Справа № 450/3179/25 Провадження № 2-о/450/14/26
"09" січня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Кукси Д.А.
при секретарі Глинській У.Я.
за участю заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Пустомити цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про предмет заяви: про встановлення факту, що має юридичне значення, -
стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи :
підстава заяви (позиція заявника): ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту перебування на його утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що перебуваює у шлюбі з ОСОБА_3 з 08.08.2024. У їхній сім'ї виховуються три неповнолітні діти, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - діти дружини заявника від попереднього шлюбу та спільна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Знайомство заявника з дружиною триває з лютого 2006 року. Протягом цього часу між ними підтримувалися дружні, дуже особливі стосунки, однак з об'єктивних причин вони час від часу не мали постійного спілкування, зберігаючи постійні контакти. У липні 2023 року вони ухвалили рішення створити сім'ю, і після періоду спільного планування та налагодження взаємин з дітьми дружини у липні 2024 року почали проживати однією сім'єю. З липня 2024 року двоє дітей його дружини від першого шлюбу проживають разом зі заявником та його дружиною, а з моменту народження у травні 2025 року - і їхня спільна дитина за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім того, заявник здійснює повне матеріальне забезпечення дітей, у тому числі витрати на житло, харчування, навчання, медичне забезпечення, дозвілля та інші підтверджені витрати. Відповідно до статей 3, 5, 141, 180 Сімейного кодексу України він утримує, бере участь у матеріальному забезпеченні та вихованні усіх трьох дітей. Необхідність встановлення цього факту обумовлена потребою отримати офіційне судове підтвердження утримання трьох неповнолітніх дітей для реалізації права заявника на відстрочку від мобілізації відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Заявник та його представник в судовому засіданні підтримали заяву, просили заяву задоволити.
Позиція заінтересованих осіб: ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі. Вказала, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 з 08.08.2024. Разом із чоловіком - ОСОБА_1 виховують трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ОСОБА_5 - діти від її попереднього шлюбу; ОСОБА_6 - спільна дитина. З біологічним батьком дітей, ОСОБА_8 , вона фактично не спілкувалась, не вела спільне господарство і окремо виховувала дитину починаючи з лютого 2015 року, і була фактично розлучена в 2019 році. Суд встановив місце проживання дітей з нею. Біологічний батько проживає за кордоном, не підтримує стосунків із дітьми та аліменти не сплачує, за винятком одного поодинокого випадку в травні 2022 року. Усі діти постійно проживають разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за вказаною вище адресою. Підтверджує, що на цей час вона фактично не працює та перебуває у декретній відпустці. Її чоловік, ОСОБА_1 : здійснює повне матеріальне утримання трьох дітей та бере активну участь у їх вихованні; сплачує витрати на житло, харчування, навчання, медичне обслуговування та інші потреби; опікується ї матір'ю, забезпечуючи її матеріально; сплачує комунальні послуги за її квартиру.
Уповноважений представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_5 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
23.07.2025 ухвала про відкриття провадження у справі; 06.10.2025 клопотання заявника про долучення доказів; 09.10.2025 ухвала про залучення заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 13.11.2025заява ОСОБА_3 про розгляд заяви у її відсутності; 13.11.2025 ухвала про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються в тому числі справи про встановлення фактів, що має юридичне значення.
Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.
Судом встановлено, що 08.08.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 зареєстровано шлюб, який зареєстрований відділом держаної реєстрації цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 1973. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_10 ». Даний факт підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 08.08.2024.
У шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_9 народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 03.05.2025.
Також, ОСОБА_9 є матір'ю двох дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_3 від 28.08.2013 року,що належним чином перекладене та апостильоване, довідкою про реєстрацію особи громадянином України № 143 від 02.10.2013 року Консульством України в Малазі (Іспанія) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_4 від 11.06.2020 року,що належним чином перекладене, довідкою про реєстрацію особи громадянином України № НОМЕР_5 від 17.08.2020 Посольством України в Республіці Болгарія. Батьком ОСОБА_11 та ОСОБА_5 є ОСОБА_8 .
Шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 розірвано 27.03.2019, суд встановив місце проживання дітей ОСОБА_9 , що підтверджується рішенням районним судом-Ардино №37 від 27.03.2019, що належним чином перекладене.
Факт спільного проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов №88 від 14.05.2025, який складено в складі Комісії з місцевих депутатів: Терлецька І.І. та Білецький Г.В., головного спеціаліста відділу ЦНАП: Рожкова І.З. та сусідів: ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , та засвідчено Старостою: Кобрин І., Лапаївського старостинського округу в Зимноводівський сільський Раді Львівського району, Львівської області.
Посвідченням багатодітної сім'ї Серія НОМЕР_6 від 02.07.2025, підтверджується, що на утриманні ОСОБА_1 є трьох неповнолітніх дітей, в тому числі двоє дітей від першого шлюбу дружини.
Факт утримання трьох неповнолітніх дітей підтверджується: договорами про надання освітніх послуг (навчання) дітей №84-85 від 11.04.2024; квитанціями внесення платежів за навчання та харчування дітей в школі; квитанціями за медичні послуги та дозвілля дітей.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
При цьому, згідно зі ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.
Відповідно до ст. 157 Сімейного Кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
За доводами заявника ОСОБА_1 , які підтверджені в судовому засіданні, діти дружини та їх спільна дитина перебувають на його утриманні, позаяк заінтересована особа ОСОБА_3 наразі знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, тому будь яких доходів, окрім соціальних виплат, немає. Крім того заявник та заінтересована особа ОСОБА_3 наголосили на тій обставині, що батько дітей дружини проживає за кордоном, не підтримує стосунків із дітьми та аліменти не сплачує.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що дослідженою в судовому засіданні сукупністю доказів доводиться факт перебування на утриманні ОСОБА_1 дітей дружини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» членами сім'ї є: а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб'єкта до досягнення ними повноліття-незалежно від спільного проживання із суб'єктом; б) будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Як вбачається з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю; такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
За вказаних обставин та з урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне встановити такий факт в судовому порядку, оскільки це відповідатиме законним правам та інтересам заявника, а також дітей. Для заявника встановлення даного факту породить виникнення певного права.
Що стосується вимог заяви у частині встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_1 дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком якого він є, то такий факт встановленню не підлягає, позаяк обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття передбачений ст. 180 СК України.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту перебування неповнолітніх дітей на його утриманні підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи зміст прохальної частини заяви, відповідно до вимог ст. 13, 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за заявником.
На підставі наведеного та керуючись ст. 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 273, 293, 294, 315-319, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволити частково.
Встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 неповнолітніх дітей - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У іншій частині вимог заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_9 , АДРЕСА_2 .
СуддяД. А. Кукса