Доманівський районний суд Миколаївської області
Справа № 475/918/25
Іменем України
08 січня 2026 р.с-ще Доманівка
Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області Єгорова Н.І., дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, що надійшов від ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,
На розгляд Доманівського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення ЕПР № 399028 від 22.07.2025, складений поліцейським СРПП ВП №2 Вознесенського РУП Гомзяк А.В. за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Зі змісту протоколу встановлено,що 22.07.2025 о 09:09 год в с-щі Доманівка вулиця Мельнична , водій ОСОБА_1 , здійснював рух транспортним засобом "case 570v", д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння. Тест зі згоди водія в установленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу алтотестер Драгер, результат якого 1.16%проміле . Від керування транспортного засобу водія відсторонено шляхом передачі його тверезому водієві.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9(а) Правил дорожнього руху,за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП..
В судові засідання ОСОБА_1 не з'явився, його представник - адвокат Ліпатов С.В.надав в судове засідання клопотання про розгляд справи без їх участі та про закриття провадження у справі на підставі п.1.ч.1 ст.247 КУпАП, посилаючись на те,що протокол складено з грубими порушеннями чинного законодавства..Адвокат Ліпатов С.В. в письмовому клопотанні зазначив, що до протоколу долучений неналежний доказ, а саме- відеозапис без звуку. В протоколі не зазначено які ознаки сп"яніння дали підстави для застосування спецзасобу. На відеозапису не можливо з"ясувати чи роз"яснено право на звернення до лікарні та взагалі чи роз"яснювалися права на захист.
Дослідивши клопотання адвоката Ліпатова С.В., матеріали справи, протокол та додавний до нього відеозапис, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Статтею 62 Конституції України, яка гарантує дотримання державою принципу презумпції невинуватості особи, передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння визначається статтею 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 р. № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 р. № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858. Вказаними нормативними документами передбачено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану сп'яніння.
Пунктом 6 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, передбачає два способи такого огляду: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Розділом ІІ вказаної Інструкції регламентовано порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів.
Так, цим розділом передбачено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та встановлює різні покарання для водіїв та інших осіб.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.
У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п. 5 розділу ІІ вказаної Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбачено, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Поліцейським на підтвердження факту винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП до матеріалів протоколу долучено:
-результат алкотесту Драгер 1.16%, довідку про наявність посвідчення водія , копія посвідчення водія, диск з відеозаписом з місця події.
З досліджених письмових доказів вставлено, що в порушення вимог чинного законодаства , акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, не складалося або до матеріалів справи не долучено.
Згідно з п.1.10 ПДР України, водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.
Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення є закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
В судовому засіданні була відтворена і досліджена відеозйомка, що міститься на диску.
З доказів, які додані до протоколу, вбачається, що відеозапис, які містятися на диску, не мають взагалі звуку, в зв'язку із чим суд позбавлений можливості з'ясувати, про що йде розмова між учасниками події, зафіксованої на відеозапису.
Зазначений доказ не може бути визнаний судом належним та допустимим на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, так як і з зображення роздруківки з алкотесту Драгер, зафіксованої на відео ,неможливо встановити дані щодо результату тесту.
В протоколі не зазначено, які ознаки алкогольного сп"яніння виявили працівники поліції при зупинці транспортного засобу, які б давали підстави для застосування спеціального засобу. На відеозасобу з"ясувати неможливо, із-за відсутності звуку.
Щодо роз"яснення права на захист та права на звернення до лікарні також з"ясувати не представляється можливим, із-за неякісного відеозапису. При цьому вину ОСОБА_1 не визнає, про це повідомив його захисник.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної справи, судом вживалися заходи та направлялася до ВП № 2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області постанова , в якій зафіксовано , що при відтворенні в судовому засіданні належним відеозапис встановлено відсутність на ньому звуку. 22.12.2025 на адресу суду надійшов протокол після дооформлення з відеозаписом ,згідно постанови суду від 12.12.2025 . Однак, при дослідженні нового диску в судовому засіданні встановлено, що відеозапис не містить звуку , тому з"ясувати обставини, які відбуваються на відеофайлі неможливо..
Відповідно до п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. №1103 (зі змінами), огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 4 Порядку № 1103, Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
На виконання вимог суду про надання нового носія інформації зі звуком, з можливістю повного, всебічного й об'єктивного розгляду справи, органом поліції повторно направлено такий же відеозапис, який не містить звуку, що є порушенням п. 4 Порядку № 1103, Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол не містить відомостей щодо залучення свідків для підтвердження факту вчинення правопорушення, а відеозапис долучений до протоколу не може бути використаний в суді як доказ, із-за неякісного запису подій, які неможливо виправити.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Отже, встановлені судом обставини справи не дають підстави зробити висновок, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано суду переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 ..
Отже, виходячи з положень ст. 251, 254 КУпАП, обов'язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Оцінка ж доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Суд ж не може самостійно перебирати на себе "функції обвинувачення" і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає "обережності дій суду" при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ, оскільки процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача та судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності.
У відповідності до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (Постанова Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а).
Згідно з правовим висновком викладеним у постанові Верховного суду від 26.06.2019 року у справі № 536/1703/17 притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Наведене означає, що особа не може бути притягнута до відповідальності, якщо її вину не буде доведено на підставі беззаперечних доказів, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.
Оцінивши дані, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та додані письмові докази, суддя приходить до висновку про відстутність належних доказів, які б свідчили що діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-284 КУпАП,-
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Н.І.Єгорова