пр. № 1-кс/759/136/26
ун. № 759/37/26
06 січня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника скаржника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу в.о. начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Святошинської окружної прокуратури в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення
До суду надійшла скарга Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність уповноважених осіб Святошинської окружної прокуратури м. Києва яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування доводів скарги в.о. начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області ОСОБА_5 посилається на те, що 18.12.2025 вона звернулась до Святошинської окружної прокуратури м. Києва, із заявою про вчинення кримінального правопорушення директором ТОВ «ВК «ІНТЕРБУД» ОСОБА_6 , дії якого, на думку заявника, підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 342, 343, 351-1 КК України. Однак, відомості про кримінальне правопорушення за її заявою до ЄРДР не внесено, у зв'язку з чим просить зобов'язати уповноважену особу Святошинської окружної прокуратури м. Києва внести відомості до ЄРДР та надати витяг з ЄРДР.
В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_4 скаргу підтримала, просила задовольнити з підстав зазначених в ній.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги, посилаючись на її необґрунтованість. Зазначив, що заява про вчинене правопорушення має містити виклад фактичних обставин, які свідчитимуть про наявність складу конкретного кримінального правопорушення, у іншому випадку відомості за такою заявою не повинні вноситися до ЄРДР.
Заслухавши думку учасників, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
За змістом ст. 26 КП К України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що в.о. начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області ОСОБА_5 18.12.2025 звернулась до Святошинської окружної прокуратури м. Києва із заявою про вчинення кримінального правопорушення директором ТОВ «ВК «ІНТЕРБУД» ОСОБА_6 , дії якого, на думку заявника, підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 342, 343, 351-1 КК України.
Скаржник у своїй скарзі стверджує, що відомості за її заявою, в порушення ст. 214 КПК України, не було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Також, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.
Слідчий суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Так, об'єктивна сторона ст. 342 КК України (опір представникові влади тощо) полягає в активній протидії законній діяльності правоохоронців, членів громадських формувань чи військовослужбовців. Це перешкоджання виконанню ними службових обов'язків (фізичне чи психологічне), яке не є насильством (або насильство є незначним) та не поєднане з тяжкими наслідками.
Об'єктивна сторона ст. 343 КК України (втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, ДВС, приватного виконавця) полягає у протиправному впливі на посадову особу для перешкоджання виконанню службових обов'язків або прийняття незаконних рішень.
Об'єктивна сторона ст. 351-1 КК України (Перешкоджання діяльності органу державного фінансового контролю, Рахункової палати) виражається у протиправній бездіяльності або діях: невиконанні законних вимог, створенні штучних перешкод у роботі чи наданні завідомо неправдивої інформації цим органам, що заподіює або може заподіяти істотну шкоду.
Із самого ж повідомлення Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що останнє звернулось із повідомленням, що дії директора ТОВ «ВК «ІНТЕРБУД» ОСОБА_6 підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 342, 343, 351-1 КК України, оскільки останнім не надано на запит від 11.12.2025 запитуваної інформації стосовно п. 8 цього запиту та не надано цієї ж інформації на запит від 16.12.2025.
Слідчий суддя звертає увагу, що прокурором у судовому засіданні долучено копію листа № 11 від 14.12.2025 за підписом директора ТОВ «ВК «ІНТЕРБУД» ОСОБА_6 , якою надано відповідь на запит Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 11.12.2025, відповідно до якої надано завірені копії документів та пояснення в межах предмета зустрічної перевірки та можливості виконання п. 8 запитуваної інформації.
За таких обставин, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області не містить фактичних даних на підтвердження того, що заявником було подано повідомлення про злочини, які містять достатні відомості про реальність конкретної події злочину із зазначенням конкретного часу, місця, способу, інші обставини вчинення злочину в розумінні ст.11 КК України, відповідно до якої злочином є передбачене Кримінальним Кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Відомості зазначені заявником у повідомленні про вчинення кримінального правопорушення не є суспільно-небезпечними та не є кримінально караними. А тому вирішення вказаного питання шляхом внесення відомостей до ЄРДР, на переконання слідчого судді, вочевидь суперечить загальним засадам та завданням кримінального провадження.
Більше того, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції Верховного суду, що викладалась вище.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини «Артіко проти Італії» від 13.05.1980, не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Тобто, кожне висловлене твердження у заяві про злочин повинно бути підтверджено будь-якими розумними поясненнями (матеріалами), інакше будь-які дії, за такою логікою, можливо піддати сумніву та неправомірній перевірці.
Отже, зважаючи на те, що в матеріалах скарги відсутні дані, які б достовірно свідчили про наявність події кримінального правопорушення, а тому матеріали скарги свідчать про відсутність підстав вважати, що вчинено бездіяльність уповноваженими особами Святошинської окружної прокуратури м. Києва, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість доводів скарги, в задоволенні якої необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 303-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги в.о. начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Святошинської окружної прокуратури в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1