08 січня 2026 р. № 400/7498/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
проСт. 383 визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності СВП,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 частково задоволено позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач):
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі підготовленої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки від 12.06.2025 року №9/1/10216 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.02.2023 року, у відповідності до вимог Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи із 77% суми грошового забезпечення, яке має враховувати основні та додаткові види грошового забезпечення, зазначені у довідці про грошове забезпечення №9/1/10216 від 12.06.2025 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в повному обсязі та здійснити виплату донарахованих сум з урахуванням проведених платежів.
В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили з 27.10.2025 року. На виконання рішення судом 13.11.2025 року видано виконавчі листи.
17.12.2025 року позивач звернувся до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України, в якій просить:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обмеження з 01.02.2023 року пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - перерахувати на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 року по справі №400/7498/25 пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 року без обмеження її максимальним розміром.
Відповідно до наказу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 року № 310-б суддя Дерев'янко Л.Л. перебувала у щорічній основній відпустці з 15.12.2025 року по 30.12.2015 року.
Ознайомившись із заявою позивача, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 3 статі 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Статтею 381-1 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Статтею 383 КАС України ("Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду") унормований такий порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду:
1. Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
2. У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
3. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
4. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
5. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
6. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 року у справі №9901/235/20 звернула увагу, що вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Указана стаття (383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах" і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
Звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України (див. постанову Верховного Суду від 08.11.2024 року у справі № 340/222/20).
Позивач звернувся до суду в порядку статті 383 КАС України передчасно, оскільки не використав можливість виконання рішення суду на підставі Закону України "Про виконавче провадження", тому її заява не відповідає вимогам пунктів 7, 8 частини 2 статті 383 КАС України.
Таку заяву слід повернути заявнику на підставі абзацу 2 частини 5 статті 383 КАС України.
Керуючись статтями 248, 256, 383 КАС України, суддя -
1. Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправних дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - повернути.
2. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення обставин, які стали причиною для повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Л.Л. Дерев'янко