Справа № 521/218/26
Номер провадження № 2-а/521/52/26
про залишення адміністративного позову без руху
09 січня 2026 року м. Одеса
Суддя Хаджибейськго районного суду міста Одеси Шевчук Н.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5), Третя особа: лейтенант поліції інспектор 2 роти 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Мозгова Вікторія Андріївна (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5) про скасування постанови про адміністративне правопорушення
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області, Третя особа: лейтенант поліції інспектора 2 роти 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Мозгова Вікторія Андріївна, у якому просить суд:
- поновити строк на оскарження постанови серії ЕНА №6300434 від 07.12.2025 року;
- скасувати постанову серії ЕНА №6300434 від 07.12.2025 року;
- визнати дії інспектора 2 роти 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта Мозгової Вікторії Андріївни неправомірними;
- винести окрему ухвалу суду і направити її до Управління патрульної поліції в Одеській області для службового розслідування відносно інспектора 2 роти 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта ОСОБА_2 ;
- повернути судовий збір у розмірі 1211 грн. 50 коп., комісію банка - 40 грн., витрати на копіювання у розмірі 190 грн.
Зокрема, адміністративний позов обґрунтовано тим, що відносно позивача у даній справі 07.12.2025 року патрульною поліцейською було складено постанову серії ЕНА №6300434 від 07.12.2025 року, за якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
В подальшому, за доводами позивача, 18.12.2025 року ним отримано відповідь з Управління патрульної поліції в Одеській області, в якій зазначено, що постанову серії ЕНА №6300434 від 07.12.2025 року залишено без змін, в зв'язку із чим останній 22.12.2025 року звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси для скасування вказаної постанови в судовому порядку.
Як зазначено позивачем, ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 24.12..2025 року у справі 521/22051/25 позов ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду та, в подальшому, ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 05.01.2026 року у справі 521/22051/25 заява ОСОБА_1 про відкликання позовної заяви задоволена, адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто заявнику.
Одночасно з адміністративним позовом, позивачем до суду було скеровано заяву про поновлення строку для звернення до суду з адміністративним позовом, яка аргументована тим, що позивач, з метою скасування оскаржуваної постанови патрульної поліцейської звертався із відповідною заявою 08.12.2025 року до Департаменту патрульної поліції, у відповідь на яку йому було відмовлено; 22.12.2025 року він звертався до Хаджибейського районного суду міста Одеси за наслідками чого, ухвалою суду від 05.01.2026 року у справі №521/22051/25 за його заявою про відкликання позову, останній було повернуто судом заявнику.
Відтак, враховуючи наведені обставини, ОСОБА_1 вважає, що звертаючись до суду повторно з адміністративним позовом про оскарження постанови, процесуальний строк на таке звернення до суду, заявником не пропущено.
08.01.2026 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Хаджибейського районного суду м. Одеси, справу розподіллено судді Хаджибейського районного суду міста Одеси Шевчук Н.О.
09.01.2026 року справа № 521/218/26 надійшла у провадження судді Шевчук Н.О.
Ознайомившись із матеріалами адміністративного позову, суд зазначає про таке.
Положеннями ч. 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданими до неї письмовими матеріалами, суд виснує, що вказаний позов поданий з порушенням вимог ст. 160-161 чинного КАС України, враховуючи таке.
Згідно ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 6 ч.5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені Законом або судом строки.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані судом поважними та такі строки поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права звернення із позовом у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" заява №11681/85, рішення від 07 липня 1989 року, пункт 35, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином питання про поновлення строку є оціночним і повинно вирішуватися в кожному конкретному випадку на підставі належних і допустимих доказів.
Положеннями ст. 289 КУпАП також визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч. 6 с. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У даній справі судом встановлено, що позивач звертався із відповідною заявою до Департаменту про скасування оскаржуваної постанови у досудовому порядку, що саме по собі не слугує підставою для поновлення процесуального строку для звернення до адміністративного суду із відповідним позовом про визнання постанови неправомірною та її скасування.
В той же час, як встановлено судом, позивач вже звертався до суду з аналогічним позовом, який ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 24.12.2025 року було залишено без руху саме з причин пропуску строку та був наданий строк для усунення недоліків із зазначенням причини пропуску строку на оскарження постанови та зобов'язано позивача надати докази та заяву про поновлення строку; в подальшому, ухвалою суду від 05.01.2026 року у справі №521/22051/25 заяву ОСОБА_1 про відкликання позовної заяви було задоволено та адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто останньому.
Тобто, у даному разі, судом встановлено, що своїми конклюдентними діями позивач фактично у рамках справи № 521/22051/25 підтвердив бажання щодо відкликання позову, що по своїй суті не може слугувати підставою вважати про пропущений позивачем процесуальний строк для звернення до суду із адміністративним позовом за обґрунтованих, непереборних причин.
Статтею 123 КАС України встановлені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, а саме, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з підстав для поновлення строку може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип остаточності судового рішення), особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків.
Суд вважає за необхідне вказати, що питання поновлення пропущених процесуальних строків вирішується судом в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Найпоширенішими підставами, за яких може бути поновлений пропущений строк звернення до суду, є, зокрема, форс-мажорні обставини або такі, що перебували поза контролем особи (аварії, катастрофи, природні явища) та інші об'єктивні причини, що не залежали від її волі (тяжка хвороба, неправомірні дії інших осіб тощо).
Водночас, у випадку, коли позивачем не наведено обґрунтованих аргументів та переконливих доказів, які могли б свідчити про об'єктивну неможливість вчинення ним всіх необхідних і можливих дій щодо реалізації процесуальних прав у передбачені процесуальним законом строки, застосування судами передбачених законом наслідків пропущення строків звернення до суду, не є порушенням права особи на доступ до суду.
Враховуючи наведене, суд виснує про необхідність запропонувати позивачу надати інші належним чином обґрунтовані причини пропуску ним процесуального строку для звернення до суду із адміністративним позовом про скасування постанови, оскільки наведені заявником причини пропуску такого строку у відповідній заяві, суд вважає непереконливими.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Судом встановлено, що позивачем не виконані вимоги ч.1 ст. 161 КАС України, а саме відсутні додатки до позовної заяви для інших учасників справи, зокрема, для Третьої особи.
Враховуючи, що під час вирішення питання судом про відкриття провадження у справі суд дійшов висновку про те, що позивачем не обґрунтовано поважних та непереборних причин щодо пропуску ним процесуального строку для звернення до суду з адміністративним позовом, тобто не зазначено обґрунтовані підстави пропуску такого строку на оскарження вказаної постанови, не додані додатки до позовної заяви для інших учасників справи, суд залишає позовну заяву позивача без руху, з мотивів, викладених за текстом даної ухвали, з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171 КАС України, Хаджибейський районний суд міста Одеси
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5), Третя особа: лейтенант поліції інспектор 2 роти 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Мозгова Вікторія Андріївна (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5) про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
ОСОБА_1 усунути встановлені при поданні адміністративного позову недоліки зазначені в даній ухвалі протягом 10 (десяти) календарних днів, з дня отримання ухвали суду про залишення позову без руху.
Роз'яснити позивачу, що, у разі виконання вимог суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Шевчук