вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
09 січня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/1242/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська)
до відповідача Рівненської міської ради
про скасування рішення реєстратора про державну реєстрацію права власності на будівлю церкви
Релігійна громада Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненської міської ради, у якому просить суд визнати недійсним, скасувати рішення реєстратора Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Салійчук Ілони Михайлівни, індексний номер: 76655937 від 17.12.2024 про державну реєстрацію права власності за Рівненською міською радою на об'єкт речових прав, номер 58041818 - будівлю церкви Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв. м. за адресою Рівненська область, м. Рівне, вул.Шевченка, буд. 113, що є пам'яткою архітектури національного значення, згідно постанови РМ УРСР від 06.09.1979 р. № 442 із скасуванням відповідного запису в Державному реєстрі речових прав.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Церква Успіння Богородиці 1756 року є пам'яткою національного значення і її використання можливе на умовах охоронного договору. Будівля церкви фактично перебуває в користуванні позивача, реєстрація права власності за органом місцевого самоврядування, порушує охоронювані законом права Релігійної громади та позбавляє можливості належним чином виконувати обов'язки за Охоронним договором. Охоронний договір на передачу релігійній громаді пам'ятки архітектури Успенської церкви є дійсними до цього часу. Релігійна громада УПЦ користується приміщенням храму з моменту його побудови - 1756 року, утримує церкву відповідно до покладених обов'язків у відмінному стані. Культова будівля передана виконкомом Рівненської обласної ради у безстрокове та безоплатне користування православній громаді згідно вказаного охоронного договору, на підставі акту передачі від 23.01.1979 року. На переконання позивача оскаржувані реєстраційні дії державного реєстратора вчинені з порушенням нормативних актів та за відсутності відповідного рішення органу охоронукультурної спадщини, що погоджує передачу у власність Відповідача пам'ятки архітектури національного значення.
Крім того, позивач вказує, що Рівненська міська рада втрутилась у діяльність Релігійної громади, шляхом безпідставного прийняття рішення обмежуючи набуте у межах чинного законодавства права на користування будівлею церкви, що унеможливлює реалізацію релігійних прав та задоволення духовних потреб. Рівненською міською радою оформлено права власності на будівлю церкви, без надання Міністерством культури України згідно Закону України "Про охорону культурної спадщини", дозволу на передачу з державної власності у комунальну власність Рівненської міської ради будівлі церкви Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв. м., за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка,113:, яка є пам'яткою архітектури національного значення, занесена до переліку пам'яток постановою РМ УРСР від 06.09.1979 р. № 442, охоронний № 1486/1.
Приписами ч. 1 ст. 176 ГПК України, зокрема встановлено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 174 цього Кодексу.
Подана позовна заява відповідає вимогам, викладеним у ст.ст. 162, 164, 172 ГПК України. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні.
За приписами ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали позовної заяви, характер спірних правовідносин, предмет доказування, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, суд дійшов висновку про те, що подані матеріали є достатніми для відкриття провадження у справі, а також про те, що вказана справа має бути розглянута в порядку (за правилами) загального позовного провадження.
Одночасно із позовною заявою від представника (адвоката) Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Розглянувши клопотання позивача про залучення до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Клопотання мотивоване тим, що рішення суду у даній справі про відібрання будівлі церкви та виселення Релігійної громади Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська), безпосередньо та суттєво вплине на його права та обов'язки як члена громади. Враховуючи, що позивачем заявлені позовні вимоги про відібрання позивачем церкви у членів релігійної громади УПЦ, які позбавляють права членів релігійної громади на здійснення духовних потреб та порушують конституційні права громадян, жителів Рівненської територіальної громади, на підставі ст.50 ГПК є необхідним залучити членів релігійної громади в якості третіх осіб, на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Проте суд зауважує, що у даному випадку позов поданий Релігійною громадою Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) до Рівненської міської ради про визнання недійсним, скасування рішення реєстратора про державну реєстрацію права власності на будівлю церкви Успіння Богородиці, а не відібрання будівлі та виселення громади.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення реєстратора не містить згадку про особисто ОСОБА_1 , чи будь-кого із членів релігійної громади, Рожков Д.С. не є стороною спірних відносин. Позивачем не підтверджено факту наявності підстав вважати, що права та інтереси цієї особи будуть порушені у випадку прийняття судового рішення у справі, у тому числі і як члена релігійної громади.
З огляду на зазначене, ухвалене рішення по даній справі не впливатиме на права і обов'язки ОСОБА_1 , а отже суд приходить до висновку про відсутність підстав для його залучення до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
У зв'язку з чим, суд відмовляє у задоволенні клопотань позивача про залучення до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Крім того, одночасно із позовною заявою від представника (адвоката) Української Православної Церкви в м. Рівне (Свято-Успенська) надійшло клопотання про витребування у Рівненської міської ради завірені копії оригіналів документів, на підставі яких проведено реєстрацію права власності на будівлю церкви Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв. м., за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка,113: рішення органу місцевого самоврядування щодо об'єкту речового права: серія та номер - 86, виданий 10.10.2023 ; документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об'єкта у державній власності: серія та номер - 05-03-3049, виданий 11.11.2024 регіональним відділенням Фонду державного майна ; технічний паспорт (витяг з ЄДЕССБ), серія та номер: Т101: 5425-2234-5980-9713, виданий 27.09.2024; рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 76655937 від 17.12.2024, реєстратор Салійчук І.М.
Клопотання мотивує тим, що представником позивача направлено адвокатський запит відповідачу з проханням надати документи, що знаходяться у віданні Рівненської міської ради для встановлення об'єктивних обставин оформлення права власності на будівлю церкви. Проте відповідач наведені документи не надав.
Також позивач подав клопотання про витребування у Міністерства культури України наступну інформацію:
- чи надавався Міністерством культури України, на підставі вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини", дозвіл на передачу з державної власності у комунальну власність Рівненської міської ради будівлі церкви - Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв. м., за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка,113:, яка є пам'яткою архітектури національного значення, згідно постанови РМ УРСР від 06.09.1979 р. № 442, охоронний № 1486/1 та оформлення речового права власності на пам'ятку культурної спадщини національного значення;
- надати завірену копію документу Міністерства культури України, який надає дозвіл на передачу з державної власності у комунальну власність Рівненської міської ради будівлю церкви - Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв. м., за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка,113:, яка є пам'яткою архітектури національного значення для оформлення права власності.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частинами 7, 9 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України витребування доказів передбачено, що будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на обставини, що входять до предмету доказування у справі, докази, наявні у матеріалах справи, та зважаючи на приписи частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність витребування у Рівненської міської ради належним чином завіреної копії оригіналів документів, на підставі яких проведено реєстрацію права власності на будівлю церкви Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв. м., за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка,113.
Водночас, суд вважає необхідним клопотання позивача про витребування у Міністерства культури України інформації та доказів розглянути у підготовчому судовому засіданні.
Керуючись статтями 50, 81, 176, 234 та 235 ГПК України, господарський суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
3. Підготовче засідання призначити на "04" лютого 2026 р. на 13:30 год.
4. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Давидюка Тараса, 26-А, в залі судових засідань №09.
5. Відмовити у задоволенні клопотань позивача про залучення до участі у справі Рожкова Дмитра Сергійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
6. Запропонувати сторонам подати суду у строк до 02 лютого 2026 року:
а) позивачу: будь-які додаткові докази в обгрунтування позовних вимог (у разі їх наявності);
б) відповідачу : відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності); докази направлення відзиву позивачу.
в) позивачу: відповідно до ст. 166 ГПК України подати відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву.
7. Витребувати у Рівненської міської ради завірені копії оригіналів документів, на підставі яких проведено реєстрацію права власності на будівлю церкви Успіння Богородиці, загальною площею 114 кв. м., за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка,113:
- рішення органу місцевого самоврядування щодо об'єкту речового права: серія та номер - 86, виданий 10.10.2023 ;
- документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об'єкта у державній власності: серія та номер - 05-03-3049, виданий 11.11.2024 регіональним відділенням Фонду державного майна ;
- технічний паспорт (витяг з ЄДЕССБ), серія та номер: Т101: 5425-2234-5980-9713, виданий 27.09.2024;
- рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 76655937 від 17.12.2024, реєстратор Салійчук І.М.
Запитувані документи надати суду у строк до 02 лютого 2026 року. У разі неможливості подати докази письмово повідомити про це суд.
8. Суд звертає увагу сторін що подання доказів у справі здійснюється відповідно до ст.80 ГПК України.
9. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.
10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя Бережнюк В.В.