Справа № 3/593/5/2026
"06" січня 2026 р. Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Данилів О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 Тернопільського РУП ГУНП у Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , - у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП,-
Поліцейським офіцером громади СППП Відділу поліції № 1 Тернопільського районного управління поліції ГУ НП в Тернопільській області лейтенантом поліції Артемом Гільовським 13 жовтня 2025 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 451526, з якого видно, що ОСОБА_1 , будучи 24 травня 2025 року постановою ЕНА № 4809608 притягнутим до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.126 КУпАП, повторно протягом року, а саме: 13 жовтня 2025 року, о 18 год. 00хв., не маючи посвідчення водія, тобто не маючи права керувати транспортними засобами, в м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області, на вулиці Лесі Українки, керував транспортним засобом Lifom LF150-2є із д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив п.2.1''а'' ПДР України. Дії ОСОБА_1 поліцейським офіцером громади СППП Відділу поліції № 1 Тернопільського районного управління поліції ГУ НП в Тернопільській області лейтенантом поліції Артемом Гільовським кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, не повідомив суд про причину своєї неявки та не подав суду клопотання про відкладення розгляду справи, хоч про час та місце розгляду справи він неодноразово належним чином повідомлявся про що свідчать рекомендовані листи, які надсилались на його адресу, зазначену у протоколі, однак повернулися до суду без їх вручення адресату.
Враховуючи вищенаведене, вимоги ст. 268 КУпАП та строки розгляду справи, суд вважає, що розгляд справи можна проводити у відсутності ОСОБА_1 по наявних матеріалах справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що провадження по справі слід закрити, оскільки в матеріалах справи, всупереч вимог ст.ст.251, 256 КУпАП, відсутні належні та допустимі докази, які би доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 278 КУпАП суд при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 279, 280 КУпАП судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення провадиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення та у відношенні особи, щодо якої цей протокол був складений.
Частиною п'ятою ст. 126 КУпАП встановлено відповідальність у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого за повторне протягом року вчинення правопорушень, передбачених ч.2-4 ст. 126 КУпАП, а саме: повторне керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або керування транспортним засобом особою, яка має відповідні обмеження, або керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом.
Приймаючи рішення про закриття провадження у справі суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, який повинен відповідати певним вимогам, зокрема, містити відомості про суть адміністративного правопорушення (ч.1 ст. 256 КУпАП).
Обов'язок належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає (ч.1 ст.254 КУпАП та ч.2 ст.251 КУпАП) та не може бути перекладено на суд.
Розгляд справ про адміністративне правопорушення врегульовано главою 22 КУпАП, де в ст. 279 КУпАП встановлено, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Виходячи з системно-логічного тлумачення вказаних норм законодавства, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на підставі протоколу про адміністративне правопорушення в межах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, шляхом перевірки за допомогою доказів, доданих до справи про адміністративне правопорушення, наявності відомостей, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, що зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення. Таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У справі «Карелін проти Росії» («Каrеlіn v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, ЄСПЛ зазначив, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини 1 статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Суд звертає увагу на те, що до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено доказів, які би підтверджували про наявність ознак вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, а саме: показання свідків, технічних приладів та засобів фото- і відео спостереження, інші документи, які б вказували на обставини вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
До складеного протоколу долучено лише довідки, видані 15 жовтня 2025 року Відділом поліції № 1 м. Бережани Тернопільського РУП ГУНП у Тернопільській області, які свідчать про те, що згідно бази ІТС ІПНП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , посвідчення водія не отримував та протягом року постановою серії ЕНА № 4809608 від 24 травня 2025року притягався до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У якості доказів до протоколу не долучено пояснення свідків, очевидців вказаного у протоколі правопорушення, не долучено відеозапису вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а лише подано нечитабельну постанову про накладення адміністративного стягнення від 24 травня 2025 року, яка не читається, так як є неякісного друку та яка не містить інформації про те, що вона не оскаржувалася і набрала законної сили.
Приймаючи по справі рішення суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 31 Закону України поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменному одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Разом з тим, матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП не містять диску із відеозаписами зі службових портативних відео-реєстраторів працівників поліції, що позбавляє суд можливості встановити сам факт керування ОСОБА_1 13 жовтня 2025 року транспортним засобом, а один лише протокол про адміністративне правопорушення без долучення до нього належних доказів, які би підтверджували інформацію, зазначену у ньому, не може бути визнаний допустимим доказом для підтвердження скоєння правопорушення особою за ч.5ст.126 КУпАП.
Слід зауважити, що суд позбавлений процесуальної можливості самостійно визначати та встановлювати фактичні обставини справи, відшукувати докази на підтвердження викладених обставин для можливості притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і .
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на його користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відтак, законних підстав для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вказане адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, немає, оскільки належними та допустимими доказами не доведено наявність події та складу такого правопорушення при розгляді справи судом.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.96 N9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП не доведена, а тому провадження по справі необхідно закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 126, 247, 251, 252, 254, 256, 279, 280, 282, 289 КУпАП, суд,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КК України, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події вказаного адміністративного правопорушення.
Постанову суду може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Данилів О.М.