Житомирський апеляційний суд
Справа №295/1289/22 Головуючий у 1-й інст. Воробйова Т. А.
Категорія 8 Доповідач Борисюк Р. М.
08 січня 2026 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Павицької Т.М., Шевчук А.М.,
з участю секретаря
судового засідання Смоляра А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Житомирізаяву представника ОСОБА_1 - адвоката Романишина Маріана Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 295/1289/22 за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Романишиної Наталії Аркадіївни до ОСОБА_2 про перерахування ідеальних часток співвласників у праві спільної часткової власності та визнання права власності на частку у житловому будинку,
Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 04 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Романишина М.М. залишено без задоволення, а рішення Богунського районного суду міста Житомира від 04 серпня 2025 року - без змін.
12 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Романишин М.М. подав до апеляційного суду заяву, у якій він просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених під час апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити із таких підстав.
Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
При таких обставинах наявні правові підстави для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогубез повідомлення учасників справи без його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що передбачено положеннями частини 2 статті 247 ЦПК України.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції повинна містити зазначення розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як передбачено частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно із частиною 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Таким чином, вказаною нормою процесуального закону визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення у справі. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав, суд має відмовити в його ухваленні, постановивши відповідну ухвалу.
Дана норма закону передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто, невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити у постанові чи ухвалі. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Додаткове рішення суду - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв'язав окремі процесуальні питання.
Звертаючись до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, адвокат Романишин М.М. просив суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.
За положеннями підпункту «б», «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова апеляційного суду складається в тому числі із резолютивної частини із зазначенням із нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Романишина М.М. залишено без задоволення, а рішення Богунського районного суду міста Житомира від 04 серпня 2025 року - без змін.
За таких обставин відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення по справі, а тому у задоволенні заяви адвоката Романишина М.М. слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 141, 246, 270, 367, 368, 389-391 ЦПК України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Романишина Маріана Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі №295/1289/22 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді