712/112/26
1-кс/712/212/26
08 січня 2026 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання старшого слідчого слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , яке подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 січня 2026 року за № 12026250000000027 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бандурове, Гайворонського району, Кіровоградської області, громадянина України, українця, не одруженого, на утриманні неповнолітні, малолітні діти, непрацездатні батьки відсутні, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який перебуває на посаді стрілець-снайпер 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , учасником бойових дій, інвалідом не являється, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,
Старший слідчий слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаним клопотанням.
В обґрунтування заявлених в клопотанні вимог зазначає, що слідчим відділом Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026250000000027 від 04 січня 2026 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
15 липня 2022 року відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
ОСОБА_6 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який проходить військову службу під час мобілізації на посаді стрілець-снайпер 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини, 04 січня 2026 року о 08 годині 10 хвилині, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, за раптово виниклим умислом, керуючись хуліганським мотивом, з метою поширення неправдивих відомостей, які утворюють обстановку загального страху, невпевненості та паніки у суспільстві, достовірно знаючи, що інформація, яку він збирається поширити, є неправдивою, вирішив повідомити диспетчера чергової частини ІНФОРМАЦІЯ_3 , про начебто замінування вищевказаної будівлі.
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з прямим умислом, ОСОБА_6 точно та достовірно знаючи про те, що інформація, яку він збирається поширити, є неправдивою, розуміючи, що таке повідомлення викличе обстановку страху в населення та порушить громадську безпеку, тим самим усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці, зі свого мобільного телефону марки «Iphone», imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «ПрАТ «Київстар»» НОМЕР_4 , здійснив дзвінок до диспетчера чергової частини ІНФОРМАЦІЯ_3 за номером НОМЕР_5 та повідомив оператору завідомо неправдиві відомості про замінювання ІНФОРМАЦІЯ_3 .
04 січня 2026 року о 12 годині 50 хилин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
05 січня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
Відповідно до ч.2 ст. 259 КК України, завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, якщо об'єктами завідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об'єкти інфраструктури або будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров'я, або заклади освіти або якщо воно спричинило тяжкі наслідки чи вчинене повторно,
- карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Відповідно до п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Причетність ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме:
- рапортом повідомленням про замінування 04 січня 2026 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 04 січня 2026 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 04 січня 2026 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04 січня 2026 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04 січня 2026 року;
- поясненнями ОСОБА_6 від 04 січня 2026 року;
- іншими зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12026250000000027 доказами у їх сукупності.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, що відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, класифікуються як тяжкий злочин.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду;
3) незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
5) вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 259 КК України, завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, якщо об'єктами завідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об'єкти інфраструктури або будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров'я, або заклади освіти або якщо воно спричинило тяжкі наслідки чи вчинене повторно,
- карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 259 КК України, що відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин, який вчинений підозрюваним, який ж військовослужбовцем, в умовах воєнного стану в Україні.
Військовослужбовець ОСОБА_6 , який є військовослужбовцем, призваним за мобілізацією в особливий період, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 повторно, самостійно до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження служби не повернувся, був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Враховуючи викладене, існують ризики, передбачені
п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення останнім іншого кримінального правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , в тому числі шляхом вмовлянь, погроз, підкупу, з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від раніше наданих показів, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування і судового розгляду та встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.221 КПК України, підозрюваний та захисник підозрюваного мають право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
В ході досудового розслідування допитані не всі встановлені органом досудового розслідування свідки вказаного кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений п.3) ч.1 ст. 177 КПК України, незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4) ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий, за погодженням з прокурором, звернулась до слідчого судді з вказаним клопотанням.
В судовому засіданні прокурор Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та слідчий слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 заявлені в клопотанні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з викладених в ньому підстав.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду;
3) незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
5) вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 259 КК України, завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, якщо об'єктами завідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об'єкти інфраструктури або будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров'я, або заклади освіти або якщо воно спричинило тяжкі наслідки чи вчинене повторно,
- карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 259 КК України, що відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин, який вчинений підозрюваним, який ж військовослужбовцем, в умовах воєнного стану в Україні.
Військовослужбовець ОСОБА_6 , який є військовослужбовцем, призваним за мобілізацією в особливий період, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 повторно, самостійно до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження служби не повернувся, був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Враховуючи викладене, існують ризики, передбачені
п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення останнім іншого кримінального правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , в тому числі шляхом вмовлянь, погроз, підкупу, з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від раніше наданих показів, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування і судового розгляду та встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.221 КПК України, підозрюваний та захисник підозрюваного мають право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
В ході досудового розслідування допитані не всі встановлені органом досудового розслідування свідки вказаного кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений п.3) ч.1 ст. 177 КПК України, незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, існують ризики, передбачені п.п. 1), 3), 5) ч.1 ст. 177 КПК України, переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Зазначили, що жоден більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігти вказаним ризикам.
Просили визначити розмір застави - 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підстави визначення розміру застави саме 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб пояснити не змогли.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заявлених в клопотанні вимог в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.
Зазначив, що слідчим та прокурором не доведено належними достатніми доказами наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого останньому кримінального правопорушення визнає.
Просив обрати ОСОБА_6 міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешт.
В разі обрання підозрюваному ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити розмір застави - 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого останньому кримінального правопорушення визнав; проти задоволення заявлених в клопотанні вимог заперечив; підтримав захисника; просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначив, що має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає з дружиною.
Доказів перебування підозрюваного у шлюбі та доказів наявності у підозрюваного постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , матеріали клопотання і матеріали кримінального провадження № 12026250310000027 не містять і підозрюваним та захисником підозрюваного слідчому судді не надано.
Заслухавши прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження №12026250000000027, надані учасниками докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04 січня 2026 року, відомості про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні 12026250000000027, внесені до вказаного реєстру за фабулою «04.01.2026 до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, надійшло повідомлення про те, що на стаціонарний номер телефону чергової частини ІНФОРМАЦІЯ_4 , надійшло завідомо неправдиве повідомлення про замінування вищевказаного приміщення. (ЄО-654 від 04.01.2026)», - правова кваліфікація - ч.2 ст.259 КК України.
слідчим відділом Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026250000000027 від 04 січня 2026 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
15 липня 2022 року відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
ОСОБА_6 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який проходить військову службу під час мобілізації на посаді стрілець-снайпер 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини, 04 січня 2026 року о 08 годині 10 хвилині, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, за раптово виниклим умислом, керуючись хуліганським мотивом, з метою поширення неправдивих відомостей, які утворюють обстановку загального страху, невпевненості та паніки у суспільстві, достовірно знаючи, що інформація, яку він збирається поширити, є неправдивою, вирішив повідомити диспетчера чергової частини ІНФОРМАЦІЯ_3 , про начебто замінування вищевказаної будівлі.
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з прямим умислом, ОСОБА_6 точно та достовірно знаючи про те, що інформація, яку він збирається поширити, є неправдивою, розуміючи, що таке повідомлення викличе обстановку страху в населення та порушить громадську безпеку, тим самим усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці, зі свого мобільного телефону марки «Iphone», imei 1: НОМЕР_2 , imei 2: НОМЕР_3 , в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «ПрАТ «Київстар»» НОМЕР_4 , здійснив дзвінок до диспетчера чергової частини ІНФОРМАЦІЯ_3 за номером НОМЕР_5 та повідомив оператору завідомо неправдиві відомості про замінювання ІНФОРМАЦІЯ_3 .
04 січня 2026 року о 12 годині 50 хилин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
05 січня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
Відповідно до ч.2 ст. 259 КК України, завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, якщо об'єктами завідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об'єкти інфраструктури або будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров'я, або заклади освіти або якщо воно спричинило тяжкі наслідки чи вчинене повторно,
- карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Відповідно до п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відомості, викладені у:
- витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 05 січня 20256 року;
- рапорті повідомленні про замінування 04 січня 2026 року;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_8 від 04 січня 2026 року;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_9 від 04 січня 2026 року;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 04 січня 2026 року;
- протоколі допиту свідка ОСОБА_11 від 04 січня 2026 року;
- поясненнях ОСОБА_6 від 04 січня 2026 року;
- протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 04 січня 2026 року;
- довідці - доповіді про самовільне залишення військової частини військовослужбовцем за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 );
- довідці № 56-05012026/71001, виданій УІАП ГУНП в Черкаській області 05 січня 2026 року;
- вимозі УІАП ГУНП в Черкаській області № 903-2026 від 05 січня 2026 року (778436),
свідчать про обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 259 КК України, що згідно ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 259 КК України, що згідно ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, його необхідно оцінювати з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно п.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 259 КК України, що згідно ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.
Враховуючи викладене, відповідно до ч.2 ст.183 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду;
3) незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
5) вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 259 КК України, завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, якщо об'єктами завідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об'єкти інфраструктури або будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров'я, або заклади освіти або якщо воно спричинило тяжкі наслідки чи вчинене повторно,
- карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.
Згідно ч.5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 259 КК України, що відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин, який вчинений підозрюваним, який ж військовослужбовцем, в умовах воєнного стану в Україні.
Військовослужбовець ОСОБА_6 , який є військовослужбовцем, призваним за мобілізацією в особливий період, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 повторно, самостійно до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження служби не повернувся, був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Враховуючи викладене, існують ризики, передбачені
п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення останнім іншого кримінального правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , в тому числі шляхом вмовлянь, погроз, підкупу, з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від раніше наданих показів, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування і судового розгляду та встановлення істини у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.221 КПК України, підозрюваний та захисник підозрюваного мають право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
В ході досудового розслідування допитані не всі встановлені органом досудового розслідування свідки вказаного кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, існує ризик, передбачений п.3) ч.1 ст. 177 КПК України, незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4) ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п.4) ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно п.п. 4,5 ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини та утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого останньому кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст. 259 КК України, визнав.
Підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 259 КК України, що відповідно до ч.5 ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин, який вчинений підозрюваним, який ж військовослужбовцем, в умовах воєнного стану в Україні.
Військовослужбовець ОСОБА_6 , який є військовослужбовцем, призваним за мобілізацією в особливий період, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 повторно, самостійно до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження служби не повернувся, був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підозрюваний ОСОБА_6 не одружений, офіційне джерело доходу відсутнє.
Слідчим та прокурором належними достатніми достовірними доказами доведені обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1), 3), 5) ч.1 ст.177 КПК України, а саме: що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі або при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, під тягарем кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого останній обґрунтовано підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, а тому жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернулись до слідчого судді з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_6 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просили визначити розмір застави - 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно ч.4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно п.2 до ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В судовому засіданні прокурор та слідчим не надано доказів в обґрунтування визначення розміру застави саме в розмірі 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_6 , майновий та сімейний стан останнього, необхідно визначити розмір застави - 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 (нуль) копійок, в разі внесення якої, підозрюваний ОСОБА_6 , підлягає звільненню з-під варти з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23, 84, 92, 176, 177, 178, 182, 183, 193, 196, 369 - 372, 376 КПК України,
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , яке подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 січня 2026 року за № 12026250000000027 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бандурове, Гайворонського району, Кіровоградської області, громадянина України, українця, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, тобто до 04 березня 2026 року включно.
Визначити розмір застави - 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 (нуль) копійок, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з міста Черкаси без дозволу слідчого, слідчого судді, прокурора, суду;
3) повідомляти слідчого, слідчого суддю, прокурора про зміну свого місця проживання, реєстрації, роботи;
4) утримуватись від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які надають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
В іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для виконання ухвали слідчого судді підлягає направленню до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».
Виконання ухвали слідчого судді в частині доставки підозрюваного ОСОБА_6 до місця утримання під вартою - Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» доручити Черкаському районному управлінню поліції ГУНП в Черкаській області.
Копію ухвали направити до Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», вручити підозрюваному, захиснику підозрюваного, прокурору та слідчому.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складений 08 січня 2026 року.
Слідчий суддя - ОСОБА_1