Справа № 991/13368/25
Провадження 1-кс/991/13478/25
06 січня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника громадської організації «Центр протидії корупції» - ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України стосовно невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 19.12.2025,
До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшла вказана скарга, у якій ОСОБА_3 просить зобов'язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) внести за заявою громадської організації «Центр протидії корупції» від 19.12.2025 № 25_1219_309 ЦПК відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за фактом можливого вчинення суддею Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України та головою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області (прізвище ім'я та по батькові не відомі) кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та виконати інші вимоги, передбачені ст. 214 КПК України, та розпочати досудове розслідування.
Розгляд скарги призначено на 06.01.2026, про що належним чином повідомлено учасників.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 , діючи в інтересах громадської організації «Центр протидії корупції», повністю підтримав викладені у скарзі вимоги.
Детектив НАБУ у судове засідання не прибув, але на електронну поштову скриньку ВАКС надіслав пояснення на скаргу, у задоволенні якої просив слідчого суддю відмовити, посилаючись на відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Разом з тим, просив здійснювати розгляд скарги за відсутності детектива.
Слідчий суддя, вважає за можливе розгляд скарги проводити за відсутності детектива НАБУ, оскільки його відсутність відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги по суті.
Заслухавши думку заявника, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Встановлено, що 19.12.2025 заступниця виконавчого директора ГО «Центр протидії корупції» ОСОБА_5 в порядку ст. 214 КПК України звернувся до НАБУ із заявою за № 25_1219_309 ЦПКпро можливе вчинення суддею Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України та головою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області (прізвище ім'я та по батькові не відомі) кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
В обґрунтування такої заяви заступниця виконавчого директора ГО «Центр протидії корупції» ОСОБА_5 посилається на те, що суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 , діючи у змові з головою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області (ПІБ не встановлено), який протягом 2017-2025 років діяв в інтересах ОСОБА_4 , зловживаючи службовим становищем, заволоділи грошовими коштами Територіального управління Державної судової адміністрації в Закарпатській області шляхом видання наказу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області про встановлення ОСОБА_4 доплати до посадового окладу за науковий ступінь «доктора філософії» на загальну суму 642 000 грн.
За твердженнями скаржника ОСОБА_3 , станом на 29.12.2025 відсутні відомості в ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення за вищевказаною заявою, які мали бути внесені до ЄРДР протягом 24 годин у відповідності до ст. 214 КПК України.
Враховуючи, що відомості за вказаною заявою до ЄРДР внесені не були, заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність у порядку ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно зі ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України.
Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яке полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Статтею 33-1 КПК України встановлено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Частиною 1 ст. 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Аналіз норм ст.ст. 214, 303 КПК України свідчать про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Порядок внесення таких відомостей врегульований ч. 5 ст. 214 КПК України та розділом ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та внесення, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 (в редакції наказу Генерального прокурора від 17.08.2023 № 231).
Згідно з п. 1 Глави 3 Розділу ІІ зазначеного Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, п. 1 Глави 1 Розділу ІІ зазначеного Положення визначено, що до Реєстру вносяться відомості, зокрема про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4-5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року в справі № 556/450/18, слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Із наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Встановлений ст. 214 КПК України порядок початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про вчинення кримінального правопорушення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, та в тій же мірі забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень, захищаючи тим самим інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.
Слідчий суддя звертає увагу, що лише наявність у заяві про кримінальне правопорушення конкретних та об'єктивних відомостей, які свідчать про вірогідність вчинення кримінального правопорушення, створює у слідчого/прокурора обов'язок внести їх до ЄРДР. Саме по собі твердження заявника про існування кримінального правопорушення, за відсутності таких відомостей, не є достатньою підставою для ініціювання досудового розслідування.
Поряд з цим, із дослідженої заяви від 19.12.2025 не вбачається наведення заявником достатніх об'єктивних даних та конкретних фактів, що можуть прямо свідчити про наявність в діях судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 та голови Великоберезнянського районного суду Закарпатської області (ПІБ не встановлено) ознак вчинення кримінальних правопорушень.
Викладені у заяві заступницею виконавчого директора ГО «Центр протидії корупції» ОСОБА_6 відомості, які підтримані у судовому засіданні скаржником ОСОБА_3 , зводяться лише до висунення ними домислів та надання суб'єктивної оцінки щодо можливих неправомірних дій судді та голови Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, які полягають у незаконному отриманні доплат до посадового окладу за науковий ступінь.
Таким чином, відсутні підстави стверджувати про наявність в описаних громадською організацією «Центр протидії корупції» кримінальних правопорушеннях хоча б однієї з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, що є обов'язковими для віднесення такого кримінального правопорушення до підслідності детективів НАБУ.
Відповідно до ч.5 ст. 216 Кпк України детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: п.2) - розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п'ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення. В даному випадку розмір можливої щкоди є набагато меншим.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що з інформації, яка міститься у заяві від 19.12.2025, не вбачається наявності обов'язкових ознак кримінальних правопорушень, а тому не викликає в слідчого/прокурора обов'язку вносити відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочинати досудове розслідування.
Крім того, вартим уваги є й те, що ст. детективом НАБУ ОСОБА_7 додано до матеріалів судового провадження копію відповіді за вих. № 112-299/40879 від 31.12.2025, у якій зазначено про результати звернення ГО «Центр протидії корупції».
За наведеного, на переконання слідчого судді, бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка може бути оскаржена до слідчого судді в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України, в даному випадку не встановлена.
З урахуванням викладеного, підстави для зобов'язання уповноважених осіб НАБУ виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР згідно із заявою заступниці виконавчого директора громадської організації «Центр протидії корупції» ОСОБА_8 від 19.12.2025 відсутні.
Керуючись статтями 9, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1