Справа №712/10889/25
Провадження №1-кп/712/432/26
08 січня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
провівши відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310002454від 16.07.2025, відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
В провадженні Соснівського районного суду м.Черкаси перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310002454від 16.07.2025, відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Ухвалою суду від 24 грудня 2025 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, було зупинено до розшуку обвинуваченого.
Тією ж ухвалою надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
07 січня 2026 року ОСОБА_5 було затримано на підставі вказаної ухвали суду.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави 80-ти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Клопотання обґрунтоване тим, що у ході судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово не з'являвся за судовими викликами, про причини своєї неявки суд не повідомляв. Згідно з документами, наданими суду працівниками Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, у зв'язку з виконанням ухвали суду про привід обвинуваченого встановлено, що за місцем його проживання ОСОБА_5 відсутній, тривалий час там не з'являвся, а перевірка можливих місць його перебування результатів не дала. Крім того, прокурор зазначила, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що також свідчить про наявність ризику ухилення від суду. Зазначені обставини підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також прокурор посилається на те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, у тому числі до покарання у виді позбавлення волі за вчинення тяжких майнових злочинів, має непогашену судимість та повторно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, що свідчить про стійкий характер його злочинної діяльності та небажання стати на шлях виправлення. Вказані обставини на думку прокурора, дають підстави вважати, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливість вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим виникла необхідність у застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник та обвинувачений не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому, кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 11.08.2025 у справі №712/10764/25 щодо підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
12.08.2025 обвинувальний акт у кримінальному провадженні№ 12025250310002454від 16.07.2025, відносно ОСОБА_5 направлено до суду.
У підготовче судове засідання, призначене на 02.09.2025, обвинувачений ОСОБА_5 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення, у зв'язку з чим судове засідання було відкладено на 29.09.2025.
29.09.2025, у зв'язку з повторною неявкою обвинуваченого без поважних причин та без повідомлення причин неявки, судом було постановлено ухвалу про застосування до ОСОБА_5 примусового приводу в судове засідання, призначене на 06.10.2025.
06.10.2025 у зв'язку з невиконанням ухвали суду про примусовий привід та відсутністю відомостей про місцезнаходження обвинуваченого, судом кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 було зупинено до його розшуку.
02.12.2025 кримінальне провадження було відновлено, обвинувачений належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак 24.12.2025 у судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим судом обвинуваченого було оголошено в розшук та надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на викладене, суд вважає, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_5 свідчить про його неналежну процесуальну поведінку, яка полягає у систематичній неявці до суду без поважних причин, ухиленні від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та фактичному переховуванні від суду.
Крім того, на думку суду, вищевикладені обставини свідчать про невиконання обвинуваченим обов'язків за домашнім арештом згідно ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 11.08.2025, зокрема, щодо заборони цілодобового залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначені обставини свідчать про те, що раніше застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не забезпечив належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 та виявився неефективним, оскільки обвинувачений порушив покладені на нього обов'язки.
Керуючись ст.178 КПК України, суд враховує те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_5 , згідно зі ст.12 КК України, віднесено до тяжких злочинів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк до восьми років.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 з метоюуникнення покарання, може переховуватися від суду.
На обґрунтування ризику можливого переховування обвинуваченого від правосуддя, суд надає оцінку особі обвинуваченої, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, тяжкими захворюваннями не страждає, не працює, офіційного місця роботи та постійного самостійного заробітку не має; неодружений, дітей на утриманні не має. Обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків, які були б засобом превенції від можливої подальшої негативної і девіантної поведінки та ухилення від явки до суду.
Крім того, суд вважає доведеним ризик продовження вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 раніше неодноразово відбував покарання у виді позбавлення волі за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, що свідчить про стійку кримінальну спрямованість його поведінки.
Наявність вагомих доказів вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, реєстрі матеріалів досудового розслідування, та наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, дають підстави суду для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою; такий запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та унеможливити зазначені ризики.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених підстав, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу у розмірі 20-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч. 3, 4 ст.183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що право на виїзд з України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 182, 183, 194 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ), запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 08 січня 2026 року по 08 березня 2026 року включно, і утримувати його у Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор».
ОСОБА_5 взяти негайно під варту в залі суду.
Одночасно визначити ОСОБА_5 заставу, після внесення якої обвинувачений звільняються з-під варти, у розмірі 20-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 гривень (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинувачений, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями) на депозитний рахунок, отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням, а також суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язана виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» у разі внесення застави, при звільненні обвинуваченого, зобов'язана роз'яснити їй або заставодавцю обов'язки, покладенні на обвинуваченого, та наслідки їх невиконання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що право на виїзд з України.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» на виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1