Справа № 727/15193/25
Провадження № 2-а/727/28/26
09 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Бружа-Гуцалюк В.М.
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Воробець Арсен Вікторович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Воробець А.В. звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушеннядо відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до змісту якої вказує, що 28.02.2025 року відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову №8359, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000,00 грн.
Вказує, що у вищевказаній спірній постанові зазначається, що позивач ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, під час дії воєнного стану протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Представник позивача вважає, що вищевказана винесена відповідачем спірна постанова являється протиправною, оскільки вона винесена з невірною кваліфікацією, вказує, що Позивачу ОСОБА_1 ставиться в провину порушення ним правил військового обліку, однак дії його кваліфіковані за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зазначає, що відповідно до примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами.
Крім того, представник позивача вказує, що з моменту введення на території України воєнного стану позивач ОСОБА_1 мав передбачене законом право на відстрочку, а тому, на його думку, в останнього був відсутній умисел на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
На основі викладеного, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Воробець А.В. просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №8359 від 28.02.2025 року, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у сумі 17000,00 грн., закривши при цьому провадження у справі.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Воробець А.В. в судове засідання призначене на 09.01.2026 року не з'явились, хоча повідомлялись судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду адмінсправи від них до суду не надходило, а тому суд вважає можливим розглянути вищевказану справу у їх відсутність.
При цьому, згідно спрямованої представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Воробець А.В. відповіді на відзив останній зазначає, що позивач ОСОБА_1 оновив свої персональні дані вчасно, зокрема в період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року, а саме через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста у додатку «Резерв+», про що стоїть відповідна відмітка у військово-обліковому документі, сформованому через зазначений додаток «Резерв+».
Стверджує, що представник відповідача не надав суду жодного належного доказу, який би міг свідчити про правомірність своїх дій, зокрема про законність складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення вищевказаної оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Воробець А.В. просить суд задовольнити адмінпозов ОСОБА_1 у повному обсязі.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання призначене на 09.01.2026 року не з'явився, хоча завчасно належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду даної адміністративної справи від нього до суду не надходило, у зв'язку із чим суд вважає за можливе розглянути вищезазначену адмінсправу у його відсутність.
При цьому, згідно спрямованого до суду представником відповідача відзиву на адміністративний позов, останній вказує, що не погоджується з позовними вимогами позивача ОСОБА_1 , вказуючи при цьому, що позивач ОСОБА_1 як військовозобов'язаний повинен був особисто уточнити свої персональні дані в 60-денний строк із моменту оголошення мобілізації.
Стверджує, що в порушення вимог закону позивач ОСОБА_1 у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року не звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 чи ЦНАПу для оновлення своїх облікових даних, а також не оновив свої персональні дані в інший передбачений законом спосіб, зокрема використовуючи свій електронний кабінет призовника.
Зазначає, що така бездіяльність позивача ОСОБА_1 порушує вимоги законодавства, що регулює організацію та ведення військового обліку в умовах воєнного стану й загальної мобілізації, а тому, на думку представника відповідача, 28.02.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 було правомірно винесено постанову №8359, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
На підставі викладеного, представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 просить відмовити у задоволенні адмінпозову ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Судом встановлено, що 18 лютого 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення № 2/276 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідно до змісту якого працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було поставлено в вину позивачу ОСОБА_1 те, що він являючись військовозобов'язаним громадянином України, всупереч вимогам правил військового обліку, встановленими законодавством, порушив правила військового обліку, а саме: не пройшов військово-лікарську комісію у встановленому чинним законодавством порядку, чим своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 було інкриміновано порушення вимоги пп. 5 та 7 ч. 3 ст. 1, ч. 8 ст. 2, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, та вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення військовозобов'язаним правил військового обліку в особливий період (а.с.34).
28 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 - Гладким О., в результаті розгляду вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення №2/276 від 18.02.2025 року (а.с.34), було винесено постанову, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у сумі 17000,00 грн. (а.с.35).
Згідно змісту вищевказаної спірної постанови (а.с.35) вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що останній будучи військовозобов?язаним, під час дії воєнного стану протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до копії військово-облікового документу із застосунку Резерв+ вбачається, що позивач ОСОБА_1 оновив свої військово-облікові дані 06.02.2025 року.
При цьому, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 року.
Пунктом 3 ч.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
18 травня 2024 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024. Цим Законом положення ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Абзацом 5 пункту 2 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Згідно із ч.7 ст.1 вказаного ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Суд зауважує, що наведені норми визначають різні склади правопорушень та є бланкетними, і при їх застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку, законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та запровадження в Україні особливого періоду.
19.05.2024 набув чинності ЗУ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3696-ІХ, яким ст.210-1 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Проаналізувавши вищезазначене, суд приходить до висновку, що норми закону передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, як вбачається з вищевказаного витягу із застосунку «Резерв +» позивач ОСОБА_1 уточнив свої військово-облікові дані лише 06.02.2025 року, тобто поза межами законодавчо встановленого строку з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно).
Разом з тим, суд дослідивши вищевказані матеріали адміністративної справи, зокрема оскаржувану спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення №8359 від 28.02.2025 року, а також вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП №2/276 від 18 лютого 2025 року , приходить до наступного висновку.
Так, згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Обов'язок зі збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При цьому, складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до статті 251 КУпАП є предметом оцінки як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
До аналогічного висновку прийшла Велика Палати Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 638/3490/18.
При цьому, орган (посадова особа), уповноважений розглядати протокол, здійснює розгляд у межах, визначених в самому протоколі про адміністративне правопорушення і не повинен трактувати його довільно чи сам відшуковувати відповідні норми.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення є первинним процесуальним документом, на підставі якого уповноважений орган здійснює розгляд справи та вирішує питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, винуватість особи та можливість притягнення її до адміністративної відповідальності, а відомості, викладені у протоколі, підлягають перевірці та оцінці при ухваленні постанови у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, суд, порівнявши вищевказані, винесені відповідачем протокол про адміністративне правопорушення № 2/276 від 18 лютого 2025 року та спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення № 8359 від 28 лютого 2025 року, встановив, що у протоколі позивачу інкриміновано порушення правил військового обліку, пов'язане з непроходженням військово-лікарської комісії, тоді як в оскаржуваній постанові підставою притягнення до адміністративної відповідальності зазначено неуточнення облікових даних у встановлений законом строк, тобто в основу постанови покладено фактичні обставини, які не були зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення (зовсім інші обставини).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, ухвалюючи вищезазначену спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення № 8359 від 28 лютого 2025 року, вийшов за межі обставин, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення № 2/276 від 18 лютого 2025 року, фактично змінивши суть інкримінованого позивачу адмінправопорушення, що є істотним порушенням вимог статей 251, 256 та 280 КУпАП.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення, який є офіційним процесуальним документом, складається уповноваженою особою у встановленій формі і повинен містити відомості, потрібні для розгляду справи по суті, зокрема зазначення характеру адміністративного правопорушення та нормативного акта, який передбачає відповідальність за таке правопорушення.
Невідповідність протоколу вимогам закону може мати наслідком закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
До аналогічного висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 335/6977/22.
Крім цього, в порушення норм закону в спірній постанові у справі про адміністративне правопорушення №8359 від 28.02.2025 року не було зазначено, які саме відомості не уточнив позивач ОСОБА_1 у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно).
Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин та наведених норм права, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення № 8359 від 28.02.2025 року винесена з порушенням вимог матеріального та процесуального права, оскільки при її ухваленні відповідач вийшов за межі фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення № 2/276 від 18.02.2025 року, що унеможливлює визнання такої постанови законною та обґрунтованою, у зв'язку із чим зазначена спірна постанова, на переконання суду, підлягає скасуванню.
Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне скасувати вищезазначену спірну постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 у справі про адміністративне правопорушення № 8359 від 28.02.2025 року та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Воробець А.В., до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 5, 7, 8, 9, 72-78, 241-246, 286, 293 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якою діє адвокат Воробець Арсен Вікторович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення №8359 від 28.02.2025 року, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено нього штраф у сумі 17000,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення в той же строк з дня отримання копії рішення.