Справа №: 398/2268/25
провадження №: 2/398/227/26
Іменем України
"09" січня 2026 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Подоляк Я.М.,
за участі секретаря судового засідання Коваленко О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Олександрія цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Ісмайлова Анна Вікторівна, до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно,
18.04.2025 року адвокат Ісмайлова А.В., яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою, відповідно до якої просить визнати за позивачем право власності на будинок АДРЕСА_1 .
Вимоги обґрунтовує тим, що у 2018 році ОСОБА_1 фактично купила у ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_1 . Так, ОСОБА_2 , узявши у ОСОБА_1 кошти за продаж будинку, пообіцяв останній, що з'їздить у гості до дітей, а коли повернеться то вони нотаріально оформлять договір купівлі-продажу майна. Проте, ОСОБА_2 так і не повернувся. Як стало згодом відомо позивачу, ОСОБА_2 у 2019 році помер. Ні його діти, ні його онуки протягом усього цього часу не звертались до позивача стосовно спадкування будинку, в якому вона наразі проживає. Позивачу відомо, що власником будинку до цього часу є ОСОБА_2 .
Враховуючи, що позивач проживає у будинку, утримує його, отже всі свої зобов'язання виконала, однак не може належним чином оформити право власності на нього з незалежних від неї обставин, а саме, через смерть ОСОБА_2 , що є об'єктивною перешкодою для нотаріального посвідчення договору, просить визнати за нею право власності на житловий будинок.
25.04.2025 року представником позивача було подано уточнену позовну заяву, відповідно до якої просить визнати за позивачем право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що позивач фактично купила у ОСОБА_3 належну йому саме 1/2 частину будинку.
Ухвалою суду від 28.04.2025 року відкрито провадження в справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 28.07.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явились, представник позивача до розгляду справи по суті вимог подав заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, на позовних вимогах наполягають.
Представник відповідача також в судове засідання не з'явився, до розгляду справи по суті вимог від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представник.
За таких обставин суд провів розгляд справи в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно копії договору купівлі-продажу частини будинку від 13.08.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Бендеровим О.В., зареєстрованого в реєстрі за №4817, ОСОБА_2 купив 1/2 частину житлового будинку з належною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Право власності ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно було зареєстровано в Олександрійському МБТІ 17.09.2003 року, реєстр.№6665/112 с.14, що підтверджується відповідною відміткою на договорі купівлі-продажу частини будинку від 13.08.2003 року.
Відповідно до долученої до позовної заяви копії розписки від 05.09.2018 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав гроші від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за продаж будинку АДРЕСА_1 , у сумі 70 000,00грн.
Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого Царицинським відділом ЗАГС Управління ЗАГС Москви, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Москва, РФ.
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 23.05.2025 року №81282911, відомості про заведення спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_2 , відсутні.
Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 23.05.2025 року №81282928, відомості про посвідчення від імені ОСОБА_2 заповітів/спадкових договорів, відсутні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право приватної власності є непорушним і ніхто не може бути позбавленим своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів, в тому числі, вільне волевиявлення учасника правочину.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Згідно із частиною третьою статті 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Відповідно до статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
За правилами частини другої статті 220 ЦК України у випадку, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Позивач стверджує про виникнення у неї права власності на спірну частину будинку і наявність зазначеної обставини пов'язує з укладенням розписки з власником вказаного майна про передачу йому коштів в рахунок оплати за це майно.
Однак визначальним у даній справі є не безпосередньо факт передачі коштів в рахунок оплати за майно, щодо якого досягнуто згоди та укладено письмову розписку, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для всіх істотних умов договору купівлі-продажу 1/2 частини будинку, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору.
Наявна розписка є підтвердженням факту передачі коштів від однієї особи іншій, що є тільки однією істотною умовою договору купівлі-продажу нерухомого майна, проте обставини з приводу волевиявлення сторін щодо інших умов договору матеріалами справи не підтверджені.
Позивачем та її представником не надану суду письмових доказів, що відбулось повне або часткове виконання договору в частині прийняття майна, шляхом фактичного володіння/користування позивачем вказаним майном та його утримання. Позивач у позовній заяві зазначає, що проживає у будинку, утримує його, отже всі свої зобов'язання виконала, проте доказів цього суду не надає. Позивач та її представник не надали суду відомостей про зареєстрованих та фактично проживаючих за вказаною адресою осіб, як і не надано доказів понесення позивачем будь-яких витрат на його утримання, починаючи з 05.09.2018 року. Як вбачається з копії паспорта позивача місцем її реєстрації є: АДРЕСА_2 .
Також в матеріалах справи відсутня актуальна інформації щодо власника вказаного спірного нерухомого майна на час розгляду справи. Отже суд позбавлений можливості перевірити інформацію щодо власника майнавідсутність зареєстрованих обтяжень щодо відчужуваного об'єкту нерухомості, та чи не порушує такий договір прав третіх осіб, які не є його сторонам, тощо.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (частини перша, п'ята, шоста статті 81 ЦПК України).
Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права (статті 12, 81 ЦПК України).
Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу, позивач у разі наявності труднощів щодо витребування доказів у справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, наділений процесуальним правом звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів, водночас, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Клопотань про витребування додаткових доказів до суду не надходило. Сторони обмежились поданням до суду заяв про розгляд справи без їх участі.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не надані докази укладення Договору купівлі-продажу, який підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню, отже підстави для визнання права власності на вказане майно - відсутні.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, суд
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Ісмайлова Анна Вікторівна, до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Ісмайлова Анна Вікторівна, яка діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №00507 від 17.07.2020, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Олександрійська міська рада Кіровоградської області, ЄДРПОУ 33423535, юридична адреса: м.Олександрія Кіровоградської області, проспект Соборний,59.
Суддя Я.М. ПОДОЛЯК