Справа № 521/217/26
Провадження № 2-з/521/26/26
Іменем України
09 січня 2026 року місто Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Гуревський В.К., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, -
До Хаджибейського районного суду міста Одеси 08 січня 2026 року звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики у розмірі 5000,0 доларів США.
Згідно ч. 8 ст. 187 ЦПК України Хаджибейським районним судом міста Одеси 09 січня 2026 року зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який надав відповідь № 2223563 від 09 січня 2026 року, що за вказаними параметрами особу не знайдено, тому Хаджибейським районним судом міста Одеси 09 січня 2026 року зроблено запит до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради.
Провадження у справі станом на 09 січня 2026 року не відкрито.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову по цій справі шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , із забороною її відчуження до набрання законної сили рішенням суду у даній справ.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , є позивачем у справі за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики у розмірі 5000,0 доларів США. Відповідач отримав від позивача грошові кошти у позику та зобов'язався повернути їх до 01 грудня 2025 року, однак свої зобов'язання не виконав та на момент звернення до суду борг не повернув. Більш того, 30 грудня 2025 року відповідач - ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про відсутність у нього бажання повернути борг.
Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки після відчуження квартири відповідач може не мати іншого майна. Доходів, за рахунок яких буде можливим реальне виконання рішення суду також у відповідача у теперішній час немає. З огляду на предмет спору, розмір заявлених вимог, а також поведінку відповідача та наявну інформацію про підготовку до відчуження належної йому квартири, накладення арешту на зазначене нерухоме майно є співмірним із заявленими позовними вимогами та необхідним для забезпечення реального виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання про забезпечення позову необґрунтованим з таких причин.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За положенням ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як роз'яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.
За розрахунком позивача заборгованість за договором позики складає 5000,0 доларів США.
Вартість нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , яка складається в цілому із 2-х житлових кімнат та підсобних приміщень корисною площею 40,6 кв. м., загальною площею 40,6 кв. м., в тому числі житловою площею 26,9 кв. м., на яку просить накласти арешт позивач, за даними інтернет-ресурсів складає мінімум 1236122,0 грн., що вочевидь не є співмірним із заявленими вимогами майнового характеру.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, суд не може накласти арешт на майно без вирішення питання щодо зустрічного забезпечення, оскільки заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд на власний розсуд визначає в кожній конкретній ситуації необхідність застосування зустрічного забезпечення. Зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично це є збереженням існуючого стану status-quo між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суду.
Заява позивача відповідно до вимог статті 151 ЦПК України має містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Заявником не внесено пропозицій щодо зустрічного забезпечення відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, наприклад не вказано про можливість внесення конкретної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Отже, на момент розгляду судом вимоги про забезпечення позову позивачем не надано відповідних та достатніх доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, що, у свою чергу, унеможливлює вирішити питання про накладення арешту на майно.
За таких обставин, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 149-153, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
СУДДЯ В.К.Гуревський