Справа № 420/4992/25
07 січня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд
у складі
головуючого судді Скупінської О.В.,
при секретарі Подобіної О.М.,
за участю
позивача ОСОБА_1 ,
представника Військової академії (м. Одеса) Газовського Б.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами по справі №420/4992/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №4204992/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням суду від 07.04.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 вирішено задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.12.2017 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.12.2017 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 12 грудня 2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 12 грудня 2019 року відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, у фіксованій величині 3073,34 грн в місяць, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
11.12.2025 від представника відповідача Військової академії (м. Одеса) - Газовського Б.О. надійшла заява (вх. №131031/25) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 420/4992/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В обгрунтування поданої заяви зазначили, що у результаті виконання вказаного, під час отриманих відомостей від Одеського територіального відділу Галузевого державного архіву МОУ при перевірці переданих їм матеріалів було встановлено, що: Громадянина ОСОБА_1 було призначено наказом КСВ ЗСУ № 492 від 18.12.2017 на посаду викладача. Наказом КСВ ЗСУ № 489 від 21.11.2019 його було звільнено з військової служби. Відповідно грошових відомостей, а також довідок, встановлено що академія виплачувала грошове забезпечення останньому за період з 26.01.2018 по 12.12.2019. Від так, періоди, що було викладено судом першої інстанції (а саме з 18.12.2017 по 28.02.2018) є такими, що не стосуються виплат, за які несе відповідальність Військова академія (м. Одеса). В результаті з'ясувалось, що період у зобов'язальній частині рішення суду, викладені та відображені не у відповідності до обставин справи, таким чином вказані періоди не відповідають фактичним обставинам справи, тим більше вказане не було відомо сторонам на період розгляду та оскарження рішення.
Отже, як стало відомо у матеріалах справи відсутні при вирішенні її, як і накази по стройовій частині так і відомості періодів нарахування грошового забезпечення позивачу. А вже в момент початку вжиття дій, на меті виконання рішення суду у добровільному порядку, стало відомо, що позивачу кошти нараховувались академією з 26 січня 2018 року а ця дата припала у свою чергу на прийом посади в академії позивачем, тобто належною датою стало саме 26.01.2018, а не 18.12.2017.
Ухвалою суду від 16.12.2025 постановлено відкрити провадження за заявою представника відповідача Військової академії (м. Одеса) - Газовського Б.О. (вх. №131031/25 від 11.12.2025) про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі №420/4992/25 за нововиявленими обставинами; призначити судове засідання на 30 грудня 2025 року об 11 год 30 хв у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №23 (2-й поверх).
30.12.2025 судове засідання було відкладено на 07.01.2026 об 12 год. 30 хв.
07.01.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про доручення доказів, а саме послужного списку, послужної картки та військового квитка (у копіях).
У судовому засіданні представник позивача на задоволенні клопотання про перегляд рішення суду за ново виявленими обставинами наполягав. Позивач проти його задоволення не заперечував.
Вирішуючи дану заяву, суд виходить з наступного.
Так, частиною 1 статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно з частиною четвертою статті 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Відтак, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 21.03.2023 у справі № 640/19240/21, поряд з іншим зазначав, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Водночас, істотне значення для справи мають обставини, які пов'язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об'єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази.
Верховний Суд у постанові від 16.03.2021 у справі № 802/1462/16-а вказав, що перегляд за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
Поряд з цим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як було зазначено вище, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07.2019 у справі №855/268/19, від 28.10.2020 у справі №200/11289/19-а та від 12.11.2020 у справі №804/2223/17.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 року у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).
Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 21.01.2021 у справі № 826/13811/16, а також від 26.10.2023 у справі № 283/424/22.
Повертаючись до матеріалів даної справи, наявність нововиявлених обставин, що істотно впливають на вирішення даного адміністративного спору заявник обґрунтовував тим, що Військовій академії (м. Одеса) у результаті виконання вказаного, під час отриманих відомостей від Одеського територіального відділу Галузевого державного архіву МОУ при перевірці переданих їм матеріалів було встановлено, що:
- громадянина ОСОБА_1 було призначено наказом КСВ ЗСУ № 492 від 18.12.2017 на посаду викладача;
- відповідно грошових відомостей, а також довідок, встановлено що академія виплачувала грошове забезпечення останньому за період з 26.01.2018 по 12.12.2019.
Відтак, періоди, що було викладено судом першої інстанції (а саме з 18.12.2017 по 28.02.2018) є такими, що не стосуються виплат, за які несе відповідальність Військова академія (м. Одеса).
Суд зазначає, що військова академія (м. Одеса) могла знати та мали можливість дізнатися на час розгляду справи № 420/4992/25 про ту обставину, що ОСОБА_1 в період з 18.12.2017 по 25.01.2018 не виконував службових обов'язків пов'язаних із проходженням військової служби у Військовій академії (м. Одеси), а також що Військовою академією (м. Одеса) виплачувалось грошове забезпечення за період з 26.01.2018 по 12.12.2019, про що в академії не могли не знати.
Виходячи із наведених вище законодавчих приписів, критеріїв, з яких суд повинен виходити при оцінці заявлених учасником справи обставин як нововиявлених, висновків Верховного Суду та змісту заяви представника позивача, суд вважає, що наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України в контексті встановлених у судових рішеннях обставин справи, оскільки про наявність вказаних обставин позивач могла знати за добросовісного ставлення до справи.
При цьому, суд керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Понамарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 62 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999-VII), тобто поваги до остаточного рішення суду.
У відповідності до частини 4 статті 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви від 11.12.2025 (вх. №131031/25) представника відповідача Військової академії (м. Одеса) про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №420/4992/25.
Керуючись ст.ст. 9, 364, 366, 368 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача Військової академії (м. Одеса) (вх. №131031/25 від 11.12.2025) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 у справі №420/4992/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА