08 січня 2026 року справа № 340/7993/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області (далі - Управління), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - Управління 2) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачка звернулася до суду зі заявою до Управління про визнання протиправним і скасування рішення від 01 липня 2025 року, яким відмовлено у перерахунку пенсії по втраті годувальника.
Також просила суд зобов'язати Управління перерахувати пенсію.
08 грудня 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.27-28).
22 грудня 2025 року суд залучив до участі у справі Управління 2, як іншого відповідача (а.с.63-64).
ОСОБА_1 пояснила, що Управління безпідставно відмовило у перерахунку пенсії по втраті годувальника (заміна годувальника).
Управління заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.31-33).
Пояснило, що заяву про перерахунок пенсії розглянуло Управління 2, з правовим висновком якого погоджується.
Управління 2 не подало відзиву на позов, будучи належним чином повідомлене про відкриття провадження у справі (а.с.65).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і проживає на території Кіровоградської області (а.с.5-10).
З 21 серпня 2014 року перебуває на обліку в Управлінні і отримує пенсію по втраті годувальника на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) (а.с.31-33).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.31-33).
06 липня 2024 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_3 (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер (а.с.13).
23 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Управління зі заявою про перерахунок пенсії по втраті годувальника (заміна годувальника) (а.с.16).
Разом зі заявою надала свідоцтво про одруження, свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , акт обстеження житлового приміщення, довідку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку про склад сім'ї (а.с.12-15).
Заяву передали на розгляд Управління 2.
01 липня 2025 року Управління 2 постановило рішення, яким відмовило у перерахунку пенсії (а.с.16).
Підстава - не надано документів, що підтверджують факт спільного проживання з померлим ОСОБА_3 .
Позов подано до суду 25 листопада 2025 року (а.с.19).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, Управління не розглядало заяву ОСОБА_1 , тому не приймало рішення.
Отже, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог до Управління.
Приписами частини 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) встановлено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається зазначеним у частині другій цієї статті членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії у разі встановлення III групи інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та зазначеним у частині другій цієї статті членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу.
Приписами пункту 1 частини 2 статті 36 Закону визначено, що члени сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Приписами частини 3 статті 36 Закону передбачено, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
ОСОБА_1 отримує пенсію по втраті годувальника, яким був ОСОБА_4 .
Отже, відповідачі не заперечують права на перерахунок пенсії по втраті годувальника (заміна годувальника), якщо буде доведено, що позивачка перебувала на утриманні чоловіка, яким був померлий ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебували у шлюбі та проживали за одним адресом (а.с.12-15).
Доводиться свідоцтвом про одруження, актом обстеження житлового приміщення, довідкою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку про склад сім'ї від 16 червня 2025 року.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що рішення Управління 2 є недобросовісним (порушення припису пункту 5 частини 2 статті 2 КАС України).
Захист порушеного права полягає у визнанні протиправним і скасуванні рішення про відмову у перерахунку пенсії і зобов'язанні повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії, врахувавши правові висновки суду.
Постає запитання: кого суд може зобов'язати повторно розглянути заяву?
Приписами пункту 4.2 Порядку подання і оформлення документів для визначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок), який затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Порядком не визначено, що після скасування судом рішення про відмову в перерахунку пенсії і зобов'язанні повторно розглянути заяву мають знову застосовувати приписи пункту 4.2 цього ж нормативно-правового акту.
Таке і неможливе, бо суд має визначити у рішенні кого зобов'язувати вчиняти дії.
Тому повторно розглянути заяву має той орган, який встановлено на підставі приписів пункту 4.2 Порядку.
Ним є Управління 2.
Отже, позов належить задовільнити частково.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн (а.с.26).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 01 липня 2025 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії по втраті годувальника на підставі заяви від 23 червня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії по втраті годувальника від 23 червня 2025 року, врахувавши правовий висновок суду.
Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ