з питань відстрочення, розстрочення виконання, зміни чи встановлення
способу і порядку виконання судового рішення
07 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1620/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження заяву заяву Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла заява військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення суду від 11.06.2025 у справі №340/1620/25 , у якій просить:
- відстрочити військовій частині НОМЕР_1 виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №340/1620/25 на строк до припинення дії особливого періоду.
Заява обґрунтована тим, що через відсутність цільового призначення під час проведення фінансування військової частини НОМЕР_1 за КЕКВ 2800 протягом 2025 року, станом на 01.09.2025 року за військовою частиною НОМЕР_1 рахуються невиконані рішення суду на суму 4912256,00 грн, які набрали законної сили, що призводить до систематичного винесення постанов про відкриття виконавчого провадження і, як наслідок, проведення безспірного списання коштів з рахунків військової частини НОМЕР_1 . Не зважаючи на вжиття командуванням військової частини необхідних заходів щодо отримання фінансування для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні платежі», однак по теперішній час кошти на виконання рішення суду на рахунок військової частини НОМЕР_1 не надійшли. Листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 02.10.2025 №220/13/ВихЗПІ/744 "Щодо фінансування видатків для виконання судових рішень по КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» вчергове повідомлено частину про відсутність фінансів для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800.
У зв'язку з відсутністю достатнього та своєчасного фінансування витрат військової частини на виконання рішень судів, військова частина вимушена щомісячно звертатись із розрахунками потреби в коштах для виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки".
Зауважує, що військова частина НОМЕР_1 фінансується як і Збройні Сили України за рахунок коштів Державного бюджету України. Військова частина не є комерційною організацією та не має жодних прибутків, тому рішення суду від 11.06.2025 у справі №340/1620/25 в частині виплати грошового забезпечення можливо виконати лише при надходженні відповідного бюджетного фінансування.
Враховуючи наведене, оскільки на даний час існують обставини, які ускладнюють виконання рішення суду у справі, зазначає про наявність правових підстав для відстрочення виконання судового рішення.
19.12.2025 ухвалою суду розгляд заяви військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення суду, з урахуванням ухвали від 19.12.2025 про внесення виправлень у судове рішення, призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.01.2026.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Частинами 1, 2 статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Таким чином, неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що у провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних та додаткових видів, які підлягали виплаті позивачу) в період з 29.01.2020 по 09.12.2021, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (основних та додаткових видів, які підлягали виплаті позивачу) за період з 29.01.2020 по 09.12.2021, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних та додаткових видів, які підлягали виплаті позивачу) в період з 25.02.2022 по 18.07.2022, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (основних та додаткових видів, які підлягали виплаті позивачу) за період з 25.02.2022 по 18.07.2022, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
12.07.2025 вказане рішення суду набрало законної сили.
На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі №340/1620/25 військовою частиною НОМЕР_1 нараховано до виплати ОСОБА_1 суму заборгованості 21583,00 грн.
Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами 3 та 4 статті 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.01.2020 у справі №819/150/17, оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Відповідач, як на підставу, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим посилається на відсутність бюджетних асигнувань та зазначає, що попри подачу заявок на виділення необхідної суми, станом на момент звернення до суду замовлені кошти військовою частиною не отримані.
Суд зазначає, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань не є тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання судового рішення у справі №340/1620/25. Поряд з цим, заява не містить підстав для висновку, що після завершення терміну відстрочення рішення суду буде виконано, що нівелює значення інституту судового захисту прав громадян.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень має з урахуванням поточних умов вишукувати заходів для найшвидшого поновлення прав позивача, а відстрочення виконання рішення суду призведе до необґрунтованого та невизначеного у часі продовження порушення законних прав та інтересів позивача.
Суд також зауважує, що на підтвердження обставини, які ускладнюють виконання рішення суду у справі відповідач надав листи Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/9088 від 04.11.2024, №220/13/ВихЗПІ/581 від 01.08.2025 та № 220/13/ВихЗПІ/744 від 02.10.2025, а також Основну заяву-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення A2227 на грудень 2025 року від 05.12.2025.
Разом з тим, наведені документи не підтверджують відсутність на рахунках військової частини коштів необхідних для виконання рішень судів, не є належними доказами на підтвердження обставин скрутного матеріального становища та неможливості виконання рішення суду.
Листи Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України мають інформативно-роз'яснювальний характер, з якого вбачаються лише загальні посилання щодо виділення бюджетних призначень.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини п'ятої статті 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Отже, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення має чітко виражені темпоральні межі - не пізніше одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
За наведених обставин, в задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання судового рішення належить відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 378 КАС України, суд
У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №340/1620/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повну ухвалу суду складено 07 січня 2026 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК