про відмову у зміні способу і порядку виконання судового рішення
справа № 380/1411/23
08 січня 2026 року
м.Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі №380/1411/23 ухвалено адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області (місцезнаходження: 80383, Львівська область, с.Малехів, вул. Л.Українки, 51, код ЄДРПОУ 43167274) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 в розмірі 30000 грн на місяць з 24.02.2022 до 20.01.2023. Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 у розмірі 30000 грн на місяць, з 24.02.2022 по 20.01.2023. В іншій частині у задоволенні позову відмовити. Рішення суду набрало законної сили 07.12.2023.
На адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення, в якій заявник просить змінити спосіб та порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 380/1411/23 з «зобов'язати нарахувати та виплатити» на «стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області на користь ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за період з 24.02.2022 по 20.01.2023, у сумі 318 260,37 грн (після утримання податків)»..
Обґрунтовуючи заяву, заявник зазначив, що лише зміна способу виконання на стягнення може гарантувати реальний захист прав стягувача. При цьому заявник наголосив, що рішення зобов'язального характеру фактично не виконуються через відсутність бюджетних асигнувань.
Розглянувши в порядку письмового провадження (у зв'язку із неявкою сторін) заяву позивача (стягувача) про зміну способу та порядку виконання рішення суду та дослідивши обставини справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Водночас при розгляді вказаного питання суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Відповідно до приписів частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до пункту 33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного і місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2021 №845, у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.
Норми цього пункту не застосовуються до безспірного списання з боржника за видатками, які фінансуються з місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України, та у разі, коли стягувачами є особи, визначені у частині другій статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Розрахунок суми заборгованості у перерахованому розмірі, що належить позивачу, судом при ухваленні рішення від 06.11.2023 у справі №380/1411/23 по суті позовних вимог не здійснювався.
Відтак, зміна способу виконання такого рішення із зобов'язання виплатити додаткову винагороду у перерахованому розмірі на стягнення конкретної суми призведе до зміни рішення по суті, вихід за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи.
Окрім того суд наголошує, що при вирішенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення дослідженню та аналізу підлягає саме можливість виконання рішення раніше визначеним способом і порядком.
З'ясовані обставини справи свідчать про те, що фактична неможливість здійснення виплати перерахованої суми додаткової винагороди боржником обґрунтована відсутністю бюджетного фінансування.
Отже, грошові кошти у вигляді перерахованої додаткової винагороди, які належать стягувачу, не є його власністю, не знаходяться на його рахунках, а фактичне виконання судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду залежить виключно від бюджетного фінансування, то його виконання можливо і у такий спосіб, як зобов'язання виплатити позивачу (стягувачу) додаткову винагороду (здійснити виплату нарахованої суми винагороди), хоча за певних умов (належне фінансування).
Зміна способу і порядку виконання судового рішення у такому випадку не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на забезпечення додаткового фінансування державою витрат по виплаті додаткової винагороди позивачу (стягувачу), а відтак у відповідача (боржника) автоматично не з'являться кошти для фактичного виконання рішення суду.
З огляду на викладене, оскільки фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування витрат по виплаті додаткової винагороди з державного бюджету, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду за заявою позивача.
При цьому суд враховує те, що право особи на здійснення виплати перерахованої пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади (місцевого самоврядування) не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
При цьому зміна способу і порядку виконання рішення суду у цій справі не захищає право позивача на отримання нарахованої виплати, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Таким чином, виконання рішення суду у цій справі здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду у даній справі.
Керуючись ст.ст. 255, 378, 293, 295, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя Лунь З.І.