про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
09 січня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/18/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Князь Інни Іванівни в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
07.01.2026 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Князь Інни Іванівни в інтересах ОСОБА_1 (далі- позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 15.04.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливі умови проходження служби), а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 15.04.2022 по 19.05.2023 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за особливі умови проходження служби), а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 3.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 11.04.2022 по 19.05.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
За наказом по особовому складу № 103 від 11.04.2022 солдата ОСОБА_1 . зараховано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .
За наказом по особовому складу № 139 від 19.05.2023 солдата ОСОБА_1 виключено з особового складу та знято з усіх видів грошового забезпечення ВЧ НОМЕР_1 .
За адвокатським запитом відповідачем надано інформацію про проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_1 та довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення.
Разом з відповіддю № 1/1774 від 09.12.2025 відповідач надав довідку про нараховане та утримане грошове забезпечення № 7328, довідку про нарахування додаткових видів грошового забезпечення , довідку про нарахування індексації №7332.
Відповідно до наданої довідки про розмір грошового забезпечення відповідачем за період з 11.04.2022 по 19.05.23 позивачу нараховано грошове забезпечення без врахування вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а саме: розміри посадового окладу, окладу за військовими званням у 2020, 2021, 2022, 2023 роках шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом відповідно на 01 січня 2020, 01 січня 2021, 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14.
Відповідач протиправно, починаючи з 11.04.2022, розраховував грошове забезпечення позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, що призвело до порушення майнових прав позивача, гарантованого статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» отримання грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі та до зменшення розміру грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії.
З огляду на наведені порушення його прав позивач звертається до суду з цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено, у зв'язку з чим вважаю за необхідне відкрити провадження у справі.
В позовній заяві позивач просить суд поновити строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 20.07.2022 по 19.05.2023, в обґрунтування чого посилається на наступне.
При отриманні грошового забезпечення відповідач не надавав позивачу (як того вимагає трудове законодавство) розрахунковий лист, з якого можливо було б дізнатися про складові грошового забезпечення. При звільненні з військової частини також позивачу на руки не видавався документ про нараховане та отримане грошове забезпечення, тому про порушення права на отримання посадового окладу у розмірі відповідно до чинного на той момент законодавства позивач дізнався тільки з відповіді військової частини НОМЕР_1 від 09.12.2025 наданої на адвокатський запит представника позивача.
Відповідно до ст. 233 КЗпП: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Позивач вважає, що тримісячний строк звернення до суду з вимогами до відповідача про нарахування та виплату усіх сум, що йому належать починає спливати з дня отримання інформації про нараховане та виплачене грошове забезпечення, а саме з 09.12.2025.
Тому строки, визначені ст.233 КЗпП пропущені позивачем з поважних причин. При цьому, прошу звернути увагу, що Конституційний Суд України (КСУ) Рішенням № 1-р/2025 від 11 грудня 2025 року визнав неконституційною норму Кодексу законів про працю (КЗпП) про тримісячний строк звернення працівника до суду для стягнення зарплати та інших виплат, скасувавши цим самим обмеження, введене у 2022 році, і повернувши можливість безстрокового стягнення боргів роботодавця, що захищає право працівника на своєчасну винагороду.
Щодо пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог з 20.07.2022 по 19.05.2023, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з того, що спір щодо стягнення належного позивачу грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Разом з тим, Рішенням Великої Палати Конституційного Суду України № 1-р/2025 від 11.12.2025 частину першу статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних виплат визнано неконституційною.
Конституційний Суд прямо вказав, що обмеження такого права строком звужує зміст і обсяг прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України; зобов'язання роботодавця щодо виплати винагороди за працю є триваючим; відсутність можливості поновлення строку позбавляє право ефективного судового захисту.
Отже, навіть формальне застосування тримісячного строку у спорах про оплату праці є неприпустимим з конституційної точки зору.
З урахуванням продовження строків звернення до суду на період дії карантину, а також правових позицій Конституційного Суду України, строк звернення позивача до суду з позовними вимогами за період з 29 липня 2022 року по 19 травня 2023 року не пропущено.
В позовні заяві позивачем заявлено клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з наступним.
Військова частина НОМЕР_1 знаходиться на повному фінансово-господарському забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 , та є її підпорядкованим підрозділом, визначеним Міністерством оборони України.
Відповідно не є головним розпорядником коштів та не має можливості самостійно здійснювати такі виплати.
Фінансове управління Командування Сухопутних військ (ФУ КСВ), займається фінансовим забезпеченням, плануванням, обліком, контролем та управлінням бюджетними коштами для військових частин та установ, підпорядкованих ІНФОРМАЦІЯ_2 , забезпечуючи їх цільове та ефективне використання відповідно до законодавства та бюджетних програм.
Рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки третьої особи, так як Фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 складається розрахунок коштів, необхідних для виконання рішення суду відповідно до чинного законодавства, який разом з копією рішення суду, та заявкою (додатковою заявкою), в якій враховані відповідні кошти, надсилається до фінансово-економічного підрозділу вищого органу (до Центрального фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 ) для його перевірки на відповідність нормам чинного законодавства та рішенню суду та виділенню асигнувань за КЕКВ 2800 «Інші видатки» на виконання рішень судів, які набрали законної сили.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Суд зазначає, що правовідносини з приводу належного обрахунку грошового забезпечення позивача склалися безпосередньо між позивачем та відповідачем, який є розпорядником бюджетних коштів, який здійснює обрахунок грошового забезпечення, видає відповідні накази та здійснює виплату, тому суд не вбачає підстав для залучення ІНФОРМАЦІЯ_1 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Частиною четвертою статті 9 КАС України визначено обов'язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За приписами частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин третьої, шостої та сьомої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребувані доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відкрити провадження у справі за позовом адвоката Князь Інни Іванівни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про залучення ІНФОРМАЦІЯ_1 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Зобов'язати відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду: відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також:
- довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період 15.04.2022 по 19.05.2023 із зазначенням окремо всіх складових;
- первинні документи, на підставі яких складено довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 (картки особового рахунку, архівні відомості тощо) за період з 15.04.2022 по 19.05.2023;
- всі документи, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішень, вчиненні дій, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.
Усі вищевказані документи необхідно направляти на електронну пошту через офіційну електронну адресу або підсистему «Електронний суд».
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Справа розглядатиметься суддею Секірською А.Г. одноособово.
Повідомити сторони про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - «Електронний суд», яка надає змогу користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяА.Г. Секірська