Справа № 466/7078/25
Провадження № 2/466/4257/25
«09» січня 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:
головуючої - судді Луців-Шумської Н.Л.
секретар Марочканич В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
28.07.2025 АТ «Універсал Банк» звернулось в суд із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківський послуг «Monobank» від 21.10.2020 р. на загальну суму 8 221,23 грн. та стягнення 3028,00 грн. судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що між АТ «Універсал Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг «Monobank» від 21.10.2020 року, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у розмірі 7 000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» і «Тарифами банку» складає між ними Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідачки у заяві. Відповідачка не надавала своєчасно грошові кошти банку для погашення заборгованості, внаслідок чого в неї виникла заборгованість перед позивачем, що становить 8 221,23 грн.
Ухвалою від 14.08.2025р. у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
06.10.2025 року Шевченківським районним судом м.Львова у вищевказаній справі постановлено заочне рішення, яким позов задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь А.Т. «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21.10.2020 року у розмірі 8 221,23 грн. (вісім тисяч двісті двадцять одну гривню двадцять три копійки) загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) та 3028, 00грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) судових витрат..
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 13.11.2025 року задоволено заяву відповідачки та постановлено скасувати заочне рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 06.10.2025 року у цивільній справі 466/7078/25 та призначено дану справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав на адресу суду письмові пояснення, в яких просив позов задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, подала на адресу суду заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутності. У заяві від 28.08.2025 року просила застосувати строк позовної давності.
Згідно з ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.
Судом встановлено, що між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрило ОСОБА_1 поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 та надав кредит у розмірі 7 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Особливістю проекту «Мonobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
21.10.2020 року відповідачка ОСОБА_1 звернулась до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 21.10.2020 р.
Таким чином, між АТ «Універсал Банк» та відповідачкою укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», відповідно до умов якого, відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, зі сплатою відсотків за користуванням кредиту у розмірі 3,1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,2% на місяць на суму прострочено заборгованості за кредитом, з можливістю його коригування.
Згідно з наданого банком розрахунку заборгованість ОСОБА_1 перед банком станом на 20.11.2024 року становить 8 221,23 грн. та складається лише із тіла кредиту.
Суд звертає увагу на те, що з сторони відповідача будь-яких заперечень з приводу отримання кредиту по вищеописаному договору не надходило, доказів виконання взятих на себе зобов'язань по зазначеному договору суду не надано, альтернативного розрахунку заборгованості не надано та жодних заперечень щодо розрахунку, складеного позивачем, до суду не подано.
У відповідності до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Щодо доводів відповідачки про задавнену правову вимогу, суд виходить з наступного.
За приписами статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Частинами 1, 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання і тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо втратили свою достовірність і повноту зі плином часу (пункт 51 рішення від 21 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався. Карантин в Україні було безперервно встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023 року.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Поряд із цим, Указом Президента України від 24 лютого 2022року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.
Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-ІХ «розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності, Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України) виключено. Закон № 4434-ІХ набрав чинності 04 вересня 2025 року.
Отже, як підсумок, кредит укладено - 21.10.2020, згідно наданих позивачем розрахунків, останній платіж (тобто останній факт погашення боргу в сумі 600,00грн.) - 22.01.2022. Позов подано банком 28.07.2025. Водночас з 02.04.2020 по 30.06.2023 строк позовної давності було продовжено у зв'язку з карантином. З 17.03.2022 діяв закон зі зупинення строків позовної давності на період воєнного стану. Проте 14.05.2025 прийнято закон № 4434-IX, який скасовує зупинення строків на період воєнного стану. Закон набрав чинності через 3 місяці після опублікування - тобто з 04.09.2025.
Отже, станом на день подання позову до суду позовна давність не спливла.
Внаслідок невиконання умов кредитного договору відповідачкою, були порушені права Банку, як кредитодавця.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що слід стягнути ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21.10.2020 року у розмірі 8 221,23 грн.
Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати.
Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265,280,282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження: 04114, м.Київ, вул.Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 21.10.2020 року у розмірі 8 221,23 грн. (вісім тисяч двісті двадцять одну гривню двадцять три копійки) загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) та 3028, 00грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Суддя Н. Л. Луців-Шумська