Справа №127/16589/21
Провадження № 2/127/2770/21
09 січня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шаміної Ю.А.,
при секретарі судового засідання Міхеєвій Н.М.,
за участю: позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває вказана цивільна справа.
16 жовтня 2025 року до суду надійшла мирова угода, укладена між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в особі його представника адвоката Піпка А.М., яку сторони просили затвердити, а провадження у справі закрити.
За змістом вказаної мирової угоди, сторони з метою врегулювання судового спору мирним шляхом на основі взаємних поступок домовились про наступне:
1. За ОСОБА_2 визнається право особистої приватної власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 .
2. ОСОБА_2 зобов'язується протягом одного року після досягнення повноліття сином сторін ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити на його ім?я договір дарування на житлову квартиру АДРЕСА_1 .
3. ОСОБА_4 визнає відсутність будь-яких претензій до ОСОБА_2 щодо автомобіля - легкового седану - загальний, марки BMW, моделі 5231, сірого кольору, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , 2005 року випуску.
4. Сторони засвідчують, що після підписання/виконання Мирової угоди вони не будуть мати між собою будь-яких неврегульованих майнових питань та претензій щодо майна, яке с предметом даної Мирової угоди, в тому числі і щодо питань грошових компенсацій один до одного.
5. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в про виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права Сторін у справі, будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.
6. Судові витрати сторін у цій справі залишаються за ними та розподілу між ними підлягають.
У підготовче засідання з'явилися позивач ОСОБА_1 , яка заяву про затвердження мирової угоди підтримала у повному обсязі, мирову угоду просила затвердити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Піпко А.М. у підготовче засідання не з'явилися, натомість 07 січня 2026 року до суду надійшло клопотання адвоката Піпка А.М. (вх. №1634) згідно якого останній просив провести розгляд справи у відсутність відповідача та його представника, розглянути та вирішити спільну заяву сторін про затвердження (визнання) мирову угоду у справі № 127/16589/21 від 16.10.2025 року, яку задовольнити, а провадження у справі закрити. Вказав, що наслідки закриття провадження по справі, передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України сторонам відомі та зрозумілі і повторного роз'яснення судом не потребують.
Дослідивши матеріали справи, зміст наданої суду мирової угоди сторін, суд не вбачає підстав для її затвердження, оскільки така мирова угода не відповідає вимогам статті 207 ЦПК України.
Відповідно до положень статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета cпору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (частини друга, третя статті 208 ЦПК України).
Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.
Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов'язків сторін.
Таким чином, сторонам надано можливість комплексно врегулювати відносини між собою, в тому числі, не обмежуючись обсягом вимог, що були заявлені у позові.
До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання пов'язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін.
У такий спосіб мирова угода є однією з форм прояву свободи (диспозитивності) в реалізації сторонами процесу своїх прав, що проявляється в укладенні між ними угоди про заміну зобов'язання, на підставі якого й виник спір, іншим зобов'язанням з метою врегулювання такого спору.
Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі №911/427/19, від 24 квітня 2024 року у справі №463/6134/20.
Таким чином, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має з'ясувати чи не суперечать умови мирової угоди, зокрема, вимогам закону, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача та відповідача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із таким затвердженням.
Визнанням мирової угоди суд засвідчує відповідність умов цієї угоди вимогам закону та дотримання балансу законних прав та інтересів сторін, дотримання вимог (принципу) справедливості судового рішення у спосіб визначений в умовах мирової угоди.
Встановлено, що предметом спору в цій справі є вимога позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на частку квартири АДРЕСА_1 , а також стягнення грошової компенсація вартості частки автомобіля - легкового седану - загальний, марки BMW, моделі 5231, сірого кольору, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , 2005 року випуску, у сумі 129527,55 грн.
Натомість, як зазначено, у переданій на затвердження мировій угоді, яку укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в особі його представника адвоката Піпка А.М., передбачено визнання права особистої приватної власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 . Водночас, у мировій угоді сторонами обумовлено також оформлення ОСОБА_2 договору дарування на житлову квартиру АДРЕСА_1 на ім'я сина сторін - ОСОБА_3 протягом одного року після досягнення ним повноліття.
Тобто предметом укладеної між сторонами мирової угоди є договір дарування, який відповідач зобов'язується укласти на користь особи, яка не є учасником справи - ОСОБА_3 , що суперечить принципу верховенства права та конституційним гарантіям, загальним засадам цивільного законодавства, встановленим статтею 3 ЦК України, зокрема: свободи договору, судового захисту цивільного права та інтересу, добросовісності та розумності.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та обмеження особи у такому праві є нікчемним.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 67 ЦК України).
Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України).
Згідно статті 203 ЦК України одними із загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є відповідність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, вільне волевиявлення учасника правочину.
Так, у випадку ухилення будь-якої із сторін від укладення договору дарування, зазначені умови мирової угоди є невиконуваними, оскільки примус до вчинення правочину не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів і є неприпустимим.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, висловлених в ухвалі від 01.08.2018 року у справі №760/15287/15-ц та у постанові від 30.05.2018 року у справі №759/4103/16-ц, суд відмовляє у затвердженні мирової угоди, якщо її умови стосуються прав та обов'язків сторін, які не входять до предмету позову, а також, якщо умови мирової угоди суперечать закону.
За таких обставин суд вважає, що визначені сторонами умови мирової угоди суперечать вимогам закону, є невиконуваними, а також можуть вплинути на права та охоронювані законом інтереси особи, яку не залучено до участі у справі, а саме ОСОБА_3 , тому дійшов до висновку, що у затвердженні мирової угоди між сторонами необхідно відмовити та продовжити судовий розгляд справи.
Керуючись ст.ст. 207, 208, 258-260 ЦПК України, суд -
Відмовити у затвердженні мирової угоди, укладеної 16 жовтня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в особі його представника адвоката Піпка Андрія Миколайовича.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали складено 09 січня 2025 року.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна