2907-2024 із Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
Керуючись положеннями ст.8 Закону №922-VIII Східним офісом Держаудитслужби видано наказ №82-з від 17.09.2024 “Про початок моніторингу закупівель» згідно з переліком, до якого включена закупівля Комунального некомерційного підприємства “Львівське територіальне медичне об'єднання “Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги», унікальний номер UA-2024-07-08-004371-а.
Підстава для прийняття рішення про початок моніторингу: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
У ході проведення моніторингу закупівлі встановлено наступне.
Тендерна документація містить обов'язкову умову щодо надання учасником в складі тендерної пропозиції підтвердження здійснення ним огляду приміщень лікарні, у яких буде проводитись монтаж меблів, визначених Технічною специфікацією (у складі пропозиції надається акт огляду об'єкту за формою визначеною у Додатку 5 до тендерної документації. Акт складається за участю представника замовника).
ФОП Дриганюк С.Є. в складі тендерної пропозиції надано Акт огляду об'єкта, який підписаний 08.07.2024 зі сторони фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ,а зі сторони Замовника-заступником директора з господарської діяльності ОСОБА_2 .
Частиною 1 статті 12 Закону №922-VIII передбачено, що електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам. Обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням цілісності даних про учасників і їхніх тендерних пропозицій/пропозицій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій/пропозицій.
Встановлення замовником в тендерній документації вимоги щодо огляду об'єкту на етапі підготовки тендерної пропозиції, порушує права та законні інтереси учасника, пов'язані з його участю у процедурі закупівлі, зокрема, право учасників на конфіденційність інформації, оскільки Замовник ще до моменту розкриття тендерних пропозицій буде мати інформацію про учасників, які бажають взяти участь у закупівлі, що в свою чергу порушує основні принципи закупівель, встановлені частиною першою статті 5 Закону: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; добросовісна конкуренція серед учасників; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 установлено її невідповідність вимогам тендерної документації Замовника.
Відповідно до пункту першого “Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» розділу “Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, навність/відсутність підстав, установлених у пункті 47 Особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, які повинні містити, поміж іншого, інформацію та документи щодо відповідності тендерної пропозиції учасника технічній специфікації (необхідним технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, у тому числі технічному завданню) згідно з умовами та вимогами тендерної документації-згідно з Додатком 3 до тендерної документації та ч.6 розділу 3 тендерної документації.
Пунктом 2 Додатку 3 “Технічна специфікація» до тендерної документації передбачено, що учасники повинні надати у складі тендерної пропозиції документ, що засвідчує якість запропонованого товару, шляхом подання підтверджуючих документів, чинних на дату подання такого документу, а саме:
-Сертифікати відповідності, видані уповноваженим органом, що підтверджує відповідність меблів п.п. 5.2.1., 5.2.2., 5.2.3, 5.2.4, 5.2.5, 5.2.6, 5.2.7, 5.2.30, 5.2.31 ДСТУ ГОСТ 16371:2016 (ГОСТ 16371-2014, IDT); Розділ 2 ГОСТ 11015-93 (ИСО 5970 79); пп. 5.2.5, 5.2.5.1, 5.2.16 ДСТУ ГОСТ 19917:2016 (ГОСТ 19917-2014, IDT); п. 5.2.1, п. 5.2.11 Таблиця 3 ДСТУ ГОСТ 22046:2004; Розділ 3,4 ДСТУ prEN 1729-1:2004; Розділ 5,6 ДСТУ ЕNV 1729-2:2004; Розділ 5 ДСТУ ЕN 527-3:2008; пп. 5.2.1, 5.2.7, 5.2.17 ДСТУ 4414:2005; Розділ 5, Додаток А ДСТУ СЕN/TR 14073-1:2007; п. 2.2 Таб. 2 п.2.3 п.2.6 ГОСТ 11016-93 (ИСО 5970-79); ГОСТ 12029-93 (ИСО 7173-89).
-Висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на меблі виготовлені у відповідності до ДСТУ ГОСТ 16371:2016, ДСТУ 4414:2005, ДСТУ ГОСТ 19917:2016, ГОСТ 11015-93, ДСТУ 22046:2004, ДСТУ EN 527-3:2008, ГОСТ 12029-93.
Відповідно до інформації, наданої в складі тендерної пропозиції учасника ФОП ОСОБА_1 , а саме: Довідки з детальним описом товару та таблиці відповідності запропонованого товару технічним та кількісним вимогам Замовника до предмету закупівлі, виробниками запропонованого товару є:
-за позиціями №№20-21, 40, 63, 105, 108-109 ТОВ “АМФ Україна»;
-за позиціями №№52, 106-107-ДП “Компанія Заповіт»;
-за рештою позицій-ФОП ОСОБА_1 .
При цьому, в складі тендерної пропозиції надано Сертифікат відповідності, виданий органом з добровільної оцінки відповідності ТОВ “ВСЦ “Південтест» від 21.11.2023 №UA0.YT.112102-23 та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 08.12.2020 №12.2-18-1/27611 на меблі виробництва ФОП ОСОБА_1 , сертифікати відповідності та висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на меблі виробництва ТОВ “АМФ Україна» відсутні у складі тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 .
У наданому під час моніторингу поясненні Замовником зазначено, що вимоги тендерної документації не містили жодних окремих вимог, щодо надання у складі тендерної пропозиції висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи виданого саме Виробнику товару та сертифікату відповідності виданого уповноваженим органом саме Виробнику товару,. Відтак, Сертифікат відповідності від 21.11.2023 №UA0.YT.112102-23 та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 08.12.2020 №12.2-18-1/27611 на меблі виробництва ФОП ОСОБА_1 свідчать про якість та відповідність меблів, що є предметом закупівлі та які пропонуються учасником, встановленим вимогам ДСТУ/ГОСТ, які зазначені у п.2 Додатку до тендерної документації в тому числі, передбачених пунктами 20-21, 40, 63, 105, 108-109 Технічної специфікації.
Проте, згідно вимог додатку 3 “Технічна специфікація» до тендерної документації, учасник повинен документально підтвердити якість товару, який він пропонує. За вищевказаними позиціями Технічної специфікації учасник ФОП ОСОБА_1 , пропонує: крісло керівника на роликах-виробник ТОВ “АМФ Україна» (позиція №20); офісне крісло на роликах-виробник ТОВ “АМФ Україна» (позиція №21); офісне крісло на роликах-виробник ТОВ “АМФ Україна»(позиція №40); крісла Венеса Хром-виробник ТОВ “АМФ Україна» (позиція №63);офісне крісло на роликах-виробник ТОВ “АМФ Україна»(позиція №105);стілець офісний напівм'який-виробник ТОВ “АМФ Україна» (позиція №108); офісне крісло-виробник ТОВ “АМФ Україна»(позиція №109).
Відтак, надані учасником Сертифікат відповідності, виданий органом з добровільної оцінки відповідності ТОВ “ВСЦ “Південтест» від 21.11.2023 №UA0.YT.112102-23 та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 08.12.2020 №12.2-18-1/27611 на меблі виробництва ФОП ОСОБА_1 не є документальним підтвердженням якості товару, який пропонує учасник ФОП ОСОБА_1 ,, за позиціями №№20-21, 40, 63, 105, 108-109 Технічної специфікації, а отже його пропозиція підлягала відхиленню на підставі підпункту 2 пункту 44 Особливостей як така, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.
Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області складено висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2024-07-08-004371-a, який опубліковано в електронній системі закупівель 04 жовтня 2024 року.
Згідно з вказаним висновком, відповідачем встановлено порушення:
за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавству встановлено порушення вимог пункту 3 Особливостей та принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною першою статті 5 Закону №922-VIII;
за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 установлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону №2939, статтею 8 Закону №922-VIII Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області зобов'язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення договірних відносин, враховуючи норми договору, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформація та/або документи що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з висновками, що було викладено в результаті проведення перевірки та вважаючи їх незаконними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі Закон №2939-ХІІ).
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону №2939-ХІІ, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ч. 2 ст. 2 Закону № 2939-ХІІ).
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.5 Закону №2939-ХІІ, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України “Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (в подальшому Закон №922- VІІІ).
Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VІІІ встановлено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до ст. 5 Закону №922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами:
1) добросовісна конкуренція серед учасників;
2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;
3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
5)об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.
Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.
Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Замовники, учасники процедур закупівлі, суб'єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом.
Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №922-VІІІ, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Згідно із ч.2 ст.8 Закону №922-VІІІ, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до ч.6 ст.8 Закону №922-VІІІ, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Згідно із ч.7 ст.8 Закону №922-VІІІ, у висновку обов'язково зазначаються: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
За визначенням, наведеним у п. 31 ст. 1 Закону №922-VIII, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
У тендерній документації зазначаються такі відомості:
1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;
3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;
4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);
5) кількість товару та місце його поставки;
6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов;
9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;
10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;
11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;
13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);
17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;
19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
За приписами ч. 4 ст. 22 Закону України “Про публічні закупівлі» тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно Законом України “Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритим єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Відповідно до п.3-7 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про публічні закупівлі», установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.
У справі, що розглядається, була застосована процедура закупівлі: відкриті торги з особливостями.
Відкриті торги з особливостями - тип процедури, яку можуть оголошувати замовники відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі також - Особливості).
Відповідно до пункті 1-3 розділу 1 Загальні положення ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей.
Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до абзацу 1-2 пункту 43 якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Згідно з абзацем 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.
Так, матеріалами справи підтверджено, що за результатами перевірки Східним офісом Держаудитслужби в Запорізькій області складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі позивача UA-M-2024-09-18-000035 та оприлюднено в електронній системі закупівель 04.10.2024 у відповідності до вимог ч. 6 ст. 8 Закону №922-VІІІ.
Зі змісту спірного висновку відповідача видно, що ним за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасників ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення вимог ст.5 Закону №922-VIII та підпункту 2 пункту 44 Особливостей.
Судом встановлено, що тендерна документація містить обов'язкову умову щодо надання учасником в складі тендерної пропозиції підтвердження здійснення ним огляду приміщень лікарні, у яких буде проводитись монтаж меблів, визначених Технічною специфікацією (у складі пропозиції надається акт огляду об'єкту за формою визначеною у Додатку 5 до тендерної документації. Акт складається за участю представника замовника).
ФОП ОСОБА_1 в складі тендерної пропозиції надано Акт огляду об'єкта, який підписаний 08.07.2024 зі сторони фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , а зі сторони Замовника-заступником директора з господарської діяльності ОСОБА_2 .
На думку відповідача, встановлення замовником в тендерній документації вимоги щодо огляду об'єкту на етапі підготовки тендерної пропозиції порушує права та законні інтереси учасника, пов'язані з його участю у процедурі закупівлі, зокрема, право учасників на конфіденційність інформації, оскільки замовник ще до моменту розкриття тендерних пропозицій буде мати інформацію про учасників, які бажають взяти участь у закупівлі, що, у свою чергу, також порушує основні принципи закупівель, встановлені частиною 1 статті 5 Закону України “Про публічні закупівлі»: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; добросовісна конкуренція серед учасників; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Вимога щодо попереднього обстеження об'єкта є нормативно визначена для здійснення монтажу меблів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, а також дозволяє Учаснику на місці оглянути весь обсяг робіт і визначитись з порядком застосування наявної у Учасника матеріально-технічної бази і техніки, та відповідно мати можливість максимально точно скласти свою цінову пропозицію і не допустити в подальшому її безпідставного корегування, що безумовно відповідає принципу максимальної економії та ефективності, закріпленому у статті 5 Закону України “Про публічні закупівлі».
Відтак, вимога щодо надання акту обстеження (огляду) об'єкту про підтвердження виїзду учасника на місце проведення робіт, за закупівлею, для обстеження об'єкту, на якому мають бути виконані роботи, за підписом представника Замовника не порушує принципи здійснення публічних закупівель, в тому числі ст.5 Закону України “Про публічні закупівлі».
Умова надання акту обстеження об'єкту будівництва зазначена в тендерній документації у зв'язку з тим, що учасники, здійснивши фактичну оцінку об'ємів необхідних робіт, можуть подати найбільш економічно вигідні пропозиції, що є одним із принципів здійснення публічних закупівель, а саме принципу максимальної економії, ефективності та пропорційності, що визначені п. 2 ч. 1. ст.5 Закону України “Про публічні закупівлі».
Пунктом 43 Особливостей визначено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Відповідно до п. 2 п. 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей; є такою, строк дії якої закінчився; є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації; не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону;
За правилами п.46 Особливостей інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дати ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.
Згідно з пунктом 2 Додатку 3 “Технічна специфікація» до тендерної документації передбачено, що учасники повинні надати у складі тендерної пропозиції документ, що засвідчує якість запропонованого товару, шляхом подання підтверджуючих документів, чинних на дату подання такого документу, а саме:
-Сертифікати відповідності, видані уповноваженим органом, що підтверджує відповідність меблів п.п. 5.2.1., 5.2.2., 5.2.3, 5.2.4, 5.2.5, 5.2.6, 5.2.7, 5.2.30, 5.2.31 ДСТУ ГОСТ 16371:2016 (ГОСТ 16371-2014, IDT); Розділ 2 ГОСТ 11015-93 (ИСО 5970 79); пп. 5.2.5, 5.2.5.1, 5.2.16 ДСТУ ГОСТ 19917:2016 (ГОСТ 19917-2014, IDT); п. 5.2.1, п. 5.2.11 Таблиця 3 ДСТУ ГОСТ 22046:2004; Розділ 3,4 ДСТУ prEN 1729-1:2004; Розділ 5,6 ДСТУ ЕNV 1729-2:2004; Розділ 5 ДСТУ ЕN 527-3:2008; пп. 5.2.1, 5.2.7, 5.2.17 ДСТУ 4414:2005; Розділ 5, Додаток А ДСТУ СЕN/TR 14073-1:2007; п. 2.2 Таб. 2 п.2.3 п.2.6 ГОСТ 11016-93 (ИСО 5970-79); ГОСТ 12029-93 (ИСО 7173-89).
-Висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на меблі виготовлені у відповідності до ДСТУ ГОСТ 16371:2016, ДСТУ 4414:2005, ДСТУ ГОСТ 19917:2016, ГОСТ 11015-93, ДСТУ 22046:2004, ДСТУ EN 527-3:2008, ГОСТ 12029-93.
Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 надав у складі своєї тендерної пропозиції сертифікат відповідності, виданий органом з добровільної оцінки відповідності ТОВ “ВСЦ “Південтест» від 21.11.2023 № UA0.YT.112102-23, що підтверджує відповідність меблів п.п. 5.2.1., 5.2.2., 5.2.3, 5.2.4, 5.2.5, 5.2.6, 5.2.7, 5.2.30, 5.2.31 ДСТУ ГОСТ 16371:2016 (ГОСТ 16371-2014, IDT); Розділ 2 ГОСТ 11015-93 (ИСО 5970-79); пп. 5.2.5, 5.2.5.1, 5.2.16 ДСТУ ГОСТ 19917:2016 (ГОСТ 19917-2014, IDT); п. 5.2.1, п. 5.2.11 Таблиця 3 ДСТУ ГОСТ 22046:2004; Розділ 3,4 ДСТУ prEN 1729-1:2004; Розділ 5,6 ДСТУ ЕNV 1729-2:2004; Розділ 5 ДСТУ ЕN 527-3:2008; пп. 5.2.1, 5.2.7, 5.2.17 ДСТУ 4414:2005; Розділ 5, Додаток А ДСТУ СЕN/TR 14073-1:2007; п. 2.2 Таб. 2 п.2.3 п.2.6 ГОСТ 11016-93 (ИСО 5970-79); ГОСТ 12029-93 (ИСО 7173-89) та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 08.12.2020 № 12.2-18 1/27611 на меблі виготовлені у відповідності до ДСТУ ГОСТ 16371:2016, ДСТУ 4414:2005, ДСТУ ГОСТ 19917:2016, ГОСТ 11015-93, ДСТУ 22046:2004, ДСТУ EN 527 3:2008, ГОСТ 12029-93.
Відповідач у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі дійшов висновку про невідповідності пропозиції учасника вимогам технічної специфікації, у зв'язку з тим, що надані учасником Сертифікат відповідності, виданий органом з добровільної оцінки відповідності ТОВ “ВСЦ “Південтест» від 21.11.2023 №UA0.YT.112102-23 та Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 08.12.2020 № 12.2-18-1/27611 на меблі не є документальним підтвердженням якості товару, який пропонує учасник ФОП ОСОБА_1 , за позиціями №№ 20-21, 40, 63, 105, 108-109 Технічної специфікації виробництва ТОВ “АМФ Україна».
Як встановлено з матеріалів справи, тендерною документацією не було передбачено чітких вимог, що в складі пропозиції учасника повинні бути надані підтверджуючі документи щодо кожної позиції технічної специфікації або на кожен вид товару чи від кожного виробника. Замовник не конкретизував що вимоги встановлені п.2 Додатку 3 стосуються кожної номенклатурної позиції технічної специфікації.
На виконання вимог п.1 та п.4 Додатку 3 до тендерної документації, ФОП ОСОБА_1 надав у складі своєї тендерної пропозиції довідку з детальним описом товару, а також таблицю відповідності запропонованого товару вимогам Замовника. Згідно інформації наведеної у них, ФОП ОСОБА_1 запропонував на торги усі меблі, що є предметом закупівлі, тобто меблі за усіма позиціями №1-112 Технічної специфікації є “запропонованим товаром». Відтак учасник не зобов'язаний був додатково надавати сертифікат відповідності та висновок експертизи виробника ТОВ “АМФ Україна» за окремими позиціями №№ 20 21, 40, 63, 105, 108-109 технічної специфікації у складі своєї пропозиції.
Таким чином, відповідач помилково зробив висновок про порушення комунальним некомерційним підприємством “Львівське територіальне медичне об'єднання “Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» вимог пункту 3 Особливостей та принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною першою статті 5 Закону №922-VIII та підпункту 2 пункту 44 Особливостей.
Суд вважає, що встановлені відповідачем порушення носять виключно формальний характер, оскільки не пов'язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.
При цьому, суд зауважує, що втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим виключно у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів). Однак, у висновку про результати моніторингу закупівлі не йдеться про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про припинення зобов'язань за договором, тобто фактично розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору.
У той же час, суд зазначає, що згідно з оскаржуваного висновку відповідач зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором з дотриманням положень Господарського та Цивільного кодексів України.
Разом з тим, в постанові від 04.05.2023 по справі №160/5890/22 Верховний Суд вказав, що визначення способу усунення виявлених порушень “шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 ЦК України передбачено більше десяти способів припинення зобов'язання, серед яких, і припинення зобов'язання виконанням.
Аналіз нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що метою інституту недійсності правочину є повне скасування правочину як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення правочину, який суперечить законодавству. Наслідком визнання правочину недійсним є недійсність зобов'язання, породженого таким правочином. У разі припинення договору з підстав, не пов'язаних з його недійсністю (виконання чи розірвання), припиняються зобов'язання за цим договором.
Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що “вимога» відповідача про зобов'язання позивача вжити заходів щодо припинення зобов'язань по договору відповідно до вимог чинного законодавства за результатами проведеного тендеру договору з формальних причин не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки суть “виявлених порушень» не призводить до порушення бюджетних інтересів.
Оскільки оспорюваний висновок за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі встановлює для позивача певні обов'язки, такий висновок є актом індивідуальної дії, що приймається Держаудитслужбою в межах наданих їй повноважень та на виконання покладених на неї завдань, а тому має бути перевірений судом на відповідність пунктів 1, 3 частини другої статті 2 КАС України.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Суд вказує, що зобов'язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
При цьому, можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як “припинення зобов'язань за договором» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії, оскільки, підстави припинення зобов'язань врегульовані главою 50 Цивільного кодексу України.
У свою чергу, питання щодо розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України, згідно якої розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідачем не встановлено, що виявлені, на його думку, порушення є істотними та є підставою для припинення зобов'язань за договором.
У Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.
Отже, зобов'язавши позивача вжити заходів щодо припинення зобов'язань за договором, укладеним за результатами проведеної процедури закупівлі, відповідач порушив принцип пропорційності, а відтак такі дії не спрямовані на досягнення легітимної мети.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного висновку відповідача, як акту індивідуальної дії, критеріям обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для визнання його протиправним, а відтак підлягає скасуванню, у зв'язку із чим позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 03.10.2024 (оприлюднений 04.10.2024) про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-07-08-004371-a.
Стягнути на користь комунального некомерційного підприємства “Львівське територіальне медичне об'єднання “Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» за рахунок бюджетних асигнувань Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім гривень) грн.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна