Житомирський апеляційний суд
Справа №295/17374/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/16/26
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
05 січня 2026 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
представника заявника ОСОБА_6 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі судове провадження № 295/17374/25 за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 16 грудня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомирі) ТУ ДБР розташованого у м.Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 07.11.2025 року,
В апеляційній скарзі представник заявника ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою адвоката ОСОБА_8 , поданою в інтересах ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов'язати уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією в м.Житомирі) ТУ ДБР невідкладно внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення та розпочати досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 та ст.191 КК України. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду викладених в судовому рішенні фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Зазначає, що слідчий суддя не дослідив наведені в скарзі ОСОБА_7 обставини справи, та в порушення норм КПК України надав оцінку доказам, викладеним в заяві про кримінальне правопорушення, які повинні бути досліджені лише після внесення відомостей до ЄРДР.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що до Богунського районного суду м. Житомира звернувся ОСОБА_7 , в інтересах якого виступає адвокат ОСОБА_6 , зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Хмельницькому щодо невнесення до ЄРДР заяви про кримінальні правопорушення від 07.11.2025 р. В обґрунтування скарги вказав, що він, ОСОБА_7 21 квітня 2022 р. вступив до лав Збройних Сил України. В цей же день, 21.04.2022 р. він оформив нотаріальну довіреність у державного нотаріуса Житомирської державної нотаріальної контори - ОСОБА_9 на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою представництва його інтересів у державних органах, зокрема у справах, щодо оформлення права власності в порядку спадкування в зв'язку зі смертю його бабусі ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка залишила заповіт на випадок смерті на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначив, що у вказаній квартирі зареєстровані і проживали їх малолітні діти : син - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочка - ОСОБА_13 . ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також він. Вищевказане нерухоме майно є його єдиним житлом і наміру його реалізовувати стороннім особам він не мав, як і не хотів зніматися з реєстраційного обліку. Цією ж довіреністю він - ОСОБА_7 надав можливість розпоряджатися квартирою довіреній особі, на умовах, що були ним погоджені. Зокрема, існувала усна домовленість, що вищевказана квартира залишається малолітнім дітям.
Згідно рішення Корольовського районного суду від 07 листопада 2018 р. розірвано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . Малодітніх дітей залишено проживати з матір'ю та стягнуто на їх утримання з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 аліменти.
31.12.2022 р. він, ОСОБА_7 , виконуючи бойове завдання, потрапив в полон. Повідомлення про зниклого безвісти вих. № 359 від 03.01.2023 р. направлено за адресою квартири ОСОБА_14 . З вказаного періоду останній було відомо про обставини зникнення безвісті заявника.
24.08.2025 р. він, ОСОБА_7 повернувся з полону. В жовтні 2025 р. йому з Державного реєстру речових прав стало відомо про те, що вказана квартира реалізована на користь третьої особи. Звернувшись до ОСОБА_10 він попросив пояснення таким діям, на що ОСОБА_10 повідомила, що уклала правочин «в рахунок аліментної заборгованості», яка нібито в нього існує.
Вважає, що в діях ОСОБА_10 присутні ознаки злочинів передбачених ст. ст. 190, 191 КК України.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_7 слідчий суддя виходив з того, що зі змісту скарги, доданих до неї матеріалів, а також відомостей, які містяться в заяві про вчинення кримінального правопорушення, не вбачається факт вчинення кримінального правопорушення, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
В судове засідання апеляційного суду прокурор, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце апеляційного розгляду, не з'явилася. Подала заяву, в якій просила проводити апеляційний розгляд без її участі та ухвалу слідчого судді залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, доводи представника заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 в підтримання апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На переконання колегії суддів, яке ґрунтується на дослідженні наданих суду матеріалів скарги, оскаржувана ухвала слідчого судді зазначеним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.
Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_7 , в інтересах якого виступає адвокат ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомирі) ТУ ДБР розташованого у м.Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 07.11.2025.
В обґрунтування скарги ОСОБА_7 вказав, що 21 квітня 2022 р. він вступив до лав Збройних Сил України. В цей же день, 21.04.2022 р. він оформив нотаріальну довіреність у державного нотаріуса Житомирської державної нотаріальної контори - ОСОБА_9 на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою представництва його інтересів у державних органах, зокрема у справах, щодо оформлення права власності в порядку спадкування в зв'язку зі смертю його бабусі ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка залишила заповіт на випадок смерті на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник звертає увагу, що у вказаній квартирі зареєстровані і проживали малолітні діти ОСОБА_14 та ОСОБА_7 : син - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочка - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також заявник. Вищевказане нерухоме майно є єдиним житлом заявника і наміру його реалізовувати стороннім особам останній не мав, як і не хотів зніматися з реєстраційного обліку. Цією ж довіреністю він, ОСОБА_7 надав можливість розпоряджатися квартирою довіреній особі, на умовах, що були ним погоджені. Зокрема, існувала усна домовленість, що вищевказана квартира залишається малолітнім дітям.
Згідно рішення Корольовського районного суду від 07 листопада 2018 р. заявник та ОСОБА_10 у зареєстрованому шлюбі не перебувають.
31.12. 2022 р. він, ОСОБА_7 , виконуючи бойове завдання, потрапив в полон. Повідомлення про зниклого безвісти вих. № 359 від 03.01.2023 р. направлено за адресою квартири ОСОБА_14 . З вказаного періоду останній було відомо про обставини зникнення безвісті заявника.
24.08.2025 р. він, ОСОБА_7 повернувся з полону. В жовтні 2025 р. заявнику з Державного реєстру речових прав стало відомо про те, що квартира реалізована на користь третьої особи. Звернувшись до ОСОБА_10 він попросив пояснення таким діям. ОСОБА_10 повідомила, що уклала правочин «в рахунок аліментної заборгованості», яка нібито в нього існує.
Вважає, що в діях ОСОБА_10 присутні ознаки злочинів, передбачених ст. ст. 190, 191 КК України.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_7 , слідчий суддя зазначив, що зі змісту скарги, доданих до неї матеріалів, а також відомостей, які містяться в заяві про вчинення кримінального правопорушення, не вбачається факт вчинення кримінального правопорушення, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Колегія суддів не може погодитись з висновками місцевого суду та вважає їх помилковими.
Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У своїй скарзі слідчому судді ОСОБА_7 оскаржує бездіяльність уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомирі) ТУ ДБР розташованого у м.Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 07.11.2025, а тому виходячи з приписів ст. 214 КПК України про те, що повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені лише слідчий, дізнавач, прокурор, а не слідчій суддя.
Відповідно ч.3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Проте, постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_7 , слідчий суддя факту бездіяльності Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомирі) ТУ ДБР розташованого у м.Хмельницькому щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення оцінки не надав, фактично зосередившись на оцінці відомостей, наведених в заяві про кримінальне правопорушення, і тим самим вийшов за межі повноважень, наданих законом.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому підлягає скасуванню.
Враховуючи положення ч.1 ст. 214 КПК України, апеляційний суд вважає за необхідне зобов'язати уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомирі) ТУ ДБР розташованого у м.Хмельницькому, внести відомості до ЄРДР за заявою представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 від 07.11.2025 року.
Разом з тим, враховуючи, що визначення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення покладається на уповноважену особу, яка вносить відомості до ЄРДР, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 16 грудня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомирі) ТУ ДБР розташованого у м.Хмельницькому, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 07.11.2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу представника заявника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Житомирі) ТУ ДБР розташованого у м.Хмельницькому, внести відомості до ЄРДР за заявою представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 від 07.11.2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: