61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
05.01.2026 Справа №905/1141/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, м.Дніпро, вул.Січових стрільців, 4Д, код ЄДРПОУ 42086719)
до відповідача: Автогаражного кооперативу «Сатурн» (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Паркова, 36, кв.37, код ЄДРПОУ 25324420)
про стягнення 15844,20 грн
Суддя: Паляниця Ю.О.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Автогаражного кооперативу «Сатурн», м.Краматорськ про стягнення суми боргу в розмірі 15844,20 грн за спожиту у лютому-травні 2022 року електричну енергію.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №415 від 01.01.2019 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за спожиту у лютому-березні, травні 2022 року електричну енергію в розмірі 15844,20 грн.
Ухвалою суду від 03.11.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1141/25, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі №905/1141/25 та розгляд вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, з огляду на наступне.
Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.11 ст.242 вказаного кодексу, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як свідчать відомості комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», Автогаражний кооператив «Сатурн» не має електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі чи її окремій підсистемі (модулі). Тож, судові рішення відповідачу мали надсилатись в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до інформації, яка наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач зареєстрований за адресою: 84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Паркова, 36, кв.37.
На вказану адресу господарським судом було направлено ухвалу від 03.11.2025. Поштове відправлення, яким було скеровано наведену ухвалу суду, повернулось з відміткою «невірна адреса».
Виходячи зі змісту ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21.
Таким чином, з огляду на приписи ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що вказаний процесуальний документ по справі вважається такими, що був вручений відповідачу.
Поряд з цим, у матеріалах справи наявне посилання на електронну адресу відповідача: rik1956@ukr.net, на яку судом було скеровано ухвалу про відкриття провадження у цій справі.
Одночасно, судом вчинялись дії, направлені на встановлення телефонного зв'язку з відповідачем (телефонограма б/н від 06.11.2025), яку прийняв керівник Автогаражного кооперативу «Сатурн» Кагановський М.Ю.
У цьому випадку судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення реалізації ним своїх прав на судовий захист, в т. ч. шляхом надання відповідних заяв по суті справи, спір вирішено за наявними матеріалами в порядку норм ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.ст.11, 509 вказаного кодексу зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із продажем електричної енергії, здійснюється Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 і безпосередньо договором.
Згідно з ч.1 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За приписами ч.1 ст.634 вказаного кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Як визначено у ч.ч.1, 2 ст.642 наведеного нормативно-правового акту, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Поряд з цим, взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою №312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Так, п.1.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
За приписами п.1.2.15 наведених Правил, в редакції що діяла станом на 30.12.2018, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Відповідно до п.3.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.
Згідно з п.3.1.7 зазначених Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.
У абз.5 п.13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Як свідчать матеріали справи, 01.01.2019 між Автогаражним кооперативом «Сатурн» (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (постачальник) був укладений договір №415 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом фактичного споживання електричної енергії у січні 2019 року та сплати рахунку, що відображено у виписці по рахунку позивача від 11.02.2019, текст договору розміщений на веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги».
Відповідно до п.2.1 наведеного правочину за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
За змістом п.5.1 договору №415 від 01.01.2019 споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.
Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п.5.2 договору №415 від 01.01.2019).
Згідно з п.13.1 вказаного договору він укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватися з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднання.
Як зазначає позивач та проти чого відповідач в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не заперечує, сторонами було погоджено комерційну пропозицію «Колективна Побутова» (додаток 2 до договору №415 від 01.01.2019).
Розділом 10 комерційної пропозиції «Колективна Побутова» встановлено, що договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або розірвання.
Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного правочину, суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за вказаною угодою автоматично продовжувались кожен наступний період та були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Як вказує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» поставило Автогаражному кооперативу «Сатурн» електроенергію:
- у лютому 2022 року в обсязі 4395 кВт/год на суму 7383,60 грн з ПДВ - акт прийняття- передавання товарної продукції (електроенергії) б/н від 28.02.2022;
- у березні 2022 року в обсязі 3030 кВт/год на суму 5090,40 грн з ПДВ - акт прийняття- передавання товарної продукції (електроенергії) б/н від 31.03.2022;
- у травні 2022 року в обсязі 2007 кВт/год на суму 3371,76 грн з ПДВ - акт прийняття- передавання товарної продукції (електроенергії) б/н від 31.05.2022.
Поряд з цим, з боку споживача вказані акти та рахунки не підписані. Докази надсилання наведених актів та рахунків наявні у матеріалах справи.
Одночасно, у комерційній пропозиції визначено, зокрема, що оператором системи розподілу є Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі».
На запит позивача, вказаний оператор системи розподілу надав інформацію про обсяги спожитої відповідачем у лютому-березні, травні 2022 року електричної енергії, які і були відображені Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» у відповідних актах та рахунках.
Згідно з розділом 4 комерційної пропозиції «Колективна Побутова» оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (спецрахунок), зазначений у договорі або розрахункових документах. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за договором через:
- банківську платіжну систему;
- Інтернет;
- поштовий переказ;
- в інший не заборонений чинним законодавством спосіб.
Прийняттям умов цієї Комерційної пропозиції, споживач надає згоду та доручає постачальнику здійснювати повернення грошових коштів, що надійшли на рахунок з оплати електричної енергії (аванси, переплати тощо), шляхом їх зарахування між відповідними поточними рахунками постачальника, в тому числі із спеціальним режимом використання, таким чином, щоб забезпечити їх коректне відображення, зокрема, у випадку помилкового перерахування споживачем, зарахування переплат в рахунок погашення заборгованості чи споживання майбутніх періодів, у випадку коригування обсягів оператором системи, та в інших випадках, в тому числі при внесенні змін до чинного законодавства.
Як визначено у п.п.7, 10 п.6.1 договору №415 від 01.01.2019, споживач має право, зокрема, вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і, у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою, вимагати організації та проведення звіряння (за необхідності із залученням постачальника послуг комерційного обліку та/або оператора системи) розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та чинним законодавством порядку; оскаржувати будь-які несанкціоновані, неправомірні чи інші дії постачальника, що порушують права споживача, та брати участь у розгляді цих скарг відповідно до порядку, визначеного чинним законодавством та цим договором.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також те, що в матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідача стосовно обсягів спожитої електроенергії та порядку проведення розрахунків за неї, суд погоджується з визначеними Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» обсягами постачання електричної енергії та застосованими позивачем цінами.
Як вказує позивач, оскільки відповідач встановлений договором №415 від 01.01.2019 обов'язок щодо оплати електричної енергії у визначений договором строк та у повному обсязі не виконав, Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» заявлено до стягнення суму основного боргу у розмірі 15844,20 грн.
Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст.526 вказаного кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 Цивільного кодексу України).
За правилами п.5.10 договору №415 від 01.01.2019 оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Оплата за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватись споживачем у строк, вказаний в рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку (розділ 5 комерційної пропозиції «Колективна Побутова»).
Отже, з огляду приписи вказаної комерційної пропозиції, яка має уточнюючий характер порівняно з умовами договору, враховуючи, що споживання електричної енергії відбулось у лютому-березні, травні 2022 року, строк виконання відповідачем платіжних зобов'язань є таким, що настав.
Також, як зазначає позивач, після погашення нарахувань за попередні розрахункові періоди (які не увійшли до позовного) в рахунок погашення нарахувань за розрахунковий період лютого 2022 року зараховано 1,56 грн, як надлишок оплати від 04.02.2022 на суму 7378,60 грн.
Відтак, заборгованість відповідача наразі становить 15844,20 грн.
З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи ухвалою господарського суду від 03.11.2025 відповідачу запропоновано представити суду, в тому числі, відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).
Проте, відповідачем правової позиції по суті спору не висловлено, належних та допустимих доказів в розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували факт наявності заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», не представлено.
Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №415 від 01.01.2019 виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе обов'язки за договором в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Автогаражного кооперативу «Сатурн» про стягнення суми боргу в розмірі 15844,20 грн за спожиту у лютому-березні, травні 2022 року електричну енергію є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Автогаражного кооперативу «Сатурн» (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Паркова, 36, кв.37, код ЄДРПОУ 25324420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, м.Дніпро, вул.Січових стрільців, 4Д, код ЄДРПОУ 42086719) суму боргу за спожиту електричну енергію у розмірі 15844,20 грн, а також судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Вступну та резолютивну частину складено 05.01.2026.
Повний текст рішення складено 09.01.2026.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.О.Паляниця