Справа № 697/1089/25
провадження № 2/697/51/2026
про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду
08 січня 2026 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого-судді Колісник Л.О.
за участю секретаря Дяченко Л.В.,
позивача- ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Канів позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,
30.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся в Канівський міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, в якій просив вселити ОСОБА_1 у житлову квартиру АДРЕСА_1 , зобов'язати відповідача не чинити перешкоди позивачу у користуванні житлової квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 09.05.2025 провадження у зазначеній справі відкрито.
Підготовчі судові засідання неодноразово відкладалися у зв'язку з клопотанням учасників та наданням часу для укладення мирової угоди.
12.12.2025 до суду надійшла заява представника позивача про зміну предмету позовних вимог, в якій виклав позовні вимоги в новій редакції та просив: встановити порядок користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_1 в користування житлову кімнату № НОМЕР_1 , площею 16,2 м. кв., у загальному користуванні сторін залишити прихожу, кухню, вбиральну, ванну кімнату.
В підготовчому судовому засіданні позивач та представник позивача заяву про зміну предмету позовних вимог підтримали, просили прийняти заяву до розгляду, пояснили, що під час підготовчого провадження відповідач перестала чинити перешкоди позивачу у користуванні житлом, і позивач вселився у квартиру АДРЕСА_1 . Проте відповідач відмовляється укладати мирову угоду із позивачем, а тому для отримання позивачем гарантій того, що ОСОБА_4 в подальшому не порушить право ОСОБА_1 на проживання у цій квартирі, позивач змінив предмет позову.
Відповідач у підготовче судове засідання не з'явилася, уповноважила представляти свої інтереси представника.
Представник відповідача у підготовчому засіданні заперечував проти прийняття заяви позивача про зміну предмету позову, оскільки у заяві змінено не лише предмет, а й підстави позову, що підтверджується також обгрунтуванням позовної заяви та заяви про зміну предмету позову різними правовими нормами. Водночас зміна і підстав і предмету позову не допускається. Оскільки позивач та його представник підтвердили, що ОСОБА_1 вселився у квартиру та нею користується, предмет спору відсутній. Щодо призначення до судового розгляду справи не заперечує.
Вислухавши учасників, вивчивши клопотання та заяви учасників, суд дійшов наступних висновків.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 року в справі № 916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин. Пред'являючи позов до ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, ОСОБА_1 просив вселити його у житлову квартиру АДРЕСА_1 , зобов'язати відповідача не чинити перешкоди позивачу у користуванні житлової квартири АДРЕСА_1 , оскільки відповідач перешкоджає такому вселенню позивача та користуванню квартирою.
У заяві представника позивача про зміну предмету позовних вимог, позовні вимоги викладені в новій редакції та містить прохання встановити порядок користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_1 в користування житлову кімнату № 5, площею 16,2 м. кв., у загальному користуванні сторін залишити прихожу, кухню, вбиральну, ванну кімнату, оскільки є спір між сторонами щодо користування житла.
Дослідивши редакцію первісного позову та заяву представника позивача про зміну предмету позову, суд дійшов висновку, що стороною позивача змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави; викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Правовий висновок Верховного Суду, що регулює подібні правовідносини викладений у постанові Верховного Суду у справі №826/19197/16.
У заяві про зміну предмету позову, що надійшла на адресу суду 12.12.2025 фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.
За результатами викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті до розгляду та повернення заяви представника позивача ОСОБА_2 про зміну предмету позову, яка надійшла на адресу суду 12.12.2025
Позивач має право продовжити розглядати первісні позовні вимоги до винесення судового рішення по суті в суді або відмовитись від їх розгляду після чого звернутись до суду із зміненими позовними вимогами окремо, вибравши належний спосіб захисту позивача, так як одночасно вказані первинні позовні вимоги і змінені позовні вимоги в одному цивільному провадженні розглядатись не можуть із вищенаведених підстав.
При цьому суд не вбачає підстав надавати оцінку доводам сторони відповідача щодо відсутності предмету спору, оскільки це питання підлягає вирішенню під час судового розгляду по суті.
Вказане кореспондується із висновком Верховного Суду, висловленому у постанові від від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20.
Під час підготовчого засідання проведено наступні дії:
-вирішено питання про склад осіб,які братимуть участь у справі;
-вирішено клопотання сторін;
-вчинено інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Суд вважає, що у підготовчому судовому засіданні вирішено питання про всі процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, тому підготовче судове засідання підлягає закриттю, а справа призначенню до розгляду по суті.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 49, 189, 196-198, 200, 258-261, 353 ЦПК України, суд
В прийнятті заяви представника позивача адвоката Гончарука Андрія Володимировича про зміну предмета позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням відмовити та повернути її заявнику.
Закрити підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та призначити справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 09.02.2026 року о 12:20 год. у приміщенні суду.
В судове засідання викликати сторони.
Ухвала суду в частині відмови у прийнятті та повернення заяви про зміну предмету позову може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятнадцятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 09.01.2026.
Головуючий Л . О . Колісник