Житомирський апеляційний суд
Справа №277/1461/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/22/26
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
05 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
підозрюваного: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ємільчинського районного суду Житомирської області від 11 грудня 2025, якою відмовлено в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,
Ухвалою слідчого судді Ємільчинського районного суду Житомирської області від 11.12.2025 відмовлено в задоволенні клопотання заступника начальника ВП - начальника СВ ВП №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_8 про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби та заборонено ОСОБА_6 залишати житло по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період з 19-00 год. по 7-00 год. та покладено обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Встановлено строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 11.02.2026 року
Слідчий суддя, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , наявність ризиків, передбачених п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та дані про особу підозрюваного, вважав, що слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні не доведено та слідчим суддею у судовому засіданні не встановлено об'єктивних даних, які б свідчили про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливе виключно в умовах його тримання під вартою, а тому застосував відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В апеляційній скарзі прокурор Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Без визначення розміру застави.
Вважає, що існують ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; останній хоча і має постійне місце проживання, однак ніде не працює, не одружений, тобто не має стримуючих факторів та може в будь-який момент змінити своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, свідок ОСОБА_10 є знайомою ОСОБА_6 , а тому є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності, може здійснюватиме незаконний вплив на вищевказаного свідка (шляхом умовлянь, прохань, погроз, підкупу тощо), з метою зміни, надання неправдивих показань. Також, враховуючи, що останній вчинив вказане кримінальне правопорушення під час випробувального терміну, а також те, що відносно останнього в Ємільчинському районному суді на розгляді перебуває два обвинувальні акти за вчинення тяжких кримінальних правопорушень, свідчить про схильність останнього до вчинення нових злочинів, перебуваючи на волі, матиме реальну можливість вчинити нові кримінальні правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, заперечення захисника та підозрюваного, перевіривши ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею на думку колегії суддів було обґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на час розгляду відповідного клопотання, в тому числі враховуючи підозру за ч.4 ст. 185 КК України, суворість передбаченого покарання, яке може загрожувати ОСОБА_6 , у разі визнання його винним.
Разом з тим, слідчий суддя врахував, що в матеріалах справи відсутні докази про зміну місця проживання ОСОБА_6 , незаконний вплив на потерпілого та свідків, а також про можливість виїхати за межі району чи області і переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчим суддею були враховані усі обставини з якими закон пов'язує обрання запобіжного заходу, а тому вважає, що ухвала слідчого судді є обґрунтованою та законною.
Вирішуючи питання про достатність чи недостатність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту апеляційний суд також враховує те, що на час розгляду апеляційної скарги прокурора ОСОБА_8 , перебуваючи під домашнім арештом, умови його не порушував, що додатково дає підстави для висновку, що застосований ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби може забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти наведеним у клопотанні ризикам.
Орган досудового розслідування не позбавлений права, в разі недотримання ОСОБА_6 умов домашнього арешту звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
На переконання колегії суддів, у клопотанні слідчого не зазначено та прокурором не доведено недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та вважає, що висновок слідчого судді щодо можливості обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є обґрунтованим та законним.
Прокурором не доведено виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчим суддею були враховані усі обставини з якими закон пов'язує обрання запобіжного заходу, в тому числі і ті на які посилається сторона обвинувачення, а тому вважає, що ухвала слідчого судді є обґрунтованою та законною.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ч.2 ст.376 ст.ст.404, 407,422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ємільчинського районного суду Житомирської області від 11 грудня 2025, якою відмовлено в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: