07 січня 2026 року Справа № 280/9773/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ"
до Тернопільської митниці
про визнання протиправними та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000340/1 від 27.10.2025.
В обґрунтування позову посилається на те, що надані позивачем документи не мали розбіжностей в числових значеннях визначеної митної вартості, базувались на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню і повністю підтверджували заявлену митну вартість товарів. Проте, митниця у графі 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів зазначила виявлені під час митного оформлення товарів розбіжності, які на його думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування. Вказує, що зазначені митницею підстави для коригування митної вартості, визначеної декларантом товариства, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства України. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, у письмовому відзиві від 24.11.2025 вх. № 59040 зазначає, що під час здійснення митного контролю за МД від 08.10.2025 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності. З огляду на що, зазначає, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару. Вказує, що за результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ, митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. Покликається на те, що митну вартість скориговано з урахуванням: митної вартості товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час, опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого ґрунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості товарів. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товару прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню. У задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 10.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/9773/25. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 07.01.2026 у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд у порядку загального провадження адміністративної справи №280/9773/25 відмовлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
01.02.2023 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (Покупець) уклало з компанією CHONGQING RONG-JUE MOTORCYCLE CO., LTD. (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № RNJ/1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
В подальшому, компанією продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного контракту, специфікації від 10.02.2025 №2025-2, рахунку-фактури від 26.06.2025 за №RNJ2025-2 було здійснено поставку товарів (мотоциклів) на загальну суму 38640,00 дол.США.
Товарна партія поставлялась на умовах FOB CHONGQING згідно міжнародних торговельних правил “ІНКОТЕРМС 2010».
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів ТОВ “МОТОТЕХІМПОРТ» було задекларовано до митного поста Тернопільської митниці партія отриманого товару за електронною митною декларацією (ЕМД): № 25UA403070009015U7 від 08.10.2025.
Митна вартість зазначеного товару підприємством була визначена відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст.58 Митного кодексу України.
До митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача були подані наступні документи:
пакувальний лист № б/н від 26.06.2025;
рахунок-фактура (інвойс) № RNJ2025-2 від 26.06.2025;
коносамент № HS125070428 від 10.07.2025;
накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 602573 від 23.09.2025;
статус особи, яка подає митну декларацію №1;
рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №CLL591/25 від 19.09.2025;
Акт виконаних послуг №CLL591/25 від 19.09.2025;
Довідка про транспортні витрати від 06.10.2025;
Заявка на перевезення №23 від 03.07.2025;
доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2025-2 від 10.02.2025;
зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RNJ/1 від 01.02.2023;
договір (контракт) про перевезення № K-425/23 від 01.12.2023;
електронний сертифікат про непреференційне походження товару №25C5102A1304/00007 від 08.08.2025;
Список номерів рам від 26.06.2025;
Технічні характеристики від 26.06.2025.
Митницею було розпочато консультацію між митним органом та декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронними повідомленнями вимоги на надання додаткових документів: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці, окрім раніше поданих до митного оформлення документів, додатково було надано: банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №1132 від 23.10.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 03.02.2025; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 - 3021, 3023) - Комерційна пропозиція від 03.02.2025.
Листом №241001 від 24.10.2025 позивачем повідомлено митницю про те, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого за ЕМД товару у 10-денний термін надаватись не будуть у зв'язку з чим просив здійснити митне оформлення за наявними документами.
За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000340/1 від 27.10.2025.
Оформлення вищезазначеного товару декларантом було здійснено та випущено у вільний обіг за ЕМД № 25UA403070009665U3 від 27.10.2025. Випуск товарів у вільний обіг було здійснено шляхом надання гарантій в розмірі різниці між заявленою позивачем митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем відповідно розділу X МК України.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 “Резервний метод» МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності (постанова ВС від 05.12.2019 у справі № 826/3120/16, від 14.11.2019 у справі № 814/264/16 тощо).
Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 у справі № 804/4365/16 вказав, що митний орган повинен витребувати документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Також, КАС ВС у постанові від 19.06.2024 по справі № 460/1143/19 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Яв свідчать матеріали справи, Тернопільською митницею під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, підприємству було направлено електронне повідомлення, в якому зазначено наступні зауваження:
1) «Відповідно до відомостей декларації митної вартості від 08.10.2025 № б/н, до ціни товару додані витрати на транспортування в сумі 144 370,80 грн. З метою підтвердження зазначених витрат надано до митного оформлення такі документи: договір транспортно-експедиторського обслуговування від 01.12.2023 №K-425/23, укладений з експедитором «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС», рахунок від 19.09.2025 №CLL591/25 на оплату транспортноекспедиторських послуг, довідку про транспортні витрати від 06.10.2025 №CLL21262, акт виконаних робіт від 19.09.2025 №CLL591/25, заявку на перевезення від 03.07.2025 № 23.
Відповідно до рахунку від 19.09.2025 №CLL591/25 та акту виконаних робіт від 19.09.2025 №CLL591/25 визначено витрати на транспортування партії товарів у одному контейнері. Витрати на перевезення враховують лише відшкодування витрат на морський фрахт п.Ningbo - п.Gdansk на користь лінійного агента та відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиційне перевезення за єдиним міжнародним перевізним документом, за межами митної території України (п.Гданськ, Польща - п/п Мостиська, Україна) по контейнеру №MIEU3062503, становить 144 370,80 гривень (3500 доларів США), проте не зазначені відомості які вказані в довідці про транспортні витрати від 06.10.2025 №CLL21262, а саме - Залізнична доставка за маршрутом м/п Мостиська, Україна - м. Тернопіль, Україна - 802,61 USD. У відповідності до відомостей, зазначених у митній декларації від 08.10.2025 № 25UA403070009015U7 та коносаменті від 10.07.2025 №HS125070428 поставку оцінюваної партії товару здійснено морським транспортом у контейнерах з порту CHONGQING, CHINA до порту GDANSK, POLAND що суперечить відомостям зазначеним у рахунку від 19.09.2025 №CLL591/25 та акту виконаних робіт від 19.09.2025 №CLL591/25, а саме зазначені різні порти відправлення. Разом з цим, згідно із даних, наведених у накладній УМВС від 23.09.2025 № 602573 товар переміщувався з порту Gdansk, POLAND до Медика/Мостиська та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Враховуючи вищезазначене, товар був перевантажений у порту Gdansk, що свідчить про наявність додаткових витрат, пов'язаних з перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару.
Відповідно не можливо перевірити числові показники митної вартості, оскільки не можливо встановити витрати на навантаження, вивантаження товару, що є складовою митної вартості товару відповідно до п.6 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України.»
З приводу такого зауваження слід зазначити наступне.
Враховуючи норми ч.10, 11 ст.58 МК України до митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: витрати на транспортування після ввезення. Для підтвердження вартості транспортування, як складової частини митної вартості товарів, митниці під час митного оформлення надавались документи, які підтверджували витрати на транспортування як до кордону України так і по території України.
Інвойс №CLL591/25 та акт виконаних робіт від 19.09.2025 №CLL591/25 Експедитором надавались для здійснення оплати за частину транспортування за межами України, яка склала 144370,80 грн.
Для оплати вартості транспортування по території України від кордону до м. Тернопіль експедитором виставлявся окремий рахунок №СLL591.1/25 від 19.09.2025 Зазначений рахунок також надавався митниці як додаток до листа №241001 від 24.10.2025. Цим листом митниці також були надані платіжні інструкції №1132, №1133 від 23.10.2025.
2) «Також згідно п. 8 заявки на перевезення від 03.07.2025 №23 замовлений тип транспортного засобу для здійснення перевезення «Судно типу «Контейнеровоз», а згідно пункту 11 цієї заявки перевезення здійснюється по маршруту «порт Чонкiнг, Китай - м. Тернопiль, Украiна», що є неможливим враховуючи замовлений тип транспортного засобу (Судно типу «Контейнеровоз»), оскільки морське перевезення за наведеним маршрутом може бути здійснено тільки до порту Гданськ, а інші послуги згідно цієї заявки (навантажувально-розвантажувальні роботи, перевезення залізничним транспортом) не замовлялись. З наведеного випливає неможливість перевірити числові значення понесених витрат на транспортування товару, які є складовою митної вартості товару.
З цього приводу слід зазначити, що відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МК України, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Таким чином, митне законодавство України прямо зазначає що документи, які підтверджують транспортні витрати повинні надаватись від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиторських послуг.
Для підтвердження вартості транспортування товарів митниці були надані договір ТЕО №К-425/23 від 01.12.2025, заявка №23 від 03.07.2025, коносамент №HS125070428 від 10.07.25, залізнична накладна №602573 від 23.09.25, рахунок № СLL591/25 від 19.09.2025, Акт виконаних послуг №CLL591/25 від 19.09.25, Довідка перевізника про вартість транспортних витрат від 06.10.2025.
В заявці №23 сторонами був узгоджений загальний маршрут перевезення товарів та загальна вартість перевезення, а детальна інформація щодо маршруту перевезення зазначена в інвойсі, акті виконаних робіт, довідці перевізника про вартість транспортування.
Так в інвойсі №CLL591/25 від 19.09.25, наданому цим листом, акті виконаних робіт, Коносаменті, залізничній накладній зазначено маршрут перевезення контейнерів різними видами транспорта- морське перевезення від порту Чонгкинг до порту Гданськ, а потім перевезення залізничним транспортом до кордону України.
Верховний суд в постанові від 05.03.2019 по справі №813/1359/17 вказав, що заявка на перевезення вантажу не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість.
3) «Відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме - витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до ввезення на митну територію України, передбачених частиною 10 статті 58 МКУ. У наданих до митного оформлення документах відсутні відомості щодо вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначені розбіжності, неможливо здійснити перевірку числового значення заявленої митної вартості оцінюваних товарів, транспортна складова не розраховується.
Як пояснив позивач, при узгодженні умов договору ТЕО сторони дійшли згоди, що в разі перевантаження контейнерів в проміжних портах під час перевезення вартість такого перевантаження включається у загальну вартість перевезення зазначену в рахунках та актах виконаних робіт, що знайшло своє відображення в п.3.2. Договору ТЕО. Таким чином, вартість витрат на перевантаження з одного транспортного засобу на інше, вже включена у загальну вартість транспортування і за домовленістю сторін не повинна зазначатись окремо.
4) «Відповідно до п.3.1 договору транспортно-експедиторського обслуговування від 01.12.2023 №K-425/23 оплата послуг за даним договором, винагороди експедитора та компенсація додаткових витрат експедитора, пов'язаних з виконанням цього договору, здійснюється клієнтом протягом 30 календарних днів від дати виставлення рахунку. Додатково декларантом надано платіжні інструкції від 23.10.2025 №1132, №1133 які підтверджує факт порушення умов контракту. Відповідно до п.4.1. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором Сторони несуть відповідальність на підставах і в розмірі, які визначаються відповідно до вимог чинного законодавства України, проте жодних документів, які б містили суми розрахунків відшкодування за дане порушення не надано. Вищезазначені платіжні інструкції містять посилання на веб сторінку для перевірки - pb.ua/check та коди для перевірки - JSV3RMQ9G78V5MH6EBK та JSV621GTB2KUO5BDC4U, проте під час перевірки даних платіжних документів на веб сторінці відображає, що документ із цим кодом не знайдено. Вище викладені обставини можуть вказувати на те, що не всі витрати на перевезення включені до митної вартості, що не дає можливості перевірити всі складові митної вартості, а також неможливо перевірити достовірність наданої інформації згідно вище згаданих платіжних інструкцій.
На спростування такого зауваження декларантом було подано виписку з особистого банківського рахунку ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» в «КБ «Приватбанк» за 23.10.2025.
Також, митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Аналізуючи викладене, суд висновує, що матеріалами справи та доводами позивача спростовуються наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Тому, у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.
Проте, Товариством з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" все ж було подано додаткові документи, а саме: банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №1132 від 23.10.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 03.02.2025; комерційна пропозиція від 03.02.2025.
Відповідно до положень статті 55 цього МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Натомість, що в оскаржуваному рішенні належним чином не обґрунтовано причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, не надано оцінку поясненням позивача та додатковим документам, що були ним надані у відповідь на повідомлення митниці під час консультацій.
За ч. 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина).
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Також згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Суд висновує, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору та ніким чином не обґрунтував необхідності витребувати додаткові документи у декларанта.
Суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов'язковою при відповідному обчисленні митної вартості.
До того ж, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.
Натомість, оскаржуваному рішенні зазначено наступне: “Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості взято інформацію щодо вартості товарів: Товар №1 за ЕМД від 20.08.2025 №25UA209190021060U0 на рівні 4,9091 дол. США/кг (618.55 дол/шт) товар Мотоцикли з поршневим двигуном внутрішнього згоряння та робочим об'ємом циліндрів двигуна 271,3 см3,з бензиновим двигуном, нові: Мотоцикл STN STN-X6, шасіLP7GCPL01S5000849, 2025р.в.-1шт;Мотоцикл STN STN-X6, шасіLP7GCPL08S5000850, 2025р.в.-1шт;Мотоцикл STN STN-X6, шасіLP7GCPL0XS5000851, 2025р.в.-1шт;Мотоцикл STN STN-X6, шасіLP7GCPL01S5000852, 2025р.в.-1шт; Мотоцикл STN STN-X6, шасі LP7GCPL03S5000853,2025р.в.-1шт; Мотоцикл STN STN-X6, шасі LP7GCPL05S5000854, 2025р.в.-1шт;Мотоцикл STN STN-X6, шасі LP7GCPL07S5000855, 2025р.в.-1шт; Мотоцикл STN STN-X6,шасі LP7GCPL09S5000856, 2025р.в.-1шт; Мотоцикл STN STN-X6, шасіLP7GCPL00S5000857, 2025р.в.-1шт. тощо. Країна виробництва - CNТорговельна марка - STNВиробник - CHONGQING SHUANGSHI MOTOR MANUFACTURING CO., LTD. Умови поставки: FOB. Митну вартість скориговано з урахуванням: митної вартості MD Office™ (27.10.2025) товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час, опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого ґрунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості товарів».
Пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд також вказує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Зазначене відповідає усталеній практиці Верховного Суду (зокрема, постанова від 02.03.2021 у справі № 380/842/20, від 23.02.2021 у справі № 805/5039/16-а, від 24.12.2020 у справі № 808/1676/16 тощо).
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.
Отже, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товарів за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Відтак, рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000340/1 від 27.10.2025 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений позивачем судовий збір в сумі 3988,22 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОТЕХІМПОРТ» до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці (вул.Текстильна буд.38, м.Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000340/1 від 27.10.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МОТОТЕХІМПОРТ» (69000, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) судовий збір у розмірі 3988 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 22 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (вул.Текстильна буд.38, м.Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ 43985576).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 07.01.2026.
Суддя Л.Я. Максименко