ЄУН: 336/169/26
Провадження №: 1-кс/336/33/2026
іменем України
09 січня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082080000006 від 01 січня 2026 року, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який має середню освіту, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 08.04.2015 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2019 року скасоване звільнення від покарання та направлено для відбування покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.04.2015 року;
- 03.02.2021 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 16.12.2021 умовно-достроково, не відбутий строк 11 місяців 3 дні;
- 16.12.2025 до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя направлено обвинувальний акт до суду за ч. 4 ст. 185 КК України.
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
встановив:
09 січня 2026 року до слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082080000006 від 01 січня 2026 року, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні просив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваної ОСОБА_5 задовольнити, з підстав, викладених у клопотанні, просив покласти на підозрювану наступні обов'язки передбачені п. 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник не заперечували проти застосування такого запобіжного заходу, вважають підозру обґрунтованою, та вважають, що існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження вчинення інших кримінальних правопорушень, однак не доведений ризик впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання в їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Так, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 слідчий суддя керуючись вимогами ст. 194 КПК України, а саме: під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; - наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; - недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Слідчим слідчого відділення Відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції № 3 ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026082080000006 від 01 січня 2026 року, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
08 січня 2026 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину) підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: - протоколом допиту потерпілого, протоколом огляду місця події від 01.01.2026, протоколом огляду від 01.01.2026, речовими доказами та постановою про визнання речовими доказами; протоколами допиту свідків.
Захисник в судовому засіданні вказав, що ОСОБА_5 в його присутності дав показання, в яких не заперечував свою причетність до вчиненого, за участю обвинуваченого проведено також слідчий експеримент. В судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив свою позицію.
Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ним інкримінованого злочину.
У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність "обґрунтованої підозри".
Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину та відповідно не порушує принципу "презумпції невинуватості".
Прокурор вказав про наявність таких ризиків: - незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків шляхом вмовлянь, підкупу або погроз, що може призвести до зміни показів у суді. Слідчий суддя погоджується з тим, що даний ризик є актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується, може підтверджуватись документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.
Вказаний ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, знайшов підтвердження, оскільки ОСОБА_5 раніше судимий та притягався до кримінальної відповідальності.
Прокурором не доведено існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний надав показання, за його участю проведено слідчий експеримент.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, вік та стан здоров'я, майновий та сімейний стан, а саме те, що він, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги вагомість наявних даних про причетність підозрюваного до вчинення злочину, тяжкість покарання яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного, який раніше судимий, має постійне місце проживання, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під цілодобовим домашнім арештом.
Враховуючи, що чинне законодавство надає можливість покладення додаткових обов'язків при обранні такого запобіжного заходу, як домашній арешт, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: - прибувати до слідчого, прокурора, судді на його виклик у встановлений термін; - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, - утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, слідчий суддя виходить із того, що згідно матеріалів клопотання ОСОБА_5 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Строк дії ухвали про застосування цілодобового домашнього арешту, а також виконання обов'язків, які покладаються на підозрюваного визначити до 07 березня 2026 включно в межах строку досудового розслідування.
Керуючись, ст.ст. 176-178, 181, 193-194, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026082080000006 від 01 січня 2026 року, а саме до 07 березня 2026 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі процесуальні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який не може перевищувати двох місяців, тобто до 07 березня 2026 року.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК УКраїни. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Попередити підозрюваного про те, що у разі ухилення від виконання цієї ухвали слідчим суддею, судом може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу щодо нього на більш суворий.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
Слідчий суддя: ОСОБА_1