Номер провадження 22-ц/821/79/26Головуючий по 1 інстанції
Справа №707/3072/24 Категорія: 305010900 Тептюк Є. П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
07 січня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Новікова О.М., Карпенко О.В., Василенко Л.І.,
за участю секретаря Костенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Петруніної Вікторії Віталіївни на заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 лютого 2025 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У жовтні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» (далі - ПрАТ «СК «Уніка») звернулося до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 30.07.2023 року в м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода, винуватцем якої визнано ОСОБА_1 . Згодом ПАТ «Страхова компанія «Уніка» здійснило виплату страхового відшкодування гр. ОСОБА_2 , у зв'язку з чим у позивача виникло право вимоги на фактично виплачену суму до відповідача.
На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Уніка» шкоду, заподіяну внаслідок ДТП в розмірі 252 755, 30 грн. та понесені судові витрати, що складаються з суми сплаченого судового збору в розмірі 3791,33 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.
Заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 11 лютого 2025 року позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 252 755,30 грн. а також судові витрати, що складаються зі сплаченої суми судового збору - 3791,33 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що ПрАТ «СК «Уніка», відповідно до вимог чинного законодавства, здійснило відшкодування шкоди за водія - винуватця ДТП.
Позивач виконав покладений на нього законом обов'язок з відшкодування шкоди з вини власника транспортного засобу, а тому ПрАТ «СК «Уніка» має право зворотної вимоги до відповідача, як до водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 - адвокат Петруніна В.В.подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, просить його змінити, зменшивши розмір шкоди, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Уніка» з 252755,30 грн. до 6650,50 грн.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_1 має право на отримання пошкоджених запасних частин BMW д.н.з. НОМЕР_1 . Ним в порядку ст. 16 ЦПК України, в порядку досудового врегулювання спору було завчасно повідомлено страховика про необхідність збереження запчастин, оскільки у випадку звернення до нього він матиме бажання отримати їх у свою власність.
Вказує, що на виконання умов договору КАСКО, представником страховика ОСОБА_3 07.08.2023 року було оглянуто автомобіль за зафіксовано 8 пошкоджень. У той же час, ПП «Талісман» у рахунку №ТП-00000712 від 09.08.2023 року вказоло вже 46 пошкоджень автомобіля.
Вважає, що позивач абсолютно безпідставно сплатив за реквізитами ПП «Талісман» страхове відшкодування, в розмірі 412755,30 грн. Пошкодження автомобіля, які він реально зазнав та витрати на ремонт за який було сплачено кошти - не мають жодного причинно-наслідкового зв'язку із ДТП, яке сталося з вини відповідача.
Порівнявши акт огляду ТЗ та рахунок з СТО, було встановлено лише 3 запчастини, які були пошкоджені відповідачем в ДТП та були замінені - це повітровід гальмівного охолодження лівий, тяга рульова передня ліва та кронштейн крила переднього лівий (пункти 18, 35, 36 за рахунком СТО). Загальна вартість цих запчастин становить 6650,50 грн. без ПДВ. Підтверджень того, що ПП «Талісман» є платником ПДВ матеріали справи не містять.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене судом першої інстанції рішення не в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судом першої інстанції встановлено, що 07.02.2023 року між ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №021171/4057/0000163 «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 .
30.07.2023 року в м. Черкаси сталася ДТП за участю автомобіля «Infiniti Q50», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «BMW».
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.09.2023 у справі №711/5056/23 водія транспортного засобу "Infiniti Q50", д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
Дана постанова набрала законної сили 13.10.2023, після оскарження до Черкаського апеляційного суду.
30.07.2023 року ОСОБА_2 звернувся із заявою №12223434543 до ПАТ «СК «Уніка».
На підставі вищевказаної заяви, позивачем складений страховий акт №12223434543, відповідно до якого ДТП, яка сталася в м. Черкаси, кваліфіковано як страховий випадок, визначено вартість складових, що підлягають заміні - 367993 грн. 81 коп., а вартість матеріального збитку з урахуванням зносу становить 412755 грн. 30 коп.
Відповідно до рахунку на оплату №ТП-00000712 від 09.08.2023 року, наданим ПП «Талисман» загальна вартість запчастин (матеріалів) 412755 грн. 30 коп.
Відповідно до звіту № 26130 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, наданим ТОВ «СЗУ Україна» на замовлення ПАТ «СК «Уніка», за вищевказаних умов, вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «BMW X4», державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження становить, станом на 30.07.2023 року становить 462 106 грн. 00 коп. (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування та роботи).
Згідно з ремонтною калькуляцією №1222343454 від 01.09.2023 року вартість наданих ремонтних робіт становить - 25987 грн. 50 коп., загальна сума фарбування становить - 17574 грн. 15 коп., загальна сума запчастин становить - 418 544,35 грн., а загальна вартість ремонту автомобіля «BMW X4» становить 462106 грн.
Згідно з висновком комісії, враховуючи страховий акт №12223434543 та умови договору страхування №021171/4057/0000163 вирішено виплатити страхове відшкодування страхувальнику - ОСОБА_2 у сумі 412755,30 грн., шляхом перерахування безготівкових коштів на СТО не партнер ПП «Талисман».
Відповідно до платіжної інструкції №109111 від 30.08.2023 року сума 412755 грн. 30 коп. перерахована ПП «Талисман», призначення платежу: страхове відшкодування згідно з договором №021171/4057/0000163 від 07.02.2023 року.
На момент скоєння ДТП, цивільна-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Infiniti Q50», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у відповідності до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в АТ «Стахова компанія «ЕТАЛОН», згідно з полісом ЕР №214381298. Ліміт відповідальності страховика становить 160000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.
20.02.2024 року рішенням Господарського суду м. Києва у справі №9100/18913/23 стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 33-Б, ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (04112, місто Київ, вул. Теліги Олени, будинок 6 літ. В, ідентифікаційний код 20033533) страхове відшкодування у сумі 160 000,00 грн., що дорівнює ліміту відповідальності страховика.
З урахуванням вищевикладеного, ціна позову становить сумі виплаченого страхового відшкодування ПАТ «СК «Уніка» за вирахуванням ліміту відповідальності страховика відповідача, виходячи з розрахунку: 412755,30 грн. - 160000,00 грн. = 252 755,30 грн.
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України "Про страхування").
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
У статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
У статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).
У разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну "перехід" означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов'язанні до страховика.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблено висновок, що "стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України "Про страхування", з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією".
У даній справі, позивач, який є страховиком потерпілої особи, виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
У зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи, як до страховика потерпілої особи, перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації.
Статтями 28, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, до ПрАТ «СК «Уніка» перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст. 993 ЦК України в порядку суброгації.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
На підставі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичною особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Матеріалами справи підтверджено, що вина відповідача встановлена постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 вересня 2023 року.
Відповідно у страховика ПрАТ «СК «Уніка» у межах фактичних затрат дійсно виникло право вимоги в порядку суброгації до відповідача, як до особи, відповідальної за завдані збитки, що з урахуванням виплат, який здійснив страховик відповідача, становить 252 755,30 грн.
Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження розміру збитків, то колегія суддів враховує наступне.
Як вбачається з Акту виконаних робіт №ТП000002076 від 28.02.2023 року (т. 1 а.с. 148) при ремонті автомобіля «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 були замінені 46 деталей, які були пошкоджені при ДТП і їх вартість разом з проведеними ремонтними роботами становить 412 755,30 грн., включаючи ПДВ у розмірі 68792,54 грн.
Колегія суддів, зважаючи на включення ПП «Талісман» у вартість наданих послуг податку на додану вартість вважає, що вказане підтверджує те, що дане підприємство є його платником. Вказані обставини відповідачем належними доказами не спростовані.
Та обставина, що при здійсненні перерахування коштів ПрАТ «СК «Уніка» у розмірі 412 755,30 грн. на рахунок ПП «Талисман» у призначенні платежу вказано «Без ПДВ» на переконання колегії суддів, є помилковим, оскільки як було зазначено вище перерахована сума включала вказаний податок.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує про те, що замінені деталі не відповідають Акту огляду транспортного засобу та виявленим у ньому пошкодженням, яких було всього 8. При цьому додаткової дефектної відомості складено не було.
Однак, надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 , колегія суддів враховує наступне.
Верховний Суд в постанові від 20 березня 2018 року в справі № 911/482/17 виклав правову позицію, відповідно до якої, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Отже, наявність рахунку на оплату, якою проводилися ремонтно-відновлювальні роботи забезпеченого транспортного засобу, платіжні доручення, а також акт виконаних робіт вважаються достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Колегія суддів, бере до уваги ту обставину, що ПрАТ «СК «Уніка» визначилась із сумою страхового відшкодування розрахованої фактично на підставі рахунку на оплату №ТП-00000712 від 09 серпня 2023 року, про що свідчить страховий акт від 29.08.2023 року та платіжна інструкція від 30.08.2023 року. Тобто позивач погодився із визначеним переліком деталей, які підлягають заміні та обсягом необхідних робіт.
Крім того, слід зауважити, що не складення додаткової дефектної відомості не може слугувати підставою для відмови у задоволенні вимог позивача.
Відповідач в силу частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України не надав доказів на противагу поданих позивачем доказів щодо іншої вартості відновлювального ремонту.
Отже, позивачем надані належні докази матеріального збитку понесеного внаслідок ДТП.
Відповідач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі заявив про необхідність передачі пошкоджених автомобільних деталей, що не можуть використовуватись за призначенням, але мають певну цінність.
Пунктом 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки передбачено, що ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків, особі, відповідальній за шкоду.
Відповідно до пункту 6.3.12 договору страхування №021171/4057/0000163 від 07.02.2023, страхувальник зобов'язаний на вимогу страховика передати у його власність пошкоджені складові частини, деталі та ДО ТЗ, які в процесі ремонту ТЗ були замінені на нові і стосовно яких страховиком сплачене страхове відшкодування.
У заяві від 18.08.2025 року ПрАТ «СК «Уніка» повідомила суд, що позивач правом на отримання замінених запчастин та деталей не скористався, а тому вони відсутні у позивача.
Таким чином, деталі автомобіля, які були замінені на СТО і не були знищені в процесі ДТП повинні бути повернуті відповідачу у справі з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що відсутність замінених запчастин та деталей не звільняє страховика від обов'язку їх передачі на вимогу відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Колегія суддів вважає слушними доводи відповідача у частині необхідності зобов'язання страховика передати замінені деталі та запчастини, а тому резолютивну частину судового рішення слід доповнити.
Оскільки по суті судового спору судове рішення, підлягає залишенню без змін, тому підстав для здійснення перерозподілу судових витрат, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Петруніної Вікторії Віталіївни - задовольнити частково.
Заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 лютого 2025 року - змінити, доповнивши резолютивну частину судового рішення наступним абзацем:
«Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» передати ОСОБА_1 деталі пошкодженого ним транспортного засобу «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , після відшкодування ОСОБА_1 збитків завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на суму 252 755, 30 грн.».
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 08 січня 2026 року.
Судді