Ухвала від 09.01.2026 по справі 916/4939/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

"09" січня 2026 р. м. Одеса № 916/4939/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

дослідивши матеріали заяви (вх. №5078/25 від 11.12.2025) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2025, вказану заяву передано на розгляд судді Грабован Л.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2025 залишено без руху заяву (вх. №5078/25 від 11.12.2025) ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та зобов'язано ОСОБА_1 надати у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху, заяву про усунення недоліків, в якій має бути вказано та до якої має бути додано:

належні та допустимі докази, які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань та докази направлення запитів до фінансових установ та отриманих відповідей;

докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 45 420,00 грн. або угоди з обраним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство, укладеної у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства порядку.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 16.12.2025 доставлена ОСОБА_1 до її електронного кабінету користувача підсистемою (модулем) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи ("Електронний суд") 17.12.25 17:09, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного документу, що в свою чергу свідчить про факт отримання заявником вказаної ухвали суду.

29.12.2025 до господарського суду надійшла заява (вх. №41542/25) ОСОБА_1 про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у якій надано пояснення щодо документів/доказів, які суд зобов'язував надати в ухвалі Господарського суду Одеської області від 16.12.2025.

1. Щодо надання суду належні та допустимі докази, які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) перед 5 (п'ятьма) кредиторами, ОСОБА_1 зазначила, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та до цієї заяви нею було долучено копії кредитних договорів, банківські виписки, відповіді (довідки) кредиторів. Крім того, на підтвердження припинення виконання зобов'язань за кредитними договорами перед кредиторами мною надано належним чином засвідчений (засвідчений згідно вимог Національного стандарту ДСТУ 4163-2020 самим Бюро (ТОВ "Українське бюро кредитних історій")) кредитний звіт Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій", який є належним та допустимим доказом наявності кредитних зобов'язань боржника.

Однак, заявником не виконано вимоги суду щодо надання належних та допустимих доказів, які стали підставою для виникнення всіх грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) перед 5 (п'ятьма) кредиторами (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань та надано суду ті же документи, що були подані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з посиланням заявника на практику судів та процесуальні рішення в інших справах та з іншими обставинами справи.

Суд повторно звертає увагу заявника, що відсутність у заявника оригіналів доказів не звільняє його від обов'язку, визначеного п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, щодо зазначення у кого знаходяться оригінали доказів, та не звільняє від обов'язку вжити заходів щодо отримання засвідчених належним чином копій документів, у тому числі. У разі обґрунтованої неможливості подання зазначених заявником доказів, процесуальним законодавством передбачена можливість вчинення певних процесуальних дій заявником (ч. 3 ст. 164, ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).

2. Заявником не виконано вимоги ухвали Господарського суду Одеської області від 16.12.2025 та не надано угоди з обраним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство, укладеної у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства порядку.

У заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 вказує, що наданий заявником Договір вважається належним відповідно до положень КУзПБ способом врегулювання питання оплати послуг арбітражного керуючого, оскільки КУзПБ на даний момент передбачає декілька альтернативних способів врегулювання питання оплати послуг арбітражного керуючого. На переконання заявника, з дефініції п. 1-6 вбачається, що сума винагороди не має перевищувати розмір, встановлений КУзПБ, тобто законодавцем передбачається можливість зменшити суму винагороди за домовленістю між безпосередньо боржником та арбітражним керуючим, що і було зроблено. Головна вимога, щоб розмір винагороди не перевищував того, який встановлено законом.

Натомість, в ухвалі суд від 16.12.2025 господарський суд вказав, що договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 03.12.2025 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки умовами цього договору погоджено менший розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією.

Отже, ОСОБА_1 не надано суду договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, який би відповідав вимогам ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суд при розгляді питання прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду не здійснює оцінку доказів, а перевіряє чи всі визначені Кодексом України з процедур банкрутства докази, необхідні для прийняття заяви та проведення підготовчого засідання надані заявником.

Суд застосовує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, згідно з яким з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).

До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).

Згідно з положеннями частини першої статті 115 та статті 116 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, яка подається ним за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, із викладенням, зокрема, обставин, що стали підставою для звернення до суду, а також наданням документів, передбачених частиною третьою статті 116 КУзПБ. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

У постанові від 13.05.2024 р. по справі №922/5486/23 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду, якою залишено без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2024р. та ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 р. про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначив наступне.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановлені судом першої інстанції обставини щодо виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не усунення заявником цих недоліків, унеможливлюють прийняття вказаної заяви до розгляду. Тому заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи підлягали поверненню заявнику.

Висновку про наявність підстав для повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передувало дослідження та перевірка судами попередніх інстанцій обсягу документів, доданих до самої заяви, та наданих в подальшому на виконання вимог ухвали місцевого господарського суду про залишення згаданої заяви без руху(вказана позиція викладена у постанові від 13.05.2024 р. по справі №922/5486/23 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду).

Українське бюро кредитних історій не є належним та допустимим доказом наявності кредитних зобов'язань боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Ч. 1 ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Крім того, господарський суд зазначає, що в силу ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Згідно ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Встановлені судом обставини щодо виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не виконання ОСОБА_1 у повному обсязі вимог ухвали Господарського суду Одеської області від 16.12.2025, не усунення недоліків виявлених судом унеможливлює прийняття вказаної заяви до розгляду, з урахуванням чого, суд повертає вказану заяву на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву (вх. №5078/25 від 11.12.2025) ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з доданими до неї документами - повернути заявнику.

2. Роз'яснити ОСОБА_1 що у відповідності до приписів ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Заява (вх. №5078/25 від 11.12.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 була направлена до Господарського суду Одеської області за допомогою підсистеми “Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, досліджувалась судом у електронному вигляді, у зв'язку із чим паперова її версія Заявнику не направляється.

Ухвала набрала законної сили 09 січня 2026 року та може бути оскаржена у порядку, ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу виготовлено 09.01.2026, у зв'язку із аварійними та плановими відключеннями електроенергії в Господарському суді Одеської області у вказаний період, а також перебуванням судді Господарського суду Одеської області Грабован Л.І. у відпустці з 06.01.2026.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": ОСОБА_1 .

Суддя Л.І. Грабован

Попередній документ
133182390
Наступний документ
133182392
Інформація про рішення:
№ рішення: 133182391
№ справи: 916/4939/25
Дата рішення: 09.01.2026
Дата публікації: 12.01.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; неплатоспроможність фізичної особи
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (09.01.2026)
Дата надходження: 11.12.2025
Предмет позову: про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ГРАБОВАН Л І
позивач (заявник):
Бєляєва Анастасія Сергіївна