08 січня 2026 рокусправа № 380/13632/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТУР ВУД» (вул. І. Виговського, буд. 55 кв.125, м. Львів, код ЄДРПОУ 44286871) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТУР ВУД» до Головного управління ДПС у Львівській області (далі-відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), у якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати Рішення, які прийняті Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних:
від 22.05.2025 р. за № 12897119/44286871 про відмову у реєстрації Податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТУР ВУД» від 14.04.2025 р. № 4 у Єдиному реєстрі податкових накладних:
від 19.06.2025 р. за №12997073/44286871 про відмову у реєстрації Податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТУР ВУД» від 16.04.2025 р. № 5 у Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати Податкові накладні ТОВ «АСТУР ВУД» від 14.04.2025 р. № 4, від 16.04.2025 р. № 5 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання позивачем по справі на реєстрацію.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 протиправно відмовив у реєстрації податкової накладної № 4 від 14.04.2025 та податкової накладної № 5 від 16.04.2025 року, незважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Вважає, що оскаржувані рішення є необґрунтованими та не відповідають закону, оскільки позивач долучив усі первинні документи, які підтверджують господарські операції, на підставі яких позивачем сформовано податкові накладні. Вказує, що для відновлення порушених прав необхідно зобов'язати відповідача-2 зареєструвати спірні податкові накладні, подані позивачем.
Ухвалою суду від 09.07.2025 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідачів щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, який 22.07.2025 надійшов до суду. Зазначає, що відповідач-1 правомірно відмовив у реєстрації податкових накладних з таких мотивів.
У зв'язку з ненаданням достатнього переліку документів ГУ ДПС у Львівській області було скеровано повідомлення № 912856357/44286871 від 13.05.2025 року (щодо ПН № 4) про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
У зв'язку з ненаданням достатнього переліку документів ГУ ДПС у Львівській області було скеровано повідомлення № 912966968/44286871 від 12.06.2025 року (щодо ПН №5) про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання продукції, транспортування продукції, навантаження продукції, розвантаження продукції, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
При цьому, у повідомленні контролюючий орган зазначив наступне: «У разі неподання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим пункту 9 цього Порядку».
У відповідь позивачем було скеровано на адресу контролюючого органу Повідомлення про подання додаткових пояснень та копій документів щодо податкових накладних з додатком 5 та відповідно 6 документів. Однак, подані додатки були фактично продубльовані із попереднього повідомлення , тобто, ні пояснень по суті господарської операції, ні додаткових документів контролюючому органу надано не було. Без подання пояснень та додаткових документів контролюючий орган був позбавлений можливості встановити суть господарської операції, її економічну доцільність, реальність здійснення та відповідність податковому законодавству.
Крім того, вважає вимогу щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні втручанням в дискреційні повноваження ДПС України, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Представником позивача 05.08. 2025 року подано пояснення по справі, в якому зокрема вказано, що у розпорядження Комісії ГУ ДПС у Львівській області були надані документи, які розкривають зміст здійснюваної господарської операції, документи, які затребувались Повідомленням про необхідність надання додаткових документів. За обставинами даної справи відсутні підстави для прийняття оскаржуваних Рішень, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для реєстрації спірних податкових накладних.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
11 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТУР ВУД» (Постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВУД ПРО ПЛЮС» укладений Договір поставки № 11/04 2025 Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві продукцію (товар) а саме, шпон дубовий струганий нешліфований, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити Продукцію в порядку та на умовах даного Договору. Згідно з п.1.4. цього Договору Постачальник поставляє Покупцю товари окремими партіями. Терміни поставки, кількість, асортимент (номенклатура) товарів остаточно узгоджуються між сторонами у Видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору і мають силу специфікації.
Згідно з п. 4.1. Договору поставки від 11.04.2025 р. за № 11/04 2025 здача-приймання товару по якості та кількості здійснюється на складі Постачальника або Покупця в залежності від умов поставки (п.3.3. Договору). Відповідно до п. 4.2. зазначеного Договору поставки Товар вважається зданим Постачальником і прийнятим Покупцем в момент, що є датою Видаткової накладної за якою здійснюється поставка відповідної партії Товару. У момент приймання-передачі Товару Постачальник передає Покупцеві товаророзпорядчу /товаросупровідну документацію на Товар, яка підлягає передачі з поставкою такого Товару.
Пунктом 3.4. Договору поставки від 11.04.2025 р. за № 11/04 2025 передбачено, що моментом переходу до Покупця права власності і всіх ризиків на товар за цим Договором вважається дата передачі товару Покупцеві в пункті поставки товару. Пунктом поставки товару є склад/склад-магазин Постачальника. У будь-якому випадку за цим Договором датою поставки Товару вважається дата Видаткової накладної, за якою здійснюється поставка Товару за цим Договором.
Згідно з п. 3.5. наведеного Договору у Видаткових накладних на товар, що постачається відповідно до цього договору, Постачальник зазначає, найменування кожної асортиментної позиції товару, його кількість та ціну.
15 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТУР ВУД» (Продавцем) та Приватним акціонерним товариством «ЄВРОШПОН-СМИГА» укладений Договір поставки № 15-0425П, за умовами якого Продавець зобов'язаний передати у власність Покупця шпон струганий, а Покупець зобов'язаний його прийняти та оплатити за Товар (п.2.1. Договору). Згідно з п. 2.2. цього Договору характеристики Товару (асортимент, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість обумовлюється Сторонами на кожну партію товару оформляється специфікаціями та/або видатковими накладними, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 3.1.1. Договору поставки від 15.04.2025 р. № 15-0425П Продавець зобов'язаний здійснити поставку Товару (партії Товару) Покупцю разом зі всіма необхідними документами на такий Товар на умовах та в строки згідно з цим Договором. Відповідно до п.3.2.1. цього Договору Покупець зобов'язаний поставлений Продавцем Товар (партії Товару) разом зі всіма документами на такий Товар на умовах та в строки згідно з цим Договором. Згідно з п. 3.2.2. зазначеного Договору Покупець зобов'язується оплатити отриманий від Продавця Товар (партію Товару) в порядку та згідно з цим Договором.
Згідно з п. 2.9. Договору поставки від 15.04.2025 р. № 15-0425П право власності на Товар (партію Товару) переходить з моменту поставки та оплати згідно з Договором.
На виконання умов Договору поставки від 11.04.2025 р. № 11/04 2025 Постачальник, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТУР ВУД», 14.04.2025р. здійснив поставку Покупцеві, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУДПРО ПЛЮС», партії Товару згідно з Видатковою накладною №57 від 14.04.2025 р. на загальну суму у розмірі 1 755 113, 40 грн., з ПДВ.
Виконуючи умови Договору поставки від 15.04.2025 р. № 15-0425П Продавець, в особі ТОВ «АСТУР ВУД», 16.04.2025 р. здійснив поставку Покупцеві, в особі ТОВ «ЄВРОШПОН-СМИГА» партії товару, на загальну суму у розмірі 1 813195,22 грн. з ПДВ згідно з Видатковою накладною № 58 від 16.04.2025
За фактом настання першої події позивачем було виписано податкові накладні № 4 від 14.04.2025 та № 5 від 16.04.2025 та у встановленому порядку подано на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Товариством отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до якої реєстрація податкових накладних № 4 від 14.04.2025 та № 5 від 16.04.2025 зупинена (квитанції зареєстровані за №9114548566 та № 9136983145). В квитанціях вказано, що реєстрація податкових накладних зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 4408, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Після отримання квитанцій про зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних, позивач направив до контролюючого органу повідомлення №1 від 08.05.2025 та №1 від 09.06.2025 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено на підтвердження інформації, зазначеної у вищевказаних податкових накладних з додатками.
Після подання вказаних документів позивачем було отримано:
повідомлення № 912856357/44286871 від 13.05.2025 року (щодо ПН № 4) про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків;
повідомлення № 912966968/44286871 від 12.06.2025 року (щодо ПН №5) про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання продукції, транспортування продукції, навантаження продукції, розвантаження продукції, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Після цього позивач направив до контролюючого органу повідомлення від 19.05.2025 року №1 та від 16.06.2025 року №1 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з додатками.
За результатом розгляду поданих позивачем документів комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийняла рішення від 22.05.2025 № 12897119/44286871 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування № 4 від 14.04.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення від 19.06.2025 р. за №12997073/44286871 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування № 5 від 16.04.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У рішенні від 22.05.2025 № 12897119/44286871 значиться, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийнято у зв'язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Додаткова інформація: платник не має достатніх трудових ресурсів або не надав інформацію щодо залучення зовнішніх виконавців, що унеможливлює виконання господарських операцій в обсягах, зазначених у податковій накладній. Не надано документів щодо транспортування сировини.
У рішенні від 19.06.2025 № 12997073/44286871 значиться, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийнято у зв'язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Додаткова інформація: виявлені розбіжності між даними податкової накладної та інформацією в первинних документах не дозволяють підтвердити реальність операції. Відсутні доручення на отримання та відпуск товару, акти навантаження/розвантаження товару.
Позивач подав скарги на вищевказані рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних із проханням скасувати рішення комісії контролюючого органу та зареєструвати такі податкові накладні, однак зазначені скарги залишено без задоволення.
Вважаючи рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації спірних податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.
Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Згідно з пунктом 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
У квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних (зареєстровані за №9114548566 та № 9136983145) зазначено, що «Обсяг постачання товару/послуги 4408, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"= 6567%, "Рпоточ"=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Критерії ризиковості здійснення операцій передбачені Порядком № 1165. Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій господарська операція платника податку може бути віднесена до ризикових, а реєстрація податкової накладної може бути зупинена, у разі відсутності товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Водночас, пункт 11 Порядку № 1165 зобов'язує контролюючий орган запропонувати платнику податків надати пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації залежно від критерія ризиковості платника податків.
Однак, контролюючий орган не вказав, які документи має подати платник податків, і, які будуть достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520, який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 Порядку № 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «АСТУР ВУД» надало відповідні повідомлення №1 від 08.05.2025 (щодо податкової накладної № 4), повідомлення №1 від 09.06.2025 (щодо податкової накладної № 5) про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. Разом із наданням повідомлень ТОВ «АСТУР ВУД» направило всі необхідні для проведення реєстрації спірних податкових накладних документи та розширене пояснення.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Тобто, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів, на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, прямо залежить від визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, який пов'язаний з видом критерію ризиковості платника податку.
Водночас, відповідно до пункту 9 Порядку № 520 зі змінами, які набрали чинності 08.03.2023, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Зі змісту рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних від 22.05.2025 р. № 12897119/44286871 та від 19.06.2025 року №12997073/44286871 суд встановив, що контролюючим органом прийнято рішення з підстав «ненадання/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
Однак, контролюючий орган не вказав, які недоліки мають документи подані позивачем, на підтвердження господарських операцій, що вказані у спірних податкових накладних.
Крім цього, в оскаржуваному рішенні №12997073/44286871 від 19.06.2025 в графі додаткова інформація зазначено: «у ході аналізу поданих документів встановлено розбіжності між даними у податковій накладній та супровідних документах, що не дозволяє підтвердити реальність господарських операцій Відсутні доручення на отримання та відпуск товару, акти навантаження/розвантаження товару»,
в оскаржуваному рішенні №12897119/44286871 від 19.06.2025 в графі додаткова інформація зазначено: «платник не має достатніх трудових ресурсів або не надав інформацію щодо залучення зовнішніх виконавців, що унеможливлює виконання господарських операцій в обсягах, зазначених у податковій накладній. Не надано документів щодо транспортування сировини»
Хоча судом встановлено, що позивачем по справі надсилались у розпорядження контролюючого органу повідомлення, що на підприємстві ТОВ «Астур Вуд» працює 4 особи. Середня заробітна плата з розрахунку за останні 2 місяці в еквіваленті повної зайнятості становить 18 875,00 грн. Були надані копії штатного розпису, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за березень 2025 року. Також надсилались документи, які підтверджують придбання сировини у контрагентів - продавців/постачальників Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТУР ВУД», серед яких Договори поставок/купівлі продажу необробленої сировини з ДП «Ліси України», Спеціалізованим лісогосподарським комунальним підприємством «ФЛОРА», Фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товарно-транспортні, видаткові накладні, за якими здійснювались поставки партій сировини, документи на оплату, тощо.
Серед переліку документів, які надсилались у розпорядження Комісії регіонального рівня були Товарно-транспортні накладні № АВ-000001 від 14.04.2025 р. та № АВ-000002 від 16.04.2025 р., Товарно-транспортні накладні, за якими перевозились партії придбаної позивачем по справі сировини, з якої у подальшому виготовлялися зазначені вище партії шпону струганого, Акти наданих послуг з фактичними перевізниками, які складені за фактом здійснення відповідних господарських операцій з перевезення вантажів.
Жодних послуг зі зберігання, навантаження чи розвантаження окремо не надавалось, такі послуги здійснювались Виконавцем за договором в особі ПАТ «ЦУМАНЬ», власними ресурсами та потужностями виконавця таких послуг, їх вартість входить у вартість послуг з переробки давальницької сировини та приймання-передачі готової продукції. Тому такі документи не могли бути надані у розпорядження Комісії регіонального рівня.
Водночас, контролюючий орган жодним чином не вказав, чому саме надані позивачем пояснення та первинні документи не враховані ним при прийнятті оскаржуваних рішень, які саме розбіжності виявлені податковим органом. Натомість зазначив, що позивачем не надано/частково надано документи, після отримання повідомлення про необхідність надання таких для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.
Відтак, на переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних документів підтверджують право позивача на складення спірних податкових накладних по господарських операціях позивача із ТОВ «ВУД ПРО ПЛЮС» та ТОВ «ЄВРОШПОН-СМИГА» та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних.
Суд зазначає, що за загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.
Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.
Суд звертає увагу на те, що всі надані позивачем як суду, так і відповідачу-1 первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили.
При цьому, відповідач в оскаржуваному рішенні не навів доводів щодо порушень законодавства при складенні поданих документів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у цій частині.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі спірні податкові накладні датою її подання на реєстрацію, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог п.п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно з нормами п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (надалі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно до ч.3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Висновки суду у даній справі узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в його постановах від 12.04.2023 (справа №500/1836/22) та від 12.04.2023 (справа №420/4704/19).
На підставі наведеного суд робить висновок про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.
Що стосується позовної вимоги щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Горнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece», заява № 18357/91) суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,- за її межами.
За приписами ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, статтею 382 КАС України передбачено процесуальний механізм реалізації конституційного принципу обов'язковості судового рішення у формі встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подання відповідачем-суб'єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ч.ч. 4, 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
В Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина судового процесу для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Також суд зазначає, що статтею 382 КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 14 травня 2018 року у справі №820/4283/17.
Крім цього суд зауважує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Вказаний порядок встановлений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема в ч.1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Частиною 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Отже, у разі відсутності факту добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Підсумовуючи наведене, суд робить висновок про відсутність підстав вважати, що за умови не встановлення судового контролю, рішення суду у цій справі залишиться невиконаним, оскільки у суду відсутні фактичні та правові підстави для реалізації свого диспозитивного права покладення (в порядку ч. 1 ст. 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Тому, позовні вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі є необґрунтованими.
Беручи до уваги викладене, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 6 056,00 грн. належить стягнути на користь позивача.
Оскільки діям та рішенням Державної податкової служби України оцінка судом не надавалася, сплачений судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області, бо саме рішення цього суб'єкта владних повноважень визнано судом протиправним.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
1. Визнати протиправними та скасувати Рішення, які прийняті Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних:
від 22.05.2025 №12897119/44286871 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТУР ВУД» від 14.04.2025 р. № 4 у Єдиному реєстрі податкових накладних:
від 19.06.2025 №12997073/44286871 про відмову у реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТУР ВУД» від 16.04.2025 р. № 5 у Єдиному реєстрі податкових накладних.
2. Зобов'язати Державну податкову службу України (площа Львівська, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «АСТУР ВУД» від 14.04.2025 р. № 4, від 16.04.2025 р. № 5 у Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх фактичного подання на реєстрацію.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТУР ВУД» (вул. І. Виговського, буд. 55 кв.125, м. Львів, код ЄДРПОУ 44286871) судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 08.01.2025 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович