Справа № 930/2150/24
Провадження №1-кп/930/112/26
06.01.2026 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, відомості про яке внесено 30 травня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020090000315,-
В провадженні Немирівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Прокурор Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 днів, в зв'язку із тим, що термін дії попередньої ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 12.01.2026 року. Вважає, що на даній стадії судового розгляду підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 на менш суворий немає, так само як і немає підстав скасувати запобіжний захід.Тому, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, просила задоволити клопотання та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 без визначення застави.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, зазначив, що клопотання є абстрактним і не підтвердженим жодними доказами про наявність ризиків. Зазначив, що ризики переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення відповідальності та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не підтвердилися, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 вже більше як півтора року перебуває під вартою. Щодо ризику знищення доказів у справі зазначив, що усі докази зібрані та містяться у матеріалах справи. Щодо ризику незаконного впливу на свідків та потерпілого зазначив, що потерпілий помер, а свідки вже були допитані. Захисник зазначив, що сторона захисту навпаки постійно вживає заходів, щоб довести невинуватість ОСОБА_4 , звернув увагу суду що будь- якими письмовими доказами взагалі не підтверджується його вина. Захисник просив суд обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Крім того, просив суд визначити розмір застави, при цьому просив врахувати, що рівень доходів сім'ї ОСОБА_4 на сьогодні не великий, тому просив встановити заставу в мінімально допустимому розмірі.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 14.11.2025 року ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.01.2026 року.
Вирішуючи клопотання прокурора суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України в даному кримінальному провадженні.
Так, на переконання суду, актуальним є ризик переховування від суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, а також ризик повторного вчинення кримінального правопорушення.
Так, ОСОБА_4 інкримінується вчинення умисного тяжкого насильницького кримінального правопорушення, наслідком якого стала смерть людини, що підтверджується характером та обставинами пред'явленого обвинувачення. Відповідно до санкції статті Кримінального кодексу України, за вказане діяння передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Значна тяжкість інкримінованого правопорушення, а також реальна загроза призначення тривалого строку позбавлення волі обґрунтовано дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи можливі правові наслідки, може вживати заходів з метою ухилення від правосуддя. Крім того, з огляду на насильницький характер вчиненого діяння, існує ризик повторного вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про необхідність вжиття запобіжних заходів для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Крім того, вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу, суд бере до уваги те, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований.
Розглядаючи можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу суд, не вважає, що будь-який інший, окрім тримання під вартою достатньо гарантуватиме належну поведінку обвинуваченого, з огляду на встановлені ризики, які існують у цьому кримінального провадження.
Таким чином у даній справі існують ризики, які свідчить про наявність підстав для застосування запобіжного заходу. Зазначене у сукупності свідчить, що достатнім для запобігання ризикам запобіжним заходом буде тримання під вартою, який слід застосувати на строк 60 діб.
Щодо визначення розміру застави, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя (суд) при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Разом з тим, враховуючи стадію судового розгляду, відсутність ряду ризиків, які існували раніше (незаконний вплив на свідків, знищення чи приховування доказів), а також тивале перебування обвинуваченого під вартою, суд дійшов висновку про доцільність визначення розміру застави.
Частиною четвертоюст.182 КПК установлено,що розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182КПК України застава щодо осіб обвинувачених у вчиненні тяжкого злочину, встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вказане, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд дійшов висновку про доцільність визначення застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 232960,00 гривень.
Також з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження та в силу приписів КПК України, у разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду;
2)прибувати по першому виклику до суду на визначений час;
3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) заборонити спілкування із свідками у кримінальному провадження.
У зв'язку із перебуванням судді 08.01.2026 у відпустці, проголошення повного тексту ухвали перенесено на 09.01.2026 о 12:00 годині.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задоволити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 06.01.2026 року до 06.03.2026 року, включно.
На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 232960,00 гривень.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду;
2)прибувати по першому виклику до суду на визначений час;
3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) заборонити спілкування із свідками у кримінальному провадження.
Роз'яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме те, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1