Справа № 149/3982/25
Провадження №3/149/64/26
Номер рядка звіту 307
08.01.2026 м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Олійник І. В., розглянувши матеріали, що надійшли від БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 1 ст. 173-2 КУпАП,
29.11.2025 о 23:00 год ОСОБА_1 , за місцем свого проживання, вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, штовхав, шарпав за одяг, чим завдав психологічних страждань.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 170665 від 30.11.2025, 29.11.2025 о 23:00 год ОСОБА_1 , за місцем свого проживання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив стосовно своєї тещі ОСОБА_3 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, штовхав, шарпав за одяг, чим завдав психологічних страждань.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки конфлікт мав побутовий характер, не містить ознак умисного насильства і не спричинив шкоди фізичному чи психічному здоров'ю потерпілих.
Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до суду не з'явилися, подали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності в яких вказали, що примирилися з ОСОБА_1 , претензій до нього не мають, жодної шкоди їхньому фізичному та психологічному здоров'я завдано не було.
Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП стосовно дружини ОСОБА_2 підтверджується:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР № 170664 від 30.11.2025 в якому викладені обставини правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, наявні відмітки про роз'яснення ОСОБА_1 прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, від надання письмових пояснень та отримання копії протоколу ОСОБА_1 відмовився;
протоколом прийняття заяви про правопорушення та письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 30.11.2025 за змістом яких остання повідомила про конфлікт з чоловіком ОСОБА_1 в ході якого чоловік висловлювався до неї нецензурною лайкою, витягав з автомобіля, шарпав за руки та душив;
формою оцінки ризиків від 30.11.2025 за змістом якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено високий рівень небезпеки ризику вчинення домашнього насильства;
терміновим заборонним приписом серії ЕТ № 100656 від 30.11.2025, яким ОСОБА_1 , у зв'язку із вчиненням домашнього насильства, заборонено вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи ( ОСОБА_2 ), терміном 10 діб.
Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП стосовно дружини ОСОБА_2 .
У клопотанні про закриття провадження ОСОБА_1 вину не визнав, не повідомив про примирення з потерпілими, а навпаки заперечив вчинення ним адміністративних правопорушень, а також заподіяння шкоди потерпілим. Зазначене ставить під сумнів наведені у заяві ОСОБА_2 формулювання про примирення, а тому підстав для закриття провадження суд не вбачає.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП стосовно тещі ОСОБА_3 (протокол серії ГР № 170665 від 30.11.2025) підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки зібрані у справі докази не підтверджують вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно тещі, а вчинення домашнього насильства грунтується виключно на поясненнях ОСОБА_2 , які відображені в рапорті поліцейського, інших доказів, зокрема заяви, письмових пояснень ОСОБА_3 до протоколу не додано, що не підтверджує заподіяння шкоди її психічному здоров'ю та виключає наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Інші зібрані у справі докази не спростовують встановлені обставини, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП стосовно тещі ОСОБА_3 (протокол серії ГР № 170665 від 30.11.2025) не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 2 КУпАП).
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, наявні в матеріалах справи відомості про особу ОСОБА_1 , який вину не визнав, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, а також те, що обставина, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення - вчинення правопорушення в стані сп'яніння не підтверджена, суддя доходить висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 27, 33-35, 39-1, 40-1, 173-2, 221, 247, 280, 284, 294, 307, 308 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./Хмільн.р-н/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA308999980313060106000002624, Код класифікації доходів бюджету: 21081100) у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.
Провадження у справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (протокол серії ГР № 170665 від 30.11.2025), - закрити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ігор ОЛІЙНИК