ЄУ № 712/17101/25
Провадження № 3/712/225/26
09 січня 2026 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пронька В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 № 540498 від 14.12.2025) про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якій роз'яснено її права, відповідно до ст. 268 КУпАП, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
14.12.2025 о 10 год. 00 хв. в м. Черкаси, просп. Перемоги, 25/2, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , скоїла ДТП, а саме здійснивши наїзд на транспортний засіб, що стоїть Audi Q4, д.н.з. НОМЕР_2 , після чого місце пригоди залишила, чим порушено п. 2.10 а ПДР України.
Внаслідок таких дій було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 540498 від 14.12.2025 за ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, не визнала та пояснила, що наїзду не відчула. З її слів, вона з місця дорожньо-транспортної пригоди не зникала, а протягом певного часу перебувала поблизу парковки та чекала сестру.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд, згідно з положеннями ст. ст. 280, 283 КУпАП, повинен з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності за нормою закону, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п. 2.10 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона не мала умислу на залишення місця ДТП, оскільки не відчула і не помітила наїзд на іншим автомобілем.
До протоколу додано письмові пояснення від 14.12.2025, письмові пояснення ОСОБА_2 від 14.12.2025, письмові пояснення ОСОБА_3 від 14.12.2025, схема місця ДТП від 14.12.2025, витяг щодо пошуку посвідчення водія ГСЦ на ім'я ОСОБА_1 , відеозаписи.
Будь-яких інших документів до протоколу не додано.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, не містять будь-яких відомостей та доказів того, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Разом з тим, умовою для притягнення водія до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП за залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, є такі дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, якщо вони спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин ї скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу, що прямо передбачено п. 1.10 ПДР України щодо значення термінів, котрі наведені у цих Правилах, зокрема, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Водночас з пояснень ОСОБА_1 котрі не спростовані, випливає, що остання залишив місце ДТП не з метою приховання факту такої пригоди або обставин ї скоєння, а тому, що не бачила наїзду на припаркований автомобіль.
За таких обставин суд вважає, що звинувачення ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст. 122-4 КУпАП, які наведені в протоколі про адміністративне правопорушення, такими, що не знайшли свого підтвердження в суді, у зв'язку із відсутність в останньої наміру умисних дій, а саме зникнення з місця ДТПта відсутністю достатніх доказів його винуватості.
Згідно ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини, матеріалами справи не підтверджена вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, будь-яких інших доказів вини правопорушника суду не надано, тому в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України(частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.1 п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП виносить постанову про закриття справи.
За встановлених у судовому засіданні обставин, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 247, 252, 283-285, 287 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку iз відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя: В.В. Пронька