про продовження строку запобіжного заходу
06 січня 2026 рокуСправа № 495/8645/25
Номер провадження 1-кс/495/2/2026
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділення № 2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025162240001526 від 09.11.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Татарбунари Одеської області, середня спеціальна освіта, пенсіонера, з незадовільним станом здоров'я, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
02.01.2026 до суду надійшло клопотання слідчого відділення № 2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025162240001526 від 09.11.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .
1. Виклад обставин, зазначених в клопотанні.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.11.2025 приблизно о 08:40 годині ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 знаходились на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_1 , де між ними раптово виник конфлікт з приводу незаконного перебування ОСОБА_4 на подвір'ї домоволодіння, останній на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час сварки, керуючись раптово виниклим, прямим умислом, усвідомлюючи та оцінюючи свої дії, бажаючи настання наслідків, з метою спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, умисно тримаючи ніж в правій руці наніс один удар ножом в область верхньої частини живота справа ОСОБА_7 .
В результаті свої, умисних дій ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді ножового проникаючого поранення (живота) черевної порожнини, пошкодження шлунку, яке викликало необхідність оперативного втручання.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, за ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння
09.11.2025 о 13 годині 05 хвилин на підставі ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Татарбунари Одеської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України.
10.11.2025 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та цього ж дня повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення.
11.11.2025 року слідчим суддею Білгород-дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 протоколом тимчасового вилучення майна - одягу потерпілої та іншими матеріалами кримінального провадження.
2. Позиції сторін.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний в судовому засіданні свою вину не заперечив; просив замінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки будинок залишиться без догляду.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання та просив замінити обраний раніше запобіжний захід на більш м'який відносно підозрюваного ОСОБА_4 - домашній арешт.
3. Мотивація суду.
Заслухавши учасників судового засідання, перевіривши наданні матеріали, вважаю, що подане слідчим клопотання є підставним та підлягає до задоволення.
У статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В силу статті 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним частиною першою статті 177 КПК України.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені статтею 178 КПК України, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого особу підозрюваного, дані, які її характеризують, чи зменшились раніше визначені ризики, чи не з'явились нові.
Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, уникнення доведених ризиків. Ризиком є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій особою.
При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд визначав високий ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні.
Згідно із ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Як встановлено, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою подане із дотриманням вимог статі 199 КПК.
Статтею 201 КПК передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
До клопотання мають бути додані:
1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;
2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
За змістом статті 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
На підставі частини шостої статті 9 КПК України, виходячи з рівності прав сторін кримінального провадження на реалізацію процесуальних прав, можна зробити висновок, що питання про зміну запобіжного заходу може бути ініційоване у тому числі стороною захисту шляхом оформлення письмового клопотання та подачі його до суду із дотриманням вимог статті 201 ЦПК.
Сторона захисту із відповідним клопотанням не звернулась.
Згідно із ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.
Згідно із статтею 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені статтею 178 КПК України, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого особу підозрюваного, дані, які її характеризують, чи зменшились раніше визначені ризики, чи не з'явились нові.
Метою продовження строку запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання передбачені пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України ризики можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
На переконання слідчого судді, наявність таких ризиків з урахуванням тяжкості інкримінованого особі діяння та початкового етапу досудового розслідування є достатнім для утримання під вартою.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою захисником підозрюваного в судовому засіданні не надано.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
За вказаних умов, зважаючи наявність ризиків, передбачених частиною першою, третьою статті 177 КПК, на неможливість завершення судового розгляду у даному судовому засіданні, пріоритет суспільних інтересів над інтересами підозрюваного подальше тримання ОСОБА_4 під вартою є виправданим.
Отже суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та відмову у задоволені клопотання захисника обвинуваченого, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить захист ризиків передбачених КПК України.
Згідно з п.1 ч. 4 ст.183 КПК застава не встановлюється при взятті під варту щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування..
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
клопотання слідчого слідчого відділення № 2 СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025162240001526 від 09.11.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах продовженого строку досудового розслідування, тобто до 10.02.2026 з визначенням місця тримання в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає до негайного виконання.
На ухвалу може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня складення повного тексту, а підозрюваним - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Копію ухвали надати підозрюваному, його захиснику, прокурору, слідчому, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Повний текст ухвали складено 08.01.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1