8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" січня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3899/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4
дофізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків
простягнення 39 404,58 грн.
без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 725877141292 від 24.12.2024 року станом на 28.10.2025 року включно у розмірі 39 404,58 грн., з яких 35 243,33 грн. за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 26 910,03 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 8 333,30 грн., та 4 161,25 грн. простроченої заборгованості за комісією.
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою суду від 04.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3899/25. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Оскільки відповідачем у справі є фізичної особи, судом також здійснено направлення ухвали від 04.11.2025 року про відкриття провадження у справі на зареєстровану адресу відповідача фізичної особи ОСОБА_1 (штрих код поштового відправлення R067032089205). З наявної у матеріалах справи інформації слідує, що ухвалу суду від 04.11.2025 року про відкриття провадження у справі було повернуто поштовим відділення «Укрпошти» на адресу суду 13.11.2025 року.
Крім того, як вбачається із Комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду» у позивача та відповідача наявні зареєстровані електронні кабінети, у зв'язку із чим, ухвалу суду від 04.11.2025 року про відкриття провадження у справі, було направлено судом в їх електронні кабінети, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме:
- «Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження(спрощене)" від 04.11.2025 року у справі № 922/3899/25 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу ОСОБА_2 в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 04.11.2025 року о(б) 21:24 год.»;
- «Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження(спрощене)" від 04.11.2025 року у справі № 922/3899/25 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 04.11.2025 року о(б) 21:30 год.»;
- «Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження(спрощене)" від 04.11.2025 року у справі № 922/3899/25 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу ОСОБА_1 в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 04.11.2025 року о(б) 21:27 год.».
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Враховуючи вищевикладене, та наявні у матеріалах справи докази отримання сторонами у справі ухвали суду від 07.04.2025 року про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про належне повідомлення сторін у справі про розгляд справи у суді.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що станом на 09.01.2026 року відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку із чим, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").
Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак відповідним правом на його подання не скористався, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду надано не було.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, 24.12.2024 року між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (позивач, банк) та фізичною особою - підприємцем Чуркіним Артемом Андрійовичем (відповідач, позичальник) було укладено кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 725877141292.
Відповідно до умов передбачених договором, банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит у повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного: 1.1.1. сума кредиту: 50 000,00 грн.; 1.1.2. Валюта кредиту: гривня; 1.1.3. Строк кредитування до 24.12.2025 року;
Підпунктом 1.1.4. статті 1 договору визначено плату за кредит: 1.1.4.1. Комісійна винагорода за надання кредиту: Тариф комісійної винагороди - 0,5%. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення Тарифу комісійної винагороди на суму кредиту. Комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до пункту 6.3.1. типових умов. 1.1.4.2. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту: Тариф комісійної винагороди - 2% за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до пункту 6.3.2. типових умов, та сплачується щомісячно згідно графіку платежів, наведеного в пункті 1.4. договору. 1.1.4.3. Процентна ставка за користування кредитом: 0.00001 % річних; проценти нараховуються відповідно до пункту 6.2. типових умов та сплачуються згідно графіку платежів, наведеного в пункті 1.4. договору. 1.1.4.4. Процентна ставка на прострочену суму кредит: 0.00001% річних; Проценти нараховуються та сплачуються відповідно до пункту 6.2. типових умов. 1.1.5. Поточний рахунок позичальника: № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ». 1.1.6. Рахунок для погашення боргових зобов'язань: № НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ». 1.1.7. Цільове використання кредиту: На придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої підпунктом 1.1.4.1. договору (у разі наявності такої комісійної винагороди), в сумі, що визначається згідно підпункту 1.1.4.1. договору. Позичальник не має права використовувати кредит на такі цілі: задоволення особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю; інші цілі, заборонені законодавством України та типовими умовами. 1.1.8. Типові умови: Типові умови кредитування в рамках кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в системі ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ ПУМБ DIGITAL BUSINESS АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», що розміщуються на інтернет-сайті банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1.4. визначено, що позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит у розмірах та строки, зазначені в наведеному нижче графіку платежів: 24.01.2025 року суму у розмірі 5166,67 грн., 24.02.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.03.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.04.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.05.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.06.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.07.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.08.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.09.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.10.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.11.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.12.2025 суму у розмірі 5166,67 грн. З графіку слідує, що платіж за основною сумою кредиту становить суму кожного місяця у розмірі 4 166,67 грн., комісійна винагорода за обслуговування кредиту становить суму кожного місяця у розмірі 1000,00 грн. Проценти за користування кредитом становлять 0,00 грн.
Повернення кредиту, сплата плати за кредит та інших боргових зобов'язань здійснюється позичальником шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь банку на рахунок для погашення боргових зобов'язань (пункт 1.5. договору).
Пунктом 2.1. договору визначено, що підписанням договору позичальник звертається до банку за наданням кредиту в сумі, зазначеній в пункту1.1.1. договору, та підтверджує, що кредитні кошти будуть використані за цільовим призначенням відповідно до договору. Умови цього пункту договору є заявою (клопотанням) позичальника про надання кредиту.
Згідно пунктів 2.2., 2.3. договору, банк надає кредит протягом трьох банківських днів з дня укладення договору. Кредит надається разово, однією сумою в розмірі, зазначеному в пункт 1.1.1. договору. Банк приймає рішення про надання кредиту на власний розсуд та відповідно до своїх внутрішніх положень, тобто зобов'язання банку щодо надання кредиту за договором є відкличними. Ненадання кредиту в зазначений строк вважається відмовою банку в наданні кредиту та договір вважається таким, що припинив свою дію. Позичальник уповноважує банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до пункту 1.1.4.1. договору, на користь банку, згідно з пунктом 6.3.1 типових умов. Сума кредиту, що залишиться після переказу суми комісійної винагороди за надання кредиту на користь банку, зараховується на поточний рахунок позичальника, зазначений у пункті 1.1.5. договору.
Пунктом 5.3. договору, сторони домовились, що договір укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою системи «ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ». Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП Уповноваженого представника банку та КЕП/ УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника).
Відповідно до пункту 5.4. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання банком та позичальником шляхом накладення КЕП/ УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) та КЕП Уповноваженого представника банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно договору в повному обсязі.
Пунктами 5.5. - 5.6. договору визначено, що до підписання договору позичальник ознайомився з типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення договору в кабінеті Digital. Сторони домовились, що розміщення типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання типових умов позичальнику. Датою надання типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до типових умов є дата підписання договору позичальником. Після підписання договору зі свого боку банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах договору. Позичальник підписанням договору підтверджує свою згоду на отримання на зазначену в розділі «Реквізити та підписи Сторін» договору адресу електронної пошти позичальника підписаного сторонами договору, а також будь-яких інших документів та інформації, пов'язаних з виконанням та/або обслуговуванням договору.
Позивач на виконання умов договору було надано відповідачу кредит, про що свідчить платіжні інструкції, а саме: № TR.91165219.68048.29514 від 24.12.2024 року на суму 250,00 грн. (призначення платежу: Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором №725877141292 від 24/12/2024 року за позикою Фізична особа-підприємець Чуркін Артем Андрійович) та № TR.91165219.68049.29514 від 24.12.2024 року на сум 49 750,00 грн. (Призначення платежу Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 725877141292 від 24/12/2024 року за позикою Фізична особа-підприємець Чуркін Артем Андрійович), та виписка банку за період з 24.12.2024 року по 28.10.2025 року.
Проте, відповідач в порушення умов договору не здійснив платежі визначені у графіку погодженого у договорі, у зв'язку із чим, станом на 28.10.2025 року (включно) у відповідна наявна заборгованість за кредитним договором, яка становить суму у розмірі 39 404,58 грн., з яких: - 35 243,33 грн. - за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 26 910,03 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту у розмірі 8 333,3 грн.; - 4 161.25 грн. прострочена заборгованість за комісією.
Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу вих.№ 367 від 24.06.2025 року про погашення простроченої заборгованості, проте, остання було залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Також, позивачем зазначено, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було з'ясовано, що відповідач Чуркін Артем Андрійович відмовився від статусу фізичної особи - підприємця (дата запису: 27.02.2025 року, номер запису: 2010350060001610174, підстава: власне рішення).
Проте, оскільки у правовідносинах із позивачем він виступав як ФОП, а кредит був виданий з цільовим призначенням: на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, справа має розглядатись Господарським судом. Зазначена позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18 (провадження № 14-460цс19), Постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 916/385/19 (провадження № 12-167гс19) та інших.
Вищевказані обставини, стали причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Проаналізувавши умови укладеного між сторонами кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС» № 725877141292 від 24.12.2024 року, судом встановлено, що сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог статей 205, 638, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та статей 179, 180 Господарського кодексу України (станом на мент укладення договору), він вважається укладеним.
Таким чином, укладений Кредитний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України і відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається із умов кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС» № 725877141292 від 24.12.2024 року, сума кредиту становить - 50 000,00 грн. Строк кредитування до 24.12.2025 року.
Пунктом 1.4. визначено, що позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит у розмірах та строки, зазначені в наведеному нижче графіку платежів: 24.01.2025 року суму у розмірі 5166,67 грн., 24.02.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.03.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.04.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.05.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.06.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.07.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.08.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.09.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.10.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.11.2025 суму у розмірі 5166,67 грн., 24.12.2025 суму у розмірі 5166,67 грн. З графіку слідує, що платіж за основною сумою кредиту становить суму кожного місяця у розмірі 4 166,67 грн., комісійна винагорода за обслуговування кредиту становить суму кожного місяця у розмірі 1000,00 грн. Проценти за користування кредитом становлять 0,00 грн.
Повернення кредиту, сплата плати за кредит та інших боргових зобов'язань здійснюється позичальником шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь банку на рахунок для погашення боргових зобов'язань (пункт 1.5. договору).
Згідно вимог частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.
Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивачем було надано відповідачу кредит, про що свідчить наявні у матеріалах справи документи, зокрема платіжні інструкції, а саме: № TR.91165219.68048.29514 від 24.12.2024 року на суму 250,00 грн. (призначення платежу: Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором №725877141292 від 24/12/2024 року за позикою Фізична особа-підприємець Чуркін Артем Андрійович) та № TR.91165219.68049.29514 від 24.12.2024 року на суму 49 750,00 грн. (Призначення платежу Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 725877141292 від 24/12/2024 року за позикою Фізична особа-підприємець Чуркін Артем Андрійович), та виписка банку за період з 24.12.2024 року по 28.10.2025 року.
Проте відповідачем умови договору були виконані неналежним чином, та не здійснено повернення суми кредиту, у зв'язку із чим, у відповідача наявна заборгованість, яка за розрахунком позивача станом на 28.10.2025 року становить суму у розмірі 39 404,58 грн., з яких: - 35 243,33 грн. - за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 26 910,03 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту у розмірі 8 333,3 грн.; - 4 161.25 грн. прострочена заборгованість за комісією.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З аналізу вищевикладеного, та враховуючи вимоги статті 530 Цивільного кодексу України (боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги), у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем щодо повернення кредиту.
Отже, враховуючи вищевикладене, невиконання відповідачем умов договору і взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 725877141292 від 24.12.2024 року.
Судом здійснено перевірку наданого позивачем до матеріалів позовної заяви розрахунку суми заборгованості за кредитом відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог, та встановлено, наступне.
Як вбачається із розрахунку суми боргу, станом на 28.10.2025 року становить суму у розмірі 39 404,58 грн., з яких: - 35 243,33 грн. - за сумою кредиту (тіло): а саме:
- включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 26 910,03 грн. яка відповідно до розрахунку становить: 24.01.2025 року суму у розмірі 4 166,67 грн. (не погашено), 24.04.2025 суму у розмірі 4 166,67 грн. (не погашено), 24.05.2025 суму у розмірі 4 166,67 грн. (не погашено), 24.06.2025 суму у розмірі 4 166,67 грн. (не погашено), 24.07.2025 суму у розмірі 4 166,67 грн. (не погашено), 24.08.2025 суму у розмірі 4 166,67 грн. (не погашено), 24.09.2025 суму у розмірі 4 166,67 грн. (не погашено), 24.10.2025 суму у розмірі 4 166,67 грн. (не погашено);
- строкова заборгованість за сумою кредиту у розмірі 8 333,3 грн., яка відповідно до розрахунку становить: 24.11.2025 року суму у розмірі 4 166,67 грн. (не погашено), 24.12.2025 року суму у розмірі 4 166,67 грн. (не погашено).
Та 4 161.25 грн. прострочена заборгованість за комісією, яка відповідно до розрахунку становить:
- 24.03.2025 року суму у розмірі 1 000,00 грн. (не погашено), 24.07.2025 року суму у розмірі 1 000,00 грн. (не погашено), 24.08.2025 року суму у розмірі 1 000,00 грн. (не погашено), 24.09.2025 року суму у розмірі 1 000,00 грн. (не погашено), 24.10.2025 року суму у розмірі 1 000,00 грн. (не погашено), 28.10.2025 року суму у розмірі 161,25 грн. (не погашено).
З вищевикладеного судом встановлено, що у відповідача наявна заборгованість у загальному розмірі 39 404,58 грн. (з яких: - 35 243,33 грн. - за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту у розмірі 26 910,03 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту у розмірі 8 333,3 грн.; - 4 161.25 грн. прострочена заборгованість за комісією) що відповідає наведеному розрахунку позивачем наданому до позовної заяви.
При цьому, будь-яких доказів щодо спростування чи у підтвердженнями відсутності суми боргу, відповідачем будучи обізнаним про розгляд справи у суді, до суду у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України надано не було.
У зв'язку із чим, позовні вимоги є цілком доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, та оскільки відповідач будучи обізнаним про розгляд справи у суді, належних доказів повного виконання зобов'язань за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 725877141292 від 24.12.2024 року, будь-яких заперечень щодо позовних вимог чи конррозрахунку суми боргу не надав, у зв'язку із чим, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а саме про стягнення із відповідача суму заборгованості за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 725877141292 від 24.12.2024 року станом на 28.10.2025 року включно у розмірі 39 404,58 грн., з яких 35 243,33 грн. за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 26 910,03 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 8 333,30 грн., та 4 161,25 грн. простроченої заборгованості за комісією.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ЄДРПОУ 14282829) заборгованості за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 725877141292 від 24.12.2024 року станом на 24.12.2025 року включно у розмірі 39 404,58 грн., з яких 35 243,33 грн. за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 26 910,03 грн. та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 8 333,30 грн., та 4 161,25 грн. простроченої заборгованості за комісією та 2 422,40 грн. судового збору.
Видати наказ після набранням рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Реквізити сторін:
позивач: Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ЄДРПОУ 14282829);
відповідач: фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повне рішення складено "09" січня 2026 р.
СуддяО.О. Ємельянова