СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 6/759/72/26
ун. № 759/1382/19
06 січня 2026 року Святошинський районний суд в складі:
головуючого - судді Журибеда О.М.
при секретарі Шило М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за заявою ОСОБА_1 про витребування (повернення) виконавчого документу - дублікату виконавчого листа від 28.05.2025 року у справі №759/1382/19,
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить: витребувати зі Святошинського відділу державної виконавчої служби Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського Міжрегіонального управління Міністеррства юстиції України виконавчий документ- дублікат виконавчого листа, виданий 28.05.2025 року на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 05.05.2025 року у справі №759/1382/19 на час касаційного рзогляду у справі №759/1382/19, посилаючись на те, що ухвалою Верховного суду від 03.11.2025 року у справі №759/1382/19 відкрито касаційне провадження та зупнено дію ухвали Святошинського районного суду від 05.05.2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 08.09.2025 року під час касаційного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню.
Судове засідання не фіксувалось за допомогою технічних засобів, у зв'язку з відсутністю електроенергії в суді відповідно до акту від 06.01.2026 року.
З огляду на викладене суд вирішив проводити судове засідання у відсутність учасників справи та розглянути внесену на розгляд суду заяву.
Дослідивши доводи заяви, суд зважає на наступне.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.05.2025 року заяву ОСОБА_2 задоволено та видано дублікат виконавчого листа за рішенням у справі №759/1382/19.
Вказаний дублікат виконавчого листа стягувач звернув до примусового виконання до Святошинського ВДВС у м. Києві ЦМУЮ (м. Київ).
02.06.2025 року державним виконавцем Святошинського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 на підставі дубліката виконавчого листа від 28.05.2025 року у справі №759/1382/19.
Постановою Київського апеляційного суду від 08.09.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду від 05.05.2025 року залишено без задоволення, а ухвалу від 05.05.2025 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного суду від 03.11.2025 року у справі №759/1382/19 відкрито касаційне провадження та зупинено дії ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 05.05.2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 08.09.2025 року до закінчення їх перегляду у касаційном порядку.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У відповідності до ч.ч. 1, 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», яка регламентує оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Аналогічні строки розгляду скарги визначені ст. 449 ЦПК України.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Вирішуючи цивільний спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Спосіб захисту - це матеріально-правовий засіб примусового характеру, за допомогою якого відбувається відновлення/визнання порушеного/оспорюваного права чи законного інтересу особи.
Таким чином, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Заявник просить суд витребувати (повернути) дублікат виконавчого листа у зв'язку з тим, що Верховним Судом зупинено дію ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції на підставі яких видано дублікат виконавчого листа у справі на час розгляду касаційного провадження, однак не оскаржує дії відповідно до ст. 447 ЦПК України.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що заявник обрала невірний спосіб захисту порушеного права.
Враховуючи встановлені при розгляді заяви обставини, суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про витребування (повернення) виконавчого документу - дублікату виконавчого листа від 28.05.2025 року у справі №759/1382/19 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.19, 22, 55, 64 Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.12, 13, 447, 451 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про витребування (повернення) виконавчого документу - дублікату виконавчого листа від 28.05.2025 року у справі №759/1382/19- відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.М. Журибеда