Житомирський апеляційний суд
Справа №279/5001/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/242/26
Категорія ст.537 КПК України Доповідач ОСОБА_2
07 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25 серпня 2025 року щодо нього,-
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25 серпня 2025 року відмовлено ОСОБА_7 у задоволенні клопотання про приведення вироку суду до вимог кримінального законодавства.
Суд своє рішення обґрунтував, що вартість майна, яке було предметом кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_7 у 2022 року, становить 3127,50 грн, більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 2481,00 грн. станом на 1 січня звітного року, а тому є кримінально-караними і на теперішній час.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 , як вбачається з її змісту, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою призначити новий розгляд його клопотання в суді першої інстанції.
Стверджує, що суд першої інстанції не повідомив його про розгляд клопотання та в порушення вимог Закону здійснив розгляд без його участі.
ОСОБА_7 був належним чином повідомлений, що підтверджується розпискою, клопотання про відкладення судового розгляду не заявляв, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу у його відсутність.
Заслухавши доповідь судді, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким були внесені зміни до ст.51 КУпАП та посилена відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна.
Таким чином, відповідно до вказаного Закону, дрібною крадіжкою, за яку передбачене адміністративне стягнення вважається крадіжка, яке не перевищує 2х неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 Податкового кодексу визначено, що податкова соціальна пільга (неподатковий мінімум доходу громадян) дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2022 року становить 2481 грн., тобто неоподаткований мінімум доходів громадян на 2022 рік становив 1240,50 грн., а 2 неоподаткованих мінімумів становить 2481 грн.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 07 жовтня 2024 року по справі № 278/1566/21 зазначає, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта НМ для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 НМ. У той же час суд наголошує, що визначення суми, яка дорівнює 2 НМ, здійснюється виходячи з розміру НМ, що діяв на час вчинення відповідного діяння.
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Подільського районного суду м.Києва від 26.12.2022 року ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Подільського районного суду м.Києва від 28.05.2021 року у виді 3 місяців 7 днів арешту, перерахувавши їх відповідно до вимог п.п. а) п.1 ч.1 ст.72 КК України у 3 місяці 7 днів позбавлення волі та за сукупністю вироків визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.01.2025 року на підставі ч.2 ст.74 КК України ОСОБА_7 звільнений від покарання за вироком Подільського районного суду м.Києва від 28.05.2021 року у зв'язку з усуненням караності діяння. Виключено з вироку Подільського районного суду м.Києва від 26.12.20222 року посилання на ст.71 КК України. Визначено вважати ОСОБА_7 засудженим за вироком Подільського районного суду м.Києва від 26.12.2022 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі.
Згідно з вироком Подільського районного суду м.Києва від 26.12.2022 року ОСОБА_7 29.05.2022 року вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, яке належить ТОВ «Сільпо-Фуд» на загальну суму 3127,50 грн., що перевищує 2 розміри неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме 2481,00 грн.
З огляду на викладене, суд прийшов до правильного висновку, що вчинена ОСОБА_7 крадіжка за вироком Подільського районного суду м.Києва від 26.12.20222 року не виключає караність діяння, а тому відмовив у задоволенні його клопотання про звільнення від відбування покарання у зв'язку з усуненням караності діяння.
Що стосується доводів засудженого, що суд розглянув справу у його відсутні та його не було повідомлено про розгляд, то вони є голослівними та спростовуються матеріалами справи.
В матеріалах справи на аркуші 24 міститься розписка засудженого ОСОБА_7 про вручення йому повістки про виклик до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області на 12 год. 45 хв. 25 серпня 2025 року.
Вказана розписка містить особистий підпис ОСОБА_7 та дату її отримання 19 серпня 2025 року.
Крім того, на запит апеляційного суду з ДУ «Коростенська ВК №70» надійшла аналогічна розписка про повідомлення ОСОБА_7 про розгляд його клопотання в суді першої інстанції.
Також в матеріалах справи відсутні клопотання засудженого, що він бажає брати участь в судовому засіданні або просить його відкласти.
За таких обставин, на переконання колегії суддів, засуджений ОСОБА_7 у відповідності до вимог ч.1 ст.136 КПК України був належним чином повідомлений про розгляд справи, а тому суд обґрунтованого розглянув справу у його відсутність, оскільки його участь не була обов'язковою.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25 серпня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: