Справа № 991/184/26
Провадження 1-кс/991/189/26
08 січня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) згідно повідомлення про вчинення злочину від 02.12.2025,
07.01.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_2 , в якій він просить зобов'язати керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, згідно вимог ст. 214 КПК України, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його повідомленням про вчинення суддею Запорізького апеляційного суду ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 365, 355, 368 КК України.
У обґрунтування скарги ОСОБА_2 зазначив, що 02.12.2025 він звернувся із відповідним повідомленням про кримінальні правопорушення до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Проте на час складання скарги, відомості за його повідомленням про кримінальні правопорушення до ЄРДР не внесені, що і стало підставою для звернення до слідчого судді.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ст. 26 КПК України).
Поряд з цим, як вбачається з аналізу рішень Європейського суду, він у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у ст.17 Конвенції.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграф № 1, ст. 303-308 цього Кодексу.
Пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Водночас скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності (ч. 1 ст. 304 КПК України).
Відповідно до п. 5 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених у листі № 1640/0/4-12 від 09 листопада 2012 року «Про деякі питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» при оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що настає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Слідчий суддя наголошує на тому, що строк оскарження законодавцем пов'язується саме з моментом вчинення бездіяльності.
За наведеного, при визначенні моменту вчинення бездіяльності слід виходити з положень ч. 1 ст. 214 КПК України, якими визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_2 подав на ім'я керівника САП ОСОБА_4 лист 02.12.2025, який відповідно до наданого поштового штрихкоду, отриманий уповноваженою особою 08.12.2025.
Відтак, з системного аналізу положень ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 214 КПК України, отримавши 08.12.2025 повідомлення про кримінальне правопорушення, уповноважена особа САП мала виконати свій обов'язок до відповідної години 09.12.2025 і, в разі невиконання цього обов'язку, саме з цього моменту її діяння є бездіяльністю у розумінні кримінального процесуального закону.
За наведеного, з урахуванням правил обчислення строків днями, десятиденний строк оскарження зазначеної бездіяльності розпочав свій перебіг 10.12.2025, а останнім днем оскарження було 19.12.2025.
Водночас із даною скаргою ОСОБА_2 звернувся лише 29.12.2025, про що свідчить відбиток поштового штемпелю на поштовому конверті, відтак, скаргу подано із пропуском процесуального строку на оскарження, встановленого ч. 1 ст. 304 КПК України, а саме після спливу 10 днів після вчинення бездіяльності.
Поряд з цим в скарзі заявником ставиться питання про поновлення строків оскарження.
Однак, заявником не зазначено поважних причин пропуску строку на оскарження бездіяльності керівника САП, оскільки строки, передбачені ч. 1 ст. 304 КПК України, рахуються з моменту вчинення бездіяльності, тобто після спливу 24 годин з моменту отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Жодних переконливих доводів, що свідчили б про необхідність поновлення строку на звернення до слідчого судді зі скаргою заявником не наведено.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначено, «що від судів вимагається вказувати підстави для поновлення права на оскарження судового рішення, однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі, проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки вказується на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Окрім того, слід зазначити, що до скарги ОСОБА_2 не додано доказів направлення саме повідомлення про вчинений злочин до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Оскільки з наданого штрихкоду поштового відправлення не можливо встановити, які саме документи, направлялись за цим штрихкодом.
Тож сумнівним є факт звернення ОСОБА_2 до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури саме з повідомленням про вчинений злочин.
Тож, враховуючи тривалість строку між зверненням до САП із повідомленням про кримінальне правопорушення (як стверджує заявник скарги 08.12.2025) та зверненням до слідчого судді зі скаргою 29.12.2025 ( згідно відбитку поштового штемпелю на копії конверту), відсутність відомостей про поважні причини пропуску строку на оскарження та не доведення заявником скарги факту звернення до уповноважених осіб САП, слідчий суддя, виходячи із встановлених ст.ст. 7, 22, 26 КПК України засад диспозитивності та змагальності кримінального процесу, дійшов висновку щодо необхідності відмовити в поновленні строку на оскарження бездіяльності уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, в порядку ст. 303 КПК України, а подану заявником скаргу відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України повернути особі, яка її подала.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, 22, 24, 26, 116, 117, 303-307 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити ОСОБА_2 у поновленні строку на оскарження бездіяльності керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР згідно заяви про вчинення злочину від 02.12.2025.
Скаргу повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом зі скаргою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1