Справа № 727/15944/25
Провадження № 3/727/108/26
09 січня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Смотрицький В.Г. розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №537360 від 11.12.2025 року ОСОБА_1 11.12.2025 року приблизно о 02.14 год. керувала транспортним засобом марки «Мерседес Бенс», д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці О.Щербанюка, 61А м. Чернівці з ознакою алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний персональний відеореєстратор 476067,470262, чим порушила п.2.5 Правил дорожнього руху.
В суді ОСОБА_1 вину не визнала та просила закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Вказала, що алкоголь не вживала, однак в автомобілі був її чоловік, що перебував у стані алкогольного сп'яніння, тому запах алкоголю міг бути в машині через нього.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, вважаю, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Згідно з пунктом 2, пункту 4 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.3 розд.1 Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Такий огляд здійснюється не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що для покладення на водія обов'язку проходити огляд на стан, зокрема алкогольного сп'яніння, поліцейський повинен встановити наявність передбачених законом підстав вважати, що водій перебуває в цьому стані.
Слід зазначити, що лише чітке дотримання вказаної вище процедури, зокрема проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №537360 від 11.12.2025 р., складеного відносно ОСОБА_1 , вбачається, що під час зупинки останньої поліцейським виявлено ознаку алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Ця ж ознака зазначена у направлені на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.12.2025р.
Суд критично відноситься до того, що у ОСОБА_1 була така ознака сп'яніння, наведена поліцейськими, як запах алкоголю з порожнини рота, оскільки на долученому до справи відео працівниками поліції така ознака алкогольного сп'яніння не перевірялась. Крім того, дана ознака не може вважатись доведеною поза розумним сумнівом з врахуванням пояснень, наданих ОСОБА_1 в судовому засіданні, згідно з якими запах алкоголю в транспортному засобі пояснено перебуванням в стані сп'яніння її чоловіка, який був пасажиром у автомобілі.
Таким чином, суд вказує, що перевірити, чи був у водія ОСОБА_1 запах алкоголю з порожнини рота, на теперішній час неможливо, оскільки такого огляду працівниками поліції не було проведено на місці зупинки, а тому суд позбавлений можливості визнавати такий факт доведеним.
На підставі викладеного вмотивування суд вважає, що посилання працівників поліції на те, що у ОСОБА_1 було виявлено ознаку алкогольного сп'яніння є недоведеним, враховуючи сукупність зібраних доказів по справі, які спростовують наявність у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, на яку посилались працівники поліції.
Водночас, суд вказує, що закон, як підставу для проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вимагає наявність підстав (ознак), що такі водії перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння.
З доказів, що наявні в матеріалах справи неможливо встановити чи були підстави вважати, що водій перебувала в стані алкогольного сп'яніння, та таким чином перевірити обґрунтованість вимог співробітників поліції для проходження водієм відповідного огляду на стан сп'яніння.
Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо доведеності винуватості необхідно тлумачити на користь особи, яка притягається до відповідальності (ст.62 Конституції України).
У справах "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї" від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що "суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом" і така "доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою".
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому справу необхідно закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.247 ч.1 п.1, 130 ч.1, 221, 266, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановив:
Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексом України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: