Справа № 144/924/25
Провадження № 2/144/66/26
"08" січня 2026 р. с-ще Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої- судді Магдяк Н.І.,
за участі секретаря - Дудник С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У червні 2025 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 340082680 на суму 10 000,00 грн. у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора MNV97S9V.
28.11.2018 між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір Факторингу1), відповідно до умов якого позивачеві відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
У порядку та на умовах, визначених у договорі факторингу, позивач зобов'язався передати (сплатити) первісному кредитору суму фінансування, а первинний кредитор зобов'язався відступити позивачу права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
27.05.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 27/0524-01 (далі - Договір Факторингу 2).
29.05.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е (далі - Договір Факторингу 3), відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення коштів, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 37 361,00 грн, яка складається з наступного: 10 000,00 грн - заборгованість по кредиту, 27 361,00 - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
Ухвалою судді від 26.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі. В разі неявки відповідача не заперечують проти заочного розгляду справи.
Частиною ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання неодноразово не з'являвся, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.
Від відповідача через систему «Електронний суд» 11.08.2025, 13.10.2025, 13.11.2025, 09.12.2025, 08.01.2026 надходили клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з хворобою без підтверджуючих документів про те, що він хворіє. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, з точки зору його практичного забезпечення: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства («Golder проти Сполученого Королівства», «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року). Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідач не надав суду відзиву на позов, хоча йому відомо про розгляд справи, також ним не надано підтверджуючих документів на викладення обставин, зазначених у його заявах про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 13.11.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено Договір кредитної лінії № 340082680 на суму 10 000,00 грн. у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора (а. с .35 зв. -39).
У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строк та умови використання коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру та типу процентної ставки.
Кредитний договір підписано відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора - MNV97S9V, що є належним і допустимим доказом укладення правочину між сторонами. Після здійснення акцепту позичальником, Кредитодавець наклав на кредитний договір кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника із кваліфікованою електронною позначкою часу. Вказані дії підтверджуються положеннями кредитного договору, а також довідкою про ідентифікацію (а. с. 13).
Відповідно до п. 1.7 договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - дисконтний період), а саме до 13.12.2021 року.
Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7 договору строк дисконтного періоду та відповідно строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена (п. 1.8 договору).
Пунктом 1.9 договору встановлений порядок нарахування процентів за користування кредитом. Виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 722, 70 процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми кредиту за кожен день користування ним. За умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8 договору, з наступного дня закінчення вказаного в п. 1.7 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 704,63% річних, що становить 1,93 процентів в день від суми кредиту за коже день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки.
На виконання умов кредитного договору, 13.11.2021 первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 10 000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , що є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця. Первісний кредитор виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням (а. с. 10).
Згідно відповіді АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № БТ/Е-7770 від 16.07.2025, наданої на ухвалу суду, на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , на банковий рахунок якої зараховано платіж в сумі 10 000 гривень за період з 12.11.2021 по 18.11.2021. Номер телефону НОМЕР_4 є фінансовим номером ОСОБА_1 . Також надано виписку про рух коштів по картці (а. с. 116 -120).
Позивачем доведено факт укладення кредитного договору між Первісним кредитором та відповідачем.
28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір Факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
У порядку та на умовах, визначених у договорі факторингу, позивач зобов'язався передати (сплатити) первісному кредитору суму фінансування, а первинний кредитор зобов'язався відступити позивачу права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних первісному кредитору за укладеними кредитними договорами та їх перехід від первісного кредитора до позивача відбувається у дату відступлення прав вимоги. Дата відступлення прав вимоги означає робочий день, в який сторони склали і підписали акт прийому - передачі.
Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр права вимоги №169 від 18.01.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Враховуючи, що Реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які мають відношення до предмета позову, позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить лише дані відповідача.
27.05.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 27/0524-01 (далі - Договір Факторингу 2).
Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.
29.05.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е (далі - Договір Факторингу 3).
Відповідно до Реєстру Боржників №б/н від 29.05.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», акту прийому передачі,до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 37 361,00 грн..
Отже, право вимоги по кредитному договору було відступлено Первісним кредитором на користь ТОВ "Таліон Плюс", ТОВ "Таліон плюс" на користь ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс", а в подальшому позивачу на підставі реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином та саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення кредитного договору.
Також на підтвердження переходу права вимоги за реєстром боржників до договору факторингу, позивачем надано до позовної заяви платіжну інструкцію, яка підтверджує сплату ціни продажу (виконання позивачем своїх обов'язків за договором факторингу).
Отже, під час укладення кредитного договору сторонами узгоджено всі істотні умови, зокрема, розмір кредиту в сумі 10 000 грн, валюту надання, строк дії договору та порядок кредитування. Вказане погодження умов, а також підписання кредитного договору відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора як засобу електронного підпису, свідчить про його належне та добровільне волевиявлення на укладення електронного правочину.
Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення коштів, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 37 361,00 грн, яка складається з наступного: 10000,00 грн - заборгованість по кредиту, 27361,00 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, що підтверджується випискою з особового рахунку за період з 29.05.2025 - 05.06.2025. Позивачем не заявлено вимог щодо стягнення штрафних санкцій. На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем було долучено: розрахунок заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 13.11.2021 року по 18.01.2022 року (а. с. 48-49); розрахунок заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс» за період з 18.01.2022 року по 27.05.2024 року (а. с. 47); виписку з особового рахунку за кредитним договором №340082680 від 13.11.2021 року за період 29.05.2025 року по 05.06.2025 року, станом на 05.06.2025 заборгованість становить 37 361, 00 грн. (а. с. 46).
На момент подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідачем за кредитним договором.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Частиною 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Положеннями статті 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, оскільки відповідачем не виконано належним чином грошових зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, а до позивача перейшло право вимоги за ним згідно укладених договорів факторингу, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у сумі 37 361,00 грн. Відповідач будь-якими доказами не спростував наявності у нього, пред'явленої до стягнення заборгованості та не оспорив правомірності набуття ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" права вимоги до нього. Таким чином, за кредитним договором №340082680 від 13.11.2021 року наявна заборгованість у розмірі 37 361 грн. 00 коп.
У зв'язку із задоволенням позову на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений позивачем, що підтверджено документально.
При вирішенні питання стягнення з відповідача судових витрат суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, якими визначено, що повинен враховувати суд при розподілі судових витрат. Так, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, судді ВС зазначають, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (справи «Баришевський проти України», «Гімайдуліна й інші проти України», «Двойних проти України» та «Меріт проти України»). Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з правилами п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених позивачем витрат з надання правничої допомоги на суму 7000,00 грн представником позивача надано: копію договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025, укладеного між позивачем та адвокатським бюро «Тараненко та партнери», відповідно до п. 3.3 якого передбачено, що гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025; протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги, копію додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги, копію акту прийому - передачі наданих послуг, який є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956 гр. Тараненку А.І.
Клопотань про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу від відповідача не надходило.
За наведених обставин суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 7000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві, суд в тому числі керується практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29).
Керуючись ст. ст. 509, 512, 514, 526, 610, 611, 623, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 12, 76-81, 135, 137, 141, 259, 263-268, 273 354 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02175, м. Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 340082680 від 13.11.2021 у сумі 37361 (тридцять сім тисяч триста шістдесят одна) гривня 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02175, м. Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місце знаходження: Харківське шосе, будинок, 19, офіс 2005, м. Київ, 02175), код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя