08 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1345/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши в письмовому проваджені заяву представника відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 позов задоволено частково.
Ухвалою суду від 11.08.2025 року зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю подати до суду звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 року у справі №340/1345/25, у якому, серед іншого, навести детальний розрахунок донарахованого та виплаченого 31.07.2025 року грошового забезпечення ОСОБА_1 , а також інформацію про розмір грошового забезпечення позивача, в розрізі складових (основних додаткових та разових) та періодів в результаті проведеного перерахунку на виконання рішення суду за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, із зазначенням прожиткового мінімуму, врахованого для розрахунку грошового забезпечення за кожен рік (2020 - 2023 роки).
Ухвалою суду від 26.12.2025 року суд відмовив у прийнятті звіту та застосував захід процесуального примусу до відповідача - на командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 60560,00 грн.
Ухвала від 26.12.2025 року є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
06.01.2026 через канцелярію суду представником відповідача була подана заява про роз'яснення рішення суду.
Відповідно до частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відтак, заява розглядається у порядку спрощеного (письмового) провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
У даному випадку відповідач просить суд роз'яснити ухвалу від 26.12.2025 року в такій частині:
- на кого накладено штраф, на керівника, як на фізичну особу, який має сплатити його за власні кошти, чи на юридичну особу - військову частину?
- яким чином має бути здійснена оплата, враховуючи що кошторисом військової частини не передбачено видатків на сплату штрафів?
Вирішуючи заяву, суд звертає увагу відповідача, що статтею 382-3 КАС України визначено, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В ухвалі від 26.12.2025 року суд вказав про накладення штрафу саме на керівника суб'єкта владних повноважень та чітко вказав, на кого саме - командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 , а не на військову частину НОМЕР_1 .
Отже, є очевидним, що штраф накладений на командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 , як на фізичну особу (посадову особу), відповідно сплачується ним особисто з власних коштів, але може бути утриманий із його заробітної плати за його заявою або примусово, при цьому платником залишається саме керівник, а підприємство може лише перерахувати кошти, зазначаючи в призначенні платежу його ПІБ, щоб відобразити факт оплати штрафу фізичною особою-порушником.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 254, 256, 293-295 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про роз'яснення судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО