про відмову у відкритті провадження
08 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/23/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, вул. 29 Вересня,6, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
про визнання дій протиправними, -
Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати дії відповідача щодо утримання автомобіля Toyota RAV4, д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходиться в приватній власності позивача, незаконними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Верховний Суд в ухвалі від 02.07.2018 у справі № 9901/657/18 зазначив, що процесуальний закон вимагає, щоб у позовній заяві про оскарження нормативно-правового акта позивач, з-поміж іншого, обґрунтував свою належність до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії. Звертаючись до суду з позовом щодо законності правового акта суб'єкта владних повноважень індивідуального характеру, позивач також повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб'єкта владних повноважень. Відсутність у будь-кого, зокрема й у позивачів, прав та/або обов'язків у зв'язку з виданням оскарженого рішення не породжує у таких осіб і права на захист, тобто права на звернення із адміністративним позовом.
Викладені у позовній заяві обставини та додані матеріали свідчать, що спірні обставини виникли щодо відчуження приватної власності позивача.
Суд застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 17.04.2018 у справі № 815/6956/15, відповідно до якої публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Отже, незалежно від буквального викладу позивачем позовних вимог та учасників, основна мета його звернення до суду полягає саме у поверненні правомочностей його як власника автомобіля та безпосереднього об'єкта таких відносин - віндикація транспортного засобу. Правовий інтерес відповідачів у такому спорі також полягає у захисті права власності, але державної. Захист такого права адміністративний суд не здійснює. Натомість воно входить до повноважень загального місцевого суду.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Тому суд дійшов висновку, що заявлений позивачем спір, направлений на захист його майнового права є приватно-правовим та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.
Подібну правову позицію висловлено в Постанові Верховного суду від 13.09.2023 у справі № 707/1298/22.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Отже, суд дійшов висновку, що наявні підстави відмовити у відкритті провадження та повернути позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 170, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області про визнання дій протиправними.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даного спору віднесений до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складання.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО