Справа № 132/3953/25
3/132/19/26
Іменем України
08 січня 2026 року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Карнаух Н.П., розглянувши матеріал, який надійшов з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого водієм у ТОВ «ЕКО-СФЕРА», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП документально не підтверджений, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Калинівського районного суду Вінницької області з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 27.11.2025 надійшов протокол серії ЕПР1 № 521132 від 23.11.2025, із додатками, про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2025 ці матеріали передано на розгляд судді Карнауху Н.П.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521132 від 23.11.2025, 23.11.2025 о 01 год. 20 хв. дорога АДМ-21, 272 км, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом SAIC MAXUS EV30L, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився у повному обсязі в категоричній формі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Велась безперервна відеофіксації на портативні відеореєстратори № 476867, № 476009.
Після отримання матеріалів справи її розгляд було призначено на 09:40 год. 11.12.2025, однак, судове зсідання було відкладене на 09:20 год. 08.01.2026 за клопотанням захисника ОСОБА_2 - адвоката Слюсар О.О. через її хворобу.
У судове засідання 08.01.2026 з'явилися ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Слюсар О.О.
ОСОБА_2 пояснив, що запах алкоголю міг бути присутній у салоні транспортного засобу, оскільки в автомобілі в якості пасажира перебувала інша особа, яка вживала алкоголь. Працівники поліції самі бачили цю особу. ОСОБА_2 допускає, що запах алкоголю міг відчуватися, однак алкогольних напоїв він особисто не вживав.
ОСОБА_2 пояснив, що він відмовився від проходження огляду за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки, однак, від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я він не відмовлявся та був готовий поїхати до лікарні. Відмова від огляду на місці була зумовлена хвилюванням, страхом та нерозумінням правових наслідків, оскільки транспортний засіб необхідно було забрати з місця зупинки, а він не його особистий, а службовий.
За словами ОСОБА_2 працівники поліції повідомили йому, що необхідно викликати водія для евакуації або перегону автомобіля. Поки ОСОБА_2 шукав особу, яка могла б забрати транспортний засіб, працівники поліції очікували, не роз'яснюючи, що відмова від огляду на місці автоматично прирівнюється до відмови від проходження медичного огляду в лікарні. ОСОБА_2 зазначив, що до останнього моменту був переконаний, що після вирішення питання з автомобілем він разом із працівниками поліції поїде до медичного закладу для проходження огляду. Він вважав, що йому надається час для цього, тим більше що з моменту зупинки минуло близько однієї-двох годин, і подія відбувалася у нічний час. ОСОБА_2 пояснив, що на момент події він не усвідомлював, що відмова від проходження огляду на місці автоматично вважається відмовою від медичного огляду в закладі охорони здоров'я. Про такі правові наслідки йому не було належним чином роз'яснено. Лише згодом він дізнався, що ці дії можуть тлумачитися як підстава для притягнення до відповідальності.
Він наголошує, що його дії не були спрямовані на ухилення від медичного огляду, а відмова від використання приладу «Драгер» не означала відмови від проходження огляду в лікарні.
Водночас ОСОБА_2 на запитання головуючого судді підтвердив, що напередодні, ввечері, вжив алкоголь - пляшку пива.
Захисник, адвокат Слюсар О.О., зазначила про відсутність належних та об'єктивних ознак стану алкогольного сп'яніння, які могли б бути підставою для вимоги поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначила, що відповідно до матеріалів справи, єдиною ознакою можливого стану алкогольного сп'яніння, на яку посилається працівник поліції у рапорті, є запах алкоголю з порожнини рота. Інших чітко зафіксованих ознак, передбачених законодавством, у матеріалах справи не наведено.
На думку адвоката Слюсар О.О. при аналізі відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що у момент, коли ОСОБА_2 вийшов з транспортного засобу, працівник поліції запропонував йому подихати. Водій виконав цю вимогу, однак, жодного зауваження чи коментаря про наявність запаху алкоголю поліцейський не висловив. Тобто, фактично сам працівник поліції не зафіксував ознаку, яка згодом була формально зазначена в рапорті. Крім того, у рапорті вказується така ознака, як неприродна блідість обличчя, однак не конкретизовано, у чому саме вона проявлялася та на підставі яких об'єктивних критеріїв поліцейський дійшов такого висновку. Відеозапис не підтверджує наявність вказаної ознаки.
Особливої уваги заслуговує зафіксована на відео фраза працівника поліції, який зазначає: «… ви нормально до мене ставитесь, ви нормально спілкуєтесь». Зазначене свідчить про те, що порушень мови, неадекватної поведінки чи дезорієнтації у водія не спостерігалося, що прямо спростовує наявність типових ознак алкогольного сп'яніння. Що стосується поведінки водія, то протягом усього спілкування з працівниками поліції він поводився спокійно, врівноважено, не проявляв агресії, чітко та послідовно відповідав на поставлені запитання. Це також підтверджується відеозаписом.
Захисник звертає увагу суду, що транспортний засіб є службовим, а тому ОСОБА_2 обґрунтовано побоювався його евакуації та пов'язаних із цим значних фінансових витрат. Саме з цих причин він не вступав у відкриту конфронтацію з працівниками поліції та намагався діяти максимально обережно.
Адвокат наголошувала, що ОСОБА_2 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння взагалі. Він лише відмовився від огляду на місці зупинки, наполягаючи на проведенні медичного огляду в закладі охорони здоров'я, а саме - у Калинівській міській лікарні. У ході відеозапису він неодноразово звертався до працівників поліції з проханням доставити його до лікарні для проходження огляду. Жодного належного доказу повної та категоричної відмови від огляду матеріали справи не містять.
Адвокатом Слюсар О.О. до суду 10.12.2025 подано письмове клопотання про закриття провадження у справі за заведених нею підстав. До заяви про закриття провадження у справі стороною захисту були долучені медичні документи, які підтверджують наявність у ОСОБА_2 хронічних захворювань зі встановленими діагнозами. Зазначені захворювання відповідно до медичних висновків, можуть супроводжуватися зовнішніми проявами, які не мають жодного відношення до стану алкогольного сп'яніння, однак можуть бути хибно інтерпретовані.
Твердження працівників поліції щодо нібито вираженого тремтіння пальців рук також не відповідає дійсності та не підтверджується відеозаписом, на якому відсутні будь-які прояви тремору. Таким чином, рапорт працівника поліції не відображає реальних обставин події та суперечить відеодоказам, долученим до матеріалів справи.
Крім того, у протоколі зазначено наявність двох відеозаписів, однак фактично долучено лише один відеозапис, тоді як інші відеоматеріали відсутні. Це свідчить про неповноту та недостовірність доказової бази, а також про порушення вимог процесуальної фіксації. Наданий відеозапис не відображає повної картини подій, у ньому відсутні ключові етапи: складання протоколу, роз'яснення прав, фіксація ознайомлення з матеріалами справи, а також інші дії працівників поліції, необхідні для об'єктивної оцінки ситуації. Це унеможливлює всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи.
Відповідно до принципу презумпції невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинні тлумачитися на її користь.
Адвокат Слюсар О.О. зазначила, що ОСОБА_2 є батьком малолітньої дитини, якій нещодавно виповнилося три роки, є єдиним годувальником сім'ї, і для нього надзвичайно важливим є збереження роботи. За відсутності прямих, належних та допустимих доказів перебування водія у стані алкогольного сп'яніння, притягнення його до відповідальності є необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси.
У зв'язку з викладеним, сторона захисту просить суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, клопотання захисника про закриття провадження у справі, пояснення ОСОБА_2 приходжу до таких висновків.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521132 від 23.11.2025 вбачається, що 23.11.2025 о 01 год. 20 хв. дорога АДМ-21 272 км, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки (моделі) «SAIC MAXUS EV30», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився у повному обсязі в категоричній формі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Велась безперервна відеофіксації на портативні відеореєстратори № 476867, № 476009.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Так згідно із пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння згідно із пунктом 3 розділу І Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 1 розділу ІІ цієї Інструкції передбачено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 521132 23.11.2025;
відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського Кутняка Д.С. та іншими матеріалами.
Крім того, до матеріалів справи долучені такі документи:
довідка інспектора ГАП БПП Юлії Журавльової, відповідно до якої ОСОБА_2 протягом року до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, передбачених ст. 130 КУпАП не притягувався;
копія протоколу серії ЕНА № 6204945 від 23.11.2025;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.11.2025;
рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 2 БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капітана поліції Вадима Шевчука від 23.11.2025;
письмові пояснення ОСОБА_2 від 23.11.2025, відповідно до яких згідно ст. 63 Конституції України він відмовився від їх надання;
заява на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлень.
Зокрема, з відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського ОСОБА_3 зафіксовано, що поліцейськими зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 , повідомлено водію причину зупинки, про наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 під час спілкування з поліцейськими факт керування ним транспортним засобом та його зупинки не заперечував. Цим відеозаписом зафіксовано, як поліцейський питає водія, чи він щось вживав. ОСОБА_2 відповів, що трохи (01:25:10 відеозапису). На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_2 спочатку погодився. Поліцейським двічі роз'яснено водію порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння - на місці зупинки за допомогою спецприладу або у Калинівській ЦРЛ, наслідки відмови від проходження огляду (01:26:20 та 01:27:50 відеозапису).
Також цим відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_2 під час спілкування з поліцейськими не заперечував факт вживання ним алкоголю, казав, що жалкує, що погодився на чиєсь прохання виїхати автомобілем, оскільки треба було терміново їхати (01:33:25, 02:08:40, 02:10:00 відеозапису). Водію поліцейським роз'яснено його права і оголошено складений протокол щодо нього (01:34:25 відеозапису), через 12 хвилин після цього, коли поліцеській уже перебували в своєму службовому автомобілі і завершували оформлення матеріалів, водій почав стверджувати, що не відмовлявся від огляду, оскільки неправильно зрозумів поліцейських (01:46:20 відеозапису).
Отже, цим відеозаписом спростовано твердження ОСОБА_2 та його адвоката про те, що водій не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. Відеозаписом зафіксовано, що поліцейським чітко та недвозначно водію двічі пред'явлено вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, розяснено порядк його проходження - на місці зупинки або у медичному закладі та роз'яснено наслідки відмови від проходження такого огляду. Водій повідомив, що відмовляється пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно частини 2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На переконання судді, відеозапис з портативного відеореєстратора працівника поліції є об'єктивним доказом, тобто таким, який в процесі доказування не залежить від суб'єктивного сприйняття окремими особами певних обставин.
Наведені вище докази дозволяють встановити факт вчинення ОСОБА_2 вказаного адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Оцінюючи викладене, суддя дійшов висновку, що факт відмови ОСОБА_2 , який 23.11.2025 о 01:20 год. керував транспортним засобом марки (моделі) «SAIC MAXUS EV30L», державний номерний знак НОМЕР_1 , від проходження у встановленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, знайшов своє підтвердження та повністю доведений поза розумним сумнівом в ході даного судового розгляду, а його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП правильно кваліфіковано.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Відповідно до положень ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, варто зауважити, що додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є безальтернативним.
Враховуючи вимоги закону, обставини справи та особу ОСОБА_2 , суддя дійшов висновку, що на ОСОБА_2 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Тому, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 130, 221, 283-284, 287 та 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. в дохід держави на рахунок (IBAN) UA418999980313080149000002001, отримувач: ГУК у Вінницькій обл./Він. обл./21081300, ЄДРПОУ 37979858, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. на номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Н. П. Карнаух