Справа № 552/4413/25 Номер провадження 22-ц/814/1170/26Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
06 січня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дігтярь Людмили Анатоліївни на рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 вересня 2025 року у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,-
Позивач ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання посилаючись на те, що відповідач за адресою АДРЕСА_1 . користується послугами підприємства по забезпеченню тепловою енергією у вигляді опалення та гарячого водопостачання, а тому зобов'язана оплачувати отримані послуги. У зв'язку з невиконання покладених зобов'язань, за період з 01.12.2021 по 01.04.2025 року утворилась заборгованість у сумі 47549 грн. 12 коп. Крім суми заборгованості , просив стягнути за період з 21.01.2024 по 01.04.2025 року індекс інфляції в сумі 5 541,32 грн. та 3% річних в сумі 1 294,61 грн. та судові витрати.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 30 вересня 2025 року позовні вимоги Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та послуги гарячої води у розмірі 47549 грн. 12 коп., індекс інфляції 5 541 грн. 32 коп., 3% річних в сумі 1294 грн. 61 коп., судовий збір у розмірі 3028 грн., а всього 57413 грн. 05 коп.
З вказаним рішенням суду не погодилась представник ОСОБА_1 - адвокат Дігтярь Л.А. та подала апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 вересня 2025 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В доводах апеляційної скарги, зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження показників, що зазначені у розрахунку заборгованості в тому числі і акти зняття показників комерційного обліку, який встановлено на будинку з підписами відповідних сторін і чим підтверджені показники споживання гарячої води.
Суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги докази того, що відповідач перебуває за кордоном та не споживає послуги надані позивачем.
Відзив на адресу Полтавського апеляційного суду не надходив.
Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води за адресою АДРЕСА_1 .
У даній квартирі відповідачу ОСОБА_1 надаються послугами підприємства по забезпеченню тепловою енергією у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» відповідно до Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не своєчасно вносилась оплата за отримані послуги теплопостачання, та така заборгованість була погашена ним в ході розгляду справи. Відповідачем не спростовано доводів позивача, зокрема не надано доказів того що послуги позивачем не надавалися, а у неї відсутній обов'язок по сплаті вартості наданих послуг.
Колегія суддів вважає такий висновок районного суду вірним з наступних підстав.
Нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Статтею 162 ЖК України передбачено обов'язок особи, як власника квартири, своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
За змістом частини першої статті 19 цього Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Наведене відповідає сталій позиції Верховного Суду, сформованій у справах №750/12850/16-ц від 26.09.2018, №642/2858/16 від 06.11.2019.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не передбачено договором або законом.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води за адресою АДРЕСА_1 .
У даній квартирі відповідачу ОСОБА_1 надаються послуги підприємства по забезпеченню тепловою енергією у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» відповідно до Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.
Тому враховуючи викладене колегія суддів погоджується із висновками районного суду про наявність підстав для стягнення заборгованості за отримані послуги за адресою:АДРЕСА_1 . за період з 21.01.2024 року по 01.04.2025 року нарахований індекс інфляції в сумі 5541 грн 32 коп, 3% річних в сумі 1294,61 грн, оскільки, правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг теплопостачання, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора визначені ч. 1 ст. 509 ЦК України вимагати сплату грошей за надані послуги.
Доводи апеляційної скарги викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при перегляді його в апеляційному порядку.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дігтярь Людмили Анатоліївни - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 06 січня 2026 року.
Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: __________________ С.Б. Бутенко _________________ О.І. Обідіна