Провадження № 11-сс/821/9/26 Справа № 703/7943/25 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
07 січня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
секретаря ОСОБА_6 ,
за участю:
скаржника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2025 року за скаргою ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_8 від 31.10.2025 про закриття кримінального провадження № 420252230000079 від 15.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України,
У листопаді 2025 року ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження.
Скарга мотивована тим, що 31.10.2025 старший слідчий відділу поліції № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_9 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 420252230000079 від 15.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України, постановив закрити дане кримінальне провадження.
Вказану постанову вважає передчасною, упередженою, безпідставною, необґрунтованою, прийнятою поспішно з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому такою, що підлягає скасуванню.
Зазначав, що слідством не установлені особи у формі поліцейських, які затримали його сина, ОСОБА_10 , та відвезли до ТЦК для подальшого утримання. Не встановлено повноваження зазначених осіб, а також наказ чи відповідне розпорядження на вчинення вказаних дій.
Оскільки слідству необхідно провести розслідування, з урахуванням зауважень викладених в скарзі ОСОБА_7 , щодо не проведених слідчих дій, просив постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 420252230000079 від 15.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України, скасувати.
Ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16.12.2025 в задоволенні зазначеної скарги відмовлено.
Слідчий суддя вказав, що слідчим у постанові про закриття кримінального провадження вмотивовано та вичерпно надано оцінку встановленим обставинам, проаналізовано можливу об'єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України, можливі її форми.
Встановлюючи об'єкт правопорушення, слідчий визначив це як особисту волю, що з врахуванням пояснень самого ОСОБА_10 вказує на його відсутність, оскільки останній пояснив, що перебуває на військовій службі, неправомірних дій щодо нього працівники поліції і РТЦК та СП не вчиняли.
В даному випадку підтверджена відсутність об'єкта посягання як обов'язкового елементу кримінального правопорушення вказує і на відсутність його складу взагалі.
Проаналізувавши наведені у скарзі доводи, слідчий суддя дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог, та вважала, що постанова старшого слідчого відділу поліції № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_9 від 31.10.2025 про закриття кримінального провадження № 420252230000079 від 15.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України, є законною, обґрунтованою та вмотивованою, тобто такою, що ухвалена з дотриманням вказаних вимог закону, підстави для її скасування з наведених у скарзі мотивів відсутні, а тому в задоволенні скарги слідчий суддя відмовив у повному обсязі.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу безпідставною, упередженою, необґрунтованою, ухваленою з порушенням процесуального та матеріального права та просить її скасувати.
В апеляційній скарзі вказує на те, що слідчий суддя не взяв до уваги доводи та переконання викладені в скарзі ОСОБА_7 .
Прокурор в судове засідання не з'явився.
Участь учасників процесу в рамках апеляційного перегляду оскаржуваної скаржником ухвали слідчого судді в контексті вимог процесуального закону не є обов'язковою, у зв'язку із чим колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності прокурора.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення скаржника ОСОБА_7 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
З матеріалів справи вбачається, що Слідчим відділенням ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420252230000079 від 15.10.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 146 КК України.
Зі змісту мотивувальної частини оскаржуваної постанови вбачається, що будучи допитаним у якості потерпілого, ОСОБА_7 повідомив, що 02.10.2025 близько 13 год. 00 хв. до нього зателефонував його син ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і повідомив, що він, перебуваючи в районі кута м. Сміла, де виготовляють ковбаси (бійня худоби) був забраний працівниками ТЦК. Він це пояснив дуже швидко та відключився. ОСОБА_7 почав до нього телефонувати, однак він слухавки не брав.
В цей же день, ОСОБА_7 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в м. Сміла, щоб дізнатися де його син. Там йому пояснили, що ОСОБА_10 направлений на проходження військово-лікарської комісії. Після чого він зателефонував на лінію 102 та повідомив про викрадення його сина невідомими особами.
03.10.2025 ОСОБА_7 зателефонував його син та повідомив, що він знаходиться в навчальному центрі «Десна» в Чернігівській області, де проходить навчання та його життю і здоров'ю нічого не загрожує.
Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.10.2025, ОСОБА_10 02.10.2025 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки останній відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не мав та не був заброньований. 03.10.2025 після проходження ВЛК призваний на військову службу до військової частини.
Згідно наказу № 735 від 03.10.2025 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний до військової служби та направлений до військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 .
ОСОБА_10 був опитаний та повідомив, що дійсно 02.10.2025, перебуваючи в АДРЕСА_2 біля магазину, до нього під'їхали поліцейські та почали спілкуватися, перевіривши його особу, повідомили, що потрібно проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 для того, щоб оновити військово-облікові дані. Він погодився і добровільно проїхав до ІНФОРМАЦІЯ_2 спільно з поліцейськими. В подальшому його було направлено на ВЛК та направлено в навчальний центр с. Десна Чернігівського району Чернігівської області. Вказав, що будь-яких неправомірних дій працівниками поліції та працівниками ТЦК та СП до нього не здійснювалось, тілесних ушкоджень йому не заподіювалось.
Враховуючи вищевикладене, 31.10.2025 старший слідчий відділу поліції № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_9 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України виніс постанову про закриття кримінального провадження № 420252230000079 від 15.10.2025.
Такими є встановлені обставини справи, а зазначене питання щодо скасування постанови про закриття кримінального провадження має наступне правове регулювання.
Частина 1 ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні потерпілим може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
У відповідності з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 4 ст. 284 КПК України).
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у сукупності (ст. ст. 9, 283, 284 КПК України).
Положеннями ст. 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, які виключають провадження у справі та зумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
На думку колегії суддів, вищезазначені вимоги закону в повній мірі були дотримані старшим слідчим під час досудового розслідування кримінального провадження № 420252230000079 від 15.10.2025, яким прийнято постанову про його закриття у зв'язку з тим, що в матеріалах досудового розслідування ознак, які б свідчили про незаконне позбавлення волі або викрадення людини, а саме ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено, оскільки оповіщення, доставлення до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та подальший призов осіб на військову службу не є позбавленням особи права на свободу та особисту недоторканість, гарантоване Конституцією України, а є обов'язком громадянина України на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
В ході опитування ОСОБА_10 , зокрема встановлено, що він добровільно спільно з поліцейськими поїхав до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, було допитано потерпілого ОСОБА_7 , на думку якого, його сина працівники поліції зупинили та доставили до РТЦК та СП безпідставно та внаслідок чого його мобілізували до ЗСУ.
Таким чином, в ході досудового розслідування проведено відповідні слідчі дії, в результаті яких не встановлено факту події кримінального правопорушення.
Стосовно доводів скарги про те, що під час проведення досудового розслідування не були встановлені особи у формі поліцейських, не встановлені повноваження цих осіб, а також наказ чи відповідне розпорядження на вчинення відповідних дій, то, на думку колегії суддів, вони є безпідставними, так як за правилами ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Таким чином, кримінальне процесуальне законодавство не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюють учасники кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_10 призваний до військової служби та направлений до військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 . Відтак мобілізація особи та її подальше направлення для проходження військової служби не може свідчити про незаконне позбавлення такої особи особистої свободи, враховуючи, що під час опитування ОСОБА_10 повідомив, що будь-яких неправомірних дій працівниками поліції та РТЦК та СП до нього не здійснювалося, тілесних ушкоджень йому не заподіювалося. На пропозицію поліцейських проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оновлення військово-облікових даних, він погодився і добровільно поїхав для їх оновлення.
Колегія суддів звертає увагу, що у разі порушення прав та законних інтересів ОСОБА_10 службовими (посадовими) особами ТЦК та СП чи військової частини при здійснення ними своїх повноважень, пов'язаних із мобілізацією, відповідна особа чи уповноважений нею представник не позбавлені права на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства, а в разі вчинення щодо неї протиправних дій, що містять ознаки кримінального правопорушення до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
На переконання апеляційного суду, постанова слідчого про закриття кримінального провадження вмотивована, в ній викладені обставини справи, дано аналіз зібраним доказам, наведені мотиви і процесуальні підстави закриття кримінального провадження.
Відтак, слідчий суддя, дослідивши в тому числі і матеріали кримінального провадження № 420252230000079, розглянув скаргу з дотриманням положень ст. ст. 303, 304, 306 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи слідчим суддею, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції, зокрема, має право залишити ухвалу без змін.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді від 16.12.2025 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, і висновки викладені в ній відповідають матеріалам справи та не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 з підстав наведених у скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 404, 405, 407, 422, 424 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 грудня 2025 року- залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5