07 січня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 684/375/25
Провадження № 22-ц/820/195/26
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
розглянув в порядку ч 1 ст 369 ЦПК України цивільну справу № 684/375/25 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2025 року в складі судді Гринчука С.М. у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд
У серпні 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому банк просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.06.2011 року у розмірі 56 288,54 грн яка утворилася станом на 15.07.2025 року і складається з 45 508,44 грн заборгованість за тілом кредиту та 10 780,10 грн заборгованість за відсотками.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказував, що 10 червня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. Після підписання Анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшено до 54000 грн.
29.02.2012 року для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав згідно Довідки про видані картки кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії 09/15, тип - Універсальна. Після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору ОСОБА_1 здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи.
Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані картки: № НОМЕР_2 , строк дії 10/15, тип Універсальна (кредитна картка); № НОМЕР_3 , строк дії 10/17, тип PKMMU UNEMBOSSED CREDIT 1-4%FIRST PIN (кредитна картка); № НОМЕР_4 , строк дії 06/18, тип PKMMU UNEMBOSSED CREDIT 1-4%FIRST PIN (кредитна картка); № НОМЕР_5 , строк дії 09/18, тип Універсальна (кредитна картка); № НОМЕР_6 , строк дії 10/19, тип Універсальна (кредитна картка); № НОМЕР_7 , строк дії 02/20, тип Універсальна (кредитна картка); № НОМЕР_8 , строк дії 09/18, тип Універсальна GOLD (кредитна картка); № НОМЕР_9 , строк дії 07/21, тип Універсальна GOLD (кредитна картка); № НОМЕР_10 , строк дії 03/22, тип Універсальна GOLD (кредитна картка); № 4149629344829049, строк дії 03/25, тип Універсальна GOLD (кредитна картка). В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних.
03 лютого 2021року відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умовта Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_11 , строк дії 07/23, тип Універсальна GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13 грудня 2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
Тому, починаючи з 03 лютого 2021 року відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 40,8%. Також позивач у зв'язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, скасував відсоткову ставку у березні 2022 року - розмір 0 %, а в подальшому із 01 квітня 2022 року відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру.
Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами. Відповідач своїх зобов'язань не виконав, внаслідок чого, станом на 15.07.2025 року утворилась заборгованість в сумі 56288 грн 54 коп, яка банк просив стягнути з відповідача на свою користь.
Рішенням Старосинявського районного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
АТ КБ «ПриватБанк» не погодилося з таким судовим рішенням подало аеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Так суд встановивши, що відповідач підписав заяву про приєднання до умов та правил від 03.02.2021 року, якою погоджені умови кредитування, зокрема, процента ставка 40,8 % річних (п.1.3 договору), яка була змінена в сторону зменшення в період з березня 2022 по квітень 2022 до 0,00% про що вказано безпосередньо в судовому рішенні, при цьому суд першої інстанції помилково дійшов висновку що сторони не погодили розміру процентної ставки та помилково застосував постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 як підставу для відмови в позові.
Апелянт вказує, що у Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 03.02.2021 року, підписаній відповідачем, зазначено основні умови кредитування, та погоджено розмір відсоткової ставки за користування кредитом: п.1.3 - Процентна ставка: 42,00 % річних - для карт Універсальна та для карт Універсальна Gold - 40,8 % річних п.1.4 - порядок повернення кредиту (Повернення кредиту здійснюється шляхом: - договірного списання з рахунку клієнта, у т. ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта; - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; - у разі прострочення з 31- дня - 10% від заборгованості , у разі прострочення з 181-го дня - 100 % від заборгованості. Згідно довідки про видані картки 03.02.2021 клієнту перевипущено картку на Універсальна Gold - відповідно надалі розрахунок відсотків здійснювався за ставкою 40,8 % річних, що становить 3,4 % в місяць. Відтак, висновок суду при встановленні судом обставин підписання анкети-заяви від 03.02.2021 року та погодженні умов кредитування про те, що сторони не погодили відсотків не відповідає змісту анкети-заяви. Відповідно до розрахунку заборгованості банк просив стягнути відсотки в розмірі 10780,10 грн, зазначені відсотки нараховані в період з 01.12.2024 до 01.07.2025 відповідно до погоджених умов кредитування.
Крім того, з випискою по рахунку, станом на 15.09.2021 у відповідача була відсутня будь-яка заборгованість за кредитним договором та баланс власних, а не кредитних коштів становив 188,55 грн. Відтак, спірний період становить з 14.10.2021 року, тобто з дати використання кредитних коштів у сумі 164,63 грн. Отже, сторонами погоджені умови кредитування та прийняті відповідачем і розмір заборгованості ним не спростовано. Відповідачем не оспорювався факт отримання кредитних коштів, дійсність кредитного договору, а також розмір заборгованості, відтак у суду першої інстанції не було підстав відмовляти у стягненні заборгованості за тілом кредиту та відсотків погодженими умовами договору.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни судового рішення повністю або частково є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що 10.06.2011 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав власноручно Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, погодився, що заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Умови та правила надання банківських послуг розміщені на сайті банку https://privatbank.ua., а також Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи банку надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
Таким чином, ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», отримав банківські послуги, в тому числі можливість користуватися кредитними коштами, тривалий час ними користується, оскільки на його ім'я неодноразово видавалися різні картки, починаючи з 2012 року, при цьому сторони при укладенні договору погодили всі його умови, в тому числі і щодо розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами.
03 лютого 2021 року ОСОБА_1 власноручно за допомогою стілуса на планшеті, підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, відповідно до якої сторони фактично внесли зміни щодо істотних умов кредитування, в тому числі і розміру відсоткової ставки.
За змістом Анкети-заяви від 2011 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» та Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» від 03.02.2021 року ОСОБА_1 просив надати послуги з відкриття та обслуговування поточного рахунку, емісії та обслуговування платіжного інструменту, споживчого кредитування.
В підписаній, 03.02.2021 року ОСОБА_1 . Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг, вказано всі істотні умови кредитування для різного типу кредитних карток ( розмір кредитного ліміту, строк кредитування, процентна ставка розмір щомісячних платежів, тощо), чим фактично сторонами внесено зміни до кредитного дововору від 2011 року.
Відповідно до довідки про видані кредитні картки ОСОБА_1 видано катку номер НОМЕР_1 , строк дії 09/15, тип - Універсальна; картку номер НОМЕР_2 , строк дії 10/15, тип Універсальна (кредитна картка); картку номер НОМЕР_3 , строк дії 10/17, тип PKMMU UNEMBOSSED CREDIT 1-4% FIRST PIN (кредитна картка); картку номер НОМЕР_4 , строк дії 06/18, тип PKMMU UNEMBOSSED CREDIT 1-4%FIRST PIN (кредитна картка); картку номер НОМЕР_5 , строк дії 09/18, тип Універсальна (кредитна картка); картку номер НОМЕР_6 , строк дії 10/19, тип Універсальна (кредитна картка); картку номер НОМЕР_7 , строк дії 02/20, тип Універсальна (кредитна картка); картку номер НОМЕР_8 , строк дії 09/18, тип Універсальна GOLD (кредитна картка); картку номер НОМЕР_9 , строк дії 07/21, тип Універсальна GOLD (кредитна картка); картку номер НОМЕР_10 , строк дії 03/22, тип Універсальна GOLD (кредитна картка); картку номер НОМЕР_11 , строк дії - 07/23, тип - Універсальна GOLD, картку номер НОМЕР_12 , строк дії 03/25, тип Універсальна GOLD (кредитна картка).
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, ОСОБА_1 , встановлено початковий кредитний ліміт на кредитну картку 29 лютого 2012 року - 300 гривень, який в подальшому збільшено 23 липня 2013 року до 1500 гривень, 23 вересня 2013 року до 2000 грн, 30 квітня 2019 року до 5000 грн, 20 травня 2019 року до 10000 грн, 21 листопада 2019 року до 20000 грн, 12 червня 2020 року кредитний ліміт зменшено до 8990 грн, 18 червня 2020 року до 8980, 55 грн, 30 червня 2020 року до 6980,55 грн, а з 23 жовтня 2020 року знову збільшено до 15000 грн, 04 листопада 2020 року до 20000 грн, 14 січня 2021 року до 25000 грн, 03 лютого 2021 року до 26000 грн, 13 вересня 2021 року до 31000 грн, 14 грудня 2021 року до 54000 грн, 29 травня 2024 року зменшено до 53190 грн, 19 червня 2024 року до 52434, 04 грн, 01 липня 2024 року до 51138,02 грн, 13 серпня 2024 року до 50405,33 грн, 26 серпня 2024 року до 50405,33 грн, 06 вересня 2024 року до 49312,14 грн, 15 жовтня 2024 року до 49267, 97 грн, 28 жовтня 2024 року до 49267,97 грн, 22 листопада 2024 року до 43940 грн, 06 березня 2025 року до 0 грн.
З матеріалів справи вбачається, що після підписання вказаної заяви від 03.02.2021 року відповідачу видано картку номер НОМЕР_9 , строк дії 07/21, тип Універсальна GOLD (кредитна картка); картку номер НОМЕР_10 , строк дії 03/22, тип Універсальна GOLD (кредитна картка); картку номер НОМЕР_11 , строк дії - 07/23, тип - Універсальна GOLD, картку номер НОМЕР_12 , строк дії 03/25, тип Універсальна GOLD (кредитна картка).
За змістом пункту 1.2 Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» від 03.02.2021 року, яка містить підпис споживача ОСОБА_1 , визначено основні умови кредитування, за якими тип кредиту відновлювальна кредитна лінія, розмір кредитного ліміту не перевищує для карт «Унівесальна» 50 000 грн, «Універсальна Gold» 75000 грн, строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, мета отримання кредиту споживчі цілі, процентна ставка для карт «Універсальна» 42,0%, «Універсальна Gold» 40,8% річних.
На підставі пункту 1.4 заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» від 03.02.2021 року розмір обов'язкового щомісячного платежу становить 5% від заборгованості, але не менше 100 грн. щомісячно; 10% від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно у разі прострочення з 181-го дня - 100% заборгованості.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач вказав, що розмір заборгованості, яка утворилася станом на 15.07.2025 року становить 56 288,54 грн і складається з 45 508,44 грн заборгованість за тілом кредиту та 10 780,10 грн заборгованість за відсотками.
На підставі частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору ж умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень статей 1048-1052 ЦК України істотними умовами є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Частиною 4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.
На підставі ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність доказів, укладення кредитного договору на тих умовах на які посилався банк, що призвело до безпідставного стягнення з відповідача процентів, а тому зарахував їх на погашення заборгованості по тілу кредиту, а відтак вважав що у відповідача відсутня будь яка заборгованість перед позивачем, з огляду на розмір незаконно стягнутих процентів.
На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на підписання між сторонами лише Анкети-заяви № б/н від 10.06.2011 року, тому вважав недоведеним, що ОСОБА_1 , підписуючи заяву про приєднання до Умови та правила надання банківських послуг, ознайомився з ними, адже Анкета-заява не містить умов щодо розміру кредиту (ліміту кредитування), а також розміру, підстав і порядку нарахування процентів.
Однак з такими висновками суду, колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в установлені договором строки.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» на підставі підписаної Анкети-Заяви № б/н від 10.06.2011 року.
Разом з цим, варто зазначити, що в Анкеті- заяві № б/н від 10.06.2011 року, яка містить підпис відповідача зазначено, що він згоден з тим, що ця заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком Договір про надання банкіських послуг, з якими він ознайомлений та згоден, крім того Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
В матеріалах справи наявний примірник Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг», в редакції затвердженій наказом від 06.03.2010 року і який містить детальну інформацію щодо всіх умов надання банківських послуг, в тому числі і щодо кредитування.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, договір між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 про надання банківських послуг від 10.06.2011 року складається з Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Акціонерному товаристві комерційному банку «ПриватБанк» та тарифів.
За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, слід дійти висновку, що відповідач отримав відповідний примірник Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифи банку у письмовому вигляді у письмовому вигляді, тривалий час більше десяти років виконував умови договору, сплачував проценти за користування кредитом, не заперечував щодо нарахованих банком сум, чим фактично погодився і виконував умови кредитного договору, в тому числі щодо нарахування, розміру і сплати відсотків за користування кредитними коштами.
За таких обставин, суд першої інстанції з врахуванням конкретних обставин даної справи помилково послався на висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), оскільки обидві справи не є подібними, адже в даній справі клієнт банку отримав Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
На підставі підписаної відповідачем заяви 03.02.2021 року відбулася зміна умов кредитування, які були погоджені на підставі Анкети-заяви від 10.06.2011 року.
ОСОБА_1 не виконано зобов'язання з повернення тіла кредиту в сумі 45 508,44 грн та процентів в сумі 10 780,10 грн, а всього розмір заборгованості складає 56 288,54 грн, що пдтверджується відповідним розрахунком банку і який відповідачем не спростований.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, як було встановлено судом ОСОБА_1 активно користувався кредитним лімітом, періодично витрачаючи кредитні кошти, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, що підтверджено Випискою за Договором № б/н за період 29.02.2012 року 17.07.2025 року.
При цьому, з 2012 року на ім'я відповідача було неодноразово видано кредитні картки різних типів, в тому числі «Універсальна» та «Універсальна GOLD», при цьому банком нараховувалися проценти за користування кредитним лімітом, відповідно до погодженої процентної ставки.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Приписи абзацу 2 частини першоїстатті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другоїстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, заслуговують на увагу посилання АТ КБ «ПриватБанк» в апеляційній скарзі на право банку вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, оскільки, суд першої інстанції не звернув увагу на приєднану до матеріалів справи заяву ОСОБА_1 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» від 03.02.2021 року, яка містить підпис споживача ОСОБА_1 та в якій детально відображено всі умови кредитування.
Отже, сторонами досягнуто згоди щодо розміру процентної ставка для карт «Універсальна Gold» 40,8% річних у лютому 2021 року, при підписання позичальником заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» від 03.02.2021 року.
З виписки по рахунку, станом на 15.09.2021 у відповідача була відсутня будь-яка заборгованість за кредитним договором та наявний баланс власних коштів - 188,55 грн, з 14.10.2021 року, відповідач використав кредитні кошти у сумі 164,63 грн, після чого періодично брав та повертав кредитні кошти, на підставі погоджених між сторонами умов кредитування.
При цьому, станом на 01.12.2024 року тіло кредиту становить 47 508,44 грн і з 01.12.2024 до 01.07.2025 року банком нараховано проценти в сумі 10 780,10 грн з огляду на погоджену процентну ставку для карт «Універсальна Gold» 40,8% річних.
ОСОБА_1 не спростовано розрахунок заборгованості наданий АТ КБ «ПриватБанк».
На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із положеннями частини першої, п'ятої, шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
Таким чином, відповідно до основних засад цивільного судочинства - змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України), обов'язків з доказування (частина перша статті 81 ЦПК України), саме відповідач має довести безпідставність позовних вимог і наданих позивачем доказів, а не суд, у якого відсутні такі повноваження поза межами перевірки доводів, які міг би надати відповідач.
При вирішенні спору суд першої інстанції не врахував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства та дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача кредитної заборгованості.
В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, представник АТ КБ «Приватбанк» звернулася до суду з клопотанням про долучення до матеріалів даної справи, платіжних інструкцій від 18.11.2025 року та від 25.11.2025 року, про сплату відповідачем кредитної заборгованості, які на думку апелянта фактично підтверджують, обставини щодо погодження між відповідачем та банком умов кредитування, оскільки відповідач сплачуючи кошти на погашення заборгованості визнав її наявність, однак відповідно до ухвали Хмельницького апеляційного суду від 07 січня 2026 року, було відмовлено у задоволені даного клопотання, оскільки такі докази не існували на момент прийняття рішення судом першої інстанції.
При цьому, колегія суддів зауважує, що надані докази можуть бути враховані органами Державної виконавчої служби при виконанні судового рішення.
Вирішуючи питання щодо зміни розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено повністю, то з ОСОБА_1 на користь банку слід стягнути 2422 грн 40 коп. судового збору за подання позову та 3633 грн 60 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, а всього 6056 грн (2422,40+3633,60).
Керуючись статтями 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 23 жовтня 2025 року скасувати, з ухваленням нового судового рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 ( місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_13 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: місто Київ, вул. Грушевського буд 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.06.2011 року у розмірі 56 288,54 грн яка утворилася станом на 15.07.2025 року і складається з 45 508,44 грн заборгованість за тілом кредиту та 10 780,10 грн заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_13 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: місто Київ, вул. Грушевського буд 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 6056 грн судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 08 січня 2026 року.
Судді А.М. Костенко
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк