08 січня 2026 рокуСправа № 921/368/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумський І.П.
розглянув заяву б/н від 19.08.2025 (вх. №5937 від 20.08.2025) Акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання кредиторських (грошових) вимог до боржника
у справі
за заявою боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про неплатоспроможність фізичної особи.
За участі від:
кредитора - не з'явився
боржника - Сисак В.Т.
арбітражного керуючого - не з'явився
В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.07.2025: відкрито провадження у справі №921/368/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру реструктуризації боргів боржника та призначено керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_2 ; попереднє засідання призначено на 18.09.2025.
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 здійснено (сформовано) 17.07.2025 (дата публікації 22.07.2025, номер публікації 76682).
У попередньому засіданні 18.09.2025 оголошено перерву до 16.10.2025.
20.08.2025 через систему "Електронний суд" Акціонерне товариство "Універсал Банк" подало заяву б/н від 19.08.2025 (вх. №5937), в якій просило визнати кредиторські (грошові) вимоги до боржника ОСОБА_1 на суму 45302,18 грн, 4844,80 грн судового збору та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
16.09.2025 через систему "Електронний суд" надійшла заява №16-09-25/13 від 16.09.2025 (вх. №6532) арбітражного керуючого Яковенка Д.Е. щодо кредиторських вимог АТ "Універсал Банк". У своїй заяві арбітражним керуючим визнано вказану суму грошових вимог.
Ухвалою від 19.09.2025 заяву б/н від 19.08.2025 (вх. №5937 від 20.08.2025) АТ "Універсал Банк" з кредиторськими (грошовими) вимогами до боржника у даній справі призначено до розгляду на 16.10.2025.
Ухвалою суду від 16.10.2025 відкладено судове засідання з розгляду грошових вимог кредитора АТ "Універсал Банк" на 13.11.2025 та запропоновано АТ "Універсал Банк" надати суду розрахунок вимог, станом на 16.07.2025.
11.11.2025 через систему «Електронний суд» від АТ «Універсал Банк» надійшла заява б/н від 11.11.2025 (вх. №7926), у якій повідомлено про помилкове нарахування відсотків після відкриття провадження у справі в сумі 336,74 грн, у зв'язку з чим, станом на 01.08.2025, заборгованість клієнта перед банком складає 44965,44 грн.
Надалі, ухвалами суду від 13.11.2025, 11.12.2025 судове засідання з розгляду грошових вимог кредитора АТ "Універсал Банк" відкладено відповідно на 11.12.2025 та на 08.01.2026, а також запропоновано АТ "Універсал Банк" надати суду розрахунок вимог, станом на 16.07.2025.
12.12.2025 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 12.12.2025 (вх. №3721), у якій ним, зокрема визнано заявлені висмоги АТ «Універсал Банк» в розмірі 45302,18 грн.
07.01.2026 через систему «Електронний суд» від АТ «Універсал Банк» надійшла заява б/н від 06.01.2025 (вх. №111), у якій повідомлено про помилкове нарахування відсотків після відкриття провадження у справі в сумі 336,74 грн, у зв'язку з чим, станом на 01.08.2025, заборгованість клієнта перед банком складає 44965,44 грн. При цьому, до заяви додано розрахунок кредиторських вимог.
08.01.2026 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання №07-01-26/54 від 07.01.2026 (вх. №149) арбітражного керуючого Яковенка Д.Е., у якому ним визнано грошові вимоги АТ «Універсал Банк» в розмірі 45302,18 грн.
Представник кредитора та арбітражний керуючий не примали участі в судовому засіданні 08.01.2026.
Представником боржника в судовому засіданні 08.01.2026 визнано заявлені вимоги АТ "Універсал Банк".
Суд, розглянувши вказану кредиторську заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.
За змістом кредиторської заяви АТ "Універсал Банк" б/н від 19.08.2025, 31.10.2021 між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (надалі - анкета-заява).
Відповідно до п. 1, п. 2 анкети-заяви клієнт просить відкрити на його ім'я поточний рахунок у гривні № НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов.
Відповідно до абз. 2 анкети-заяви, ця анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг (далі - договір), укладення якого клієнт підтвердив та зобов'язувався виконувати його умови.
Пунктом 4 анкети-заяви, клієнт засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Клієнтом визнано, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні банку та/або клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на клієнта.
Після цього, клієнт отримав платіжну картку за договором про надання банківських послуг "Monobank".
Відповідно до розділу І Умов і правил, анкета-заява до договору про надання банківських послуг "Monobank" - письмове звернення клієнта до банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених договором. Підписана клієнтом анкета-заява є підтвердженням укладення договору.
Відповідно до п. 2.3. Умов і правил, своїм підписом на анкеті-заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним.
Відповідно до п. 2.4. Умов і правил, укладаючи договір клієнт та банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами договору.
З Умовами і правилами можна ознайомитися на офіційному сайті банку https://monobank.ua/terms?file=umovy-2021-10-14.pdf, така інформація із повним змістом Умов і правил (із врахуванням всіх змін та наступних редакцій) є у вільному доступі і мережі Internet, а також доступна в мобільному додатку «Monobank».
Враховуючи те, що після відкриття провадження у справі строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав, банком було проведено відповідні договірні списання за діючими заявками клієнта на отримання кредиту, що відображено у виписці про рух коштів по картці.
До заяви з грошовими вимогами до боржника долучено умови заяв клієнта №20.30.0009796933 від 21.04.2024, №20.30.0009890145 від 28.04.2024, №20.30.0010223632 від 24.05.2024, №20.30.0010572484 від 17.06.2024, № 20.30.0011233047 від 01.08.2024 на отримання кредиту «Розстрочка на картку» та паспорти відповідних споживчих кредитів «Розстрочка на картку».
Станом на 01.08.2025 загальна заборгованість боржника перед банком складає 45302,18 грн.
На підставі викладеного, заявник просив визнати АТ "Універсал Банк" кредитором у справі № 921/368/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_3 з грошовими вимогами в розмірі 45302,18 грн та в розмірі 4844,80 грн - сплаченого судового збору, включити грошові вимоги АТ "Універсал Банк" до боржника до реєстру вимог кредиторів.
Як вже зазначалось, у заяві №16-09-25/13 від 16.09.2025 (вх. №6532 від 16.09.2025) арбітражним керуючим Яковенком Д.Е. визнано вказану суму грошових вимог АТ "Універсал Банк". Ним також вказано, що заява з грошовими вимогами від АТ "Універсал Банк" була створена в системі "Електронний суд" 19.08.2025, тобто у визначений ч. 1 ст. 45 КУзПБ строк. Заявлені вимоги визнані також і самим боржником (його представником).
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 здійснено (сформовано) 17.07.2025 (дата публікації 22.07.2025, номер публікації 76682) та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява АТ "Універсал Банк" б/н від 19.08.2025 про визнання грошових вимог до боржника у справі № 921/368/25, надійшла до суду 20.08.2025 за вх. № 5937 через систему "Електронний суд", тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 31.10.2021 між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 (клієнт) було підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (надалі - анкета-заява), якою, серед іншого, передбачено наступне.
Ця анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг (далі - договір), укладення якого клієнт підтвердив та зобов'язувався виконувати його умови (абз. 2).
Виходячи з того, що ця анкета-заява також є заявою на відкриття рахунку, клієнт просив відкрити на його ім'я поточний рахунок у гривні в AT "Універсал Банк" № НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку (п. 1, п. 2).
Заявником долучено до кредиторської заяви копії заяв клієнта №20.30.0009796933 від 21.04.2024, №20.30.0009890145 від 28.04.2024, №20.30.0010223632 від 24.05.2024, №20.30.0010572484 від 17.06.2024, № 20.30.0011233047 від 01.08.2024 на отримання кредиту «Розстрочка на картку» та паспорти відповідних споживчих кредитів «Розстрочка на картку», які підписані ОСОБА_1 та AT "Універсал Банк" електронними підписами, а саме: від 21.04.2024, від 28.04.2024, від 24.05.2024, від 17.06.2024, від 01.08.2024.
При цьому, описаними вище заявами клієнта, зокрема, обумовлено:
Вид кредиту - "Розстрочка на картку" (п. 1); тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія (п. 2); мета отримання кредиту - здійснення платежу (п. 3); ліміт кредиту (п. 4 розмір цього ліміту визначено кожною окремою заявою клієнта відповідно 15000 грн, 15000 грн, 625 грн, 625 грн, 2500 грн); строк кредиту визначено кожною окремою заявою клієнта відповідно 24 міс, 24 міс, 24 міс, 23 міс, 24 міс (п. 5); процентна ставка (фіксована) - 0,00001 % на рік (п. 6).
У цих заявах клієнта, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , діє на підставі особистого волевиявлення, просив надати йому в АТ "Універсал Банк" (04082, м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19) кредит за послугою Розстрочка на умовах, визначених вище (п. 11).
У п. 12 відповідних заявах клієнта, ОСОБА_1 погодився з тим, що заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту становить кредитний договір. Кредитний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за кредитним договором.
Згідно з п. 13 зазначених вище заяв клієнта, підписанням цієї заяви ОСОБА_1 , підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту (згідно з вимогами діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному застосунку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, підписана між банком та боржником вказана вище заява на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, є договором приєднання.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Судом встановлено, що АТ "Універсал Банк" акцептував (прийняв) оферту ОСОБА_1 та згідно наявної у справі виписки про рух коштів по картці від 19.08.2025 за період з 31.10.2021 до 01.08.2025 щодо клієнта - ОСОБА_1 по рахунку № НОМЕР_1 кредитний ліміт, станом на 01.08.2025 склав 15000 грн.
Поряд з цим, із вказаної вище виписки про рух коштів по картці вбачається, що боржник користувалася кредитним лімітом протягом відповідного періоду.
Згідно з долученим до заяви від 19.08.2025 АТ «Універсал Банк» з грошовими вимогами до боржника розрахунку заборгованості за договором № б/н від 31.10.2021, укладеного між АТ "Універсал Банк" та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 01.08.2025 заборгованість склала 45302,18 грн - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту).
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно п. 27, п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", кредит - грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів.
Фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги.
Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов'язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.
У разі якщо договір про надання фінансової послуги укладається шляхом приєднання, він складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, у тому числі у вигляді заяви про приєднання, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.
Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг, включаючи його мобільну версію, і надається клієнту в момент підписання договору у спосіб, обраний ним із запропонованих надавачем фінансових послуг, який дає змогу встановити дату надання такого договору, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, але не менше трьох років з дати припинення дії останнього з договорів у відповідній редакції. Дія положень цього абзацу не поширюється на процес надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою, функціональні можливості якого дають змогу ознайомити клієнта з публічною частиною договору про надання фінансових послуг на екрані такого платіжного пристрою.
Індивідуальна частина договору повинна містити інформацію, передбачену частиною другою цієї статті, у тому числі шляхом посилання на відповідні умови, викладені у публічній частині договору.
Якщо індивідуальна частина договору укладена в паперовій формі, примірник індивідуальної частини та додатки до неї (за наявності) надаються клієнту одразу після підписання договору.
Надання клієнту примірника індивідуальної частини договору, укладеної у формі електронного документа, та додатків до неї (за наявності) здійснюється у погоджений клієнтом спосіб, зазначений у договорі про надання фінансової послуги, у порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" або Законом України "Про електронну комерцію".
Договори, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, укладаються у порядку, встановленому Законом України "Про електронну комерцію", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Зважаючи на наведені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що між АТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 був укладений договір б/н вiд 31.10.2021, який за своїм змістом і правовою природою є кредитним договором.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з доданим до заяви від 19.08.2025 розрахунком заборгованості, зазначена у ньому сума заборгованості розмірі 45302,18 грн нарахована станом на 01.08.2025, тобто після відкриття провадження у справі № 921/368/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Так, ухвалою суду від 17.07.2025 відкрито провадження у справі №921/368/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 здійснено (сформовано) 17.07.2025 (дата публікації 22.07.2025, номер публікації 76682).
Наявні у матеріалах справи розрахунки заборгованості, з урахуванням наданих АТ «Універсал Банк» пояснень щодо них, вказують на те, що заявником після відкриття провадження у цій справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 були нараховані відсотки в сумі 336,74 грн.
Суд звертає увагу на те, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 120 КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями боржника.
Відтак, нараховані відсотки в сумі 336,74 грн визнанню не підлягають.
Отже, зважаючи на викладене, суд перевіривши згаданий вище розрахунок заборгованості за договором № б/н від 31.10.2021, укладеного між АТ "Універсал Банк" та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 01.08.2025, дійшов висновку, що визнанню підлягають кредиторські вимоги заявника до боржника в розмірі 44965,44 грн (45302,18 грн - 336,74 грн), які відповідають умовам даного кредитного договору та наявним у справі доказам, а тому є правомірними.
Водночас, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення боржником заборгованості перед АТ "Універсал Банк" в загальній сумі 44965,44 грн не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви АТ "Універсал Банк" б/н від 19.08.2025 (вх. №5937 від 20.08.2025) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 921/368/25, з мотивів наведених вище та визнання заявлених вимог в розмірі 44965,44 грн, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4844,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст.9, 45, 47, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства,
1. Заяву б/н від 19.08.2025 (вх. №5937 від 20.08.2025) Акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання кредиторських (грошових) вимог задоволити частково.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк" (вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04082, ідентифікаційний код 21133352) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 від 23.11.2016) в розмірі 44965,44 грн - заборгованості, а також 4844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви.
Черговість задоволення грошових вимог кредитора:
- 4844,80 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських (грошових) вимог (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів);
- 44965,44 грн - вимоги другої черги.
3. В решті вимог заяви б/н від 19.08.2025 (вх. №5937 від 20.08.2025) Акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання грошових вимог до боржника відмовити.
4. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Яковенку Д.Е. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника по справі №921/368/25.
5. Копію ухвали направити учасникам справи до їх електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд" відповідно до положень ч.5 ст.6 ГПК України.
6. Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 09 січня 2026 року.
Суддя І.П. Шумський