про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
08 січня 2026 рокум. Ужгород№ 260/6736/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просила: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2023.
Рішенням від 05.03.2025 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 24 квітня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 24 квітня 2024 року.
Вказане рішення набрало законної сили 01 жовтня 2025 року.
15 грудня 2025 року представник позивача подала через особистий електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення, аргументовану тим, що відповідач не виконує рішення суду в добровільному порядку. Так, як вбачається з протоколу перерахунку пенсії з 01 березня 2025 року розмір пенсії позивачу виплачується без врахування встановленої рішенням суду індексації.
Відповідач жодних заперечень щодо поданої заяви до суду не надіслав.
Згідно ч. 1 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Подану представником ОСОБА_1 заяву розглянуто в письмовому провадженні у встановлені нормами КАС України строки з урахуванням періоду перебування головуючого судді Ващиліна Р.О. у відпустці.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, суд зазначає наступне.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.
Так, ч. 1 ст. 382 КАС України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів ймовірного невиконання рішення суду відповідачем, що підтверджені належними та допустимими доказами.
В свою чергу у якості обставин, що можуть свідчити про невиконання рішення суду відповідачем-суб'єктом владних повноважень потрібно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У рішенні від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Окрім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив на тому, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
У іншому рішенні в справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15 березня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.
Подання заяви в порядку ст. 382 КАС України представник ОСОБА_1 аргументує тим, що орган Пенсійного фонду України не виконує в добровільному порядку рішення суду в даній адміністративній справі, яким відповідача зобов'язано здійснити з 24 квітня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Так, до 01 березня 2025 року пенсія ОСОБА_1 виплачувалася у розмірі 13245,31 грн та обчислена з розміру середнього заробітку за 3 попередні роки (2019-2021) 14016,56 грн, тобто з урахуванням індексації. Однак з 01 березня 2025 року розмір нарахованої позивачу пенсії зменшено до 11169,11 грн, оскільки змінено застосований при її обрахунку середній заробіток за 3 попередні роки - 11345,30 грн.
На підтвердження вказаної обставини заявник подала копії протоколів перерахунку пенсії за пенсійною справою №071750007108 та листи-відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Оцінюючи заявлені представником ОСОБА_1 доводи, в контексті наявності підстав для застосування передбаченого нормами ст. 382 КАС України судового контролю, суд враховує наступне.
Рішенням від 05.03.2025 Закарпатський окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 24 квітня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 24 квітня 2024 року.
Отже, судовим рішенням було чітко визначено, що пенсію позивачу слід виплачувати із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796. Так, при призначенні позивачу пенсії органом Пенсійного фонду України застосовано розмір середнього заробітку за 3 попередні роки (2019 - 2021) - 10846,37 грн. З урахуванням рішення суду у цій справі при перерахунку пенсії ОСОБА_1 такий розмір слід обчислити з урахуванням коефіцієнтів 1,197 та 1,0796, що становить 14016,56 грн. При цьому такий обов'язок не обмежено будь-якими часовими рамками. Натомість за результатами розгляду справи судом встановлено право позивача на індексацію пенсії із застосуванням визначених постановами Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 та №185 від 23.02.2024 коефіцієнтів, починаючи з 24 квітня 2024 року.
Однак з долучених представником позивача доказів вбачається, що з 01 березня 2025 року пенсія ОСОБА_1 обраховується з розміру середнього заробітку за 3 попередні роки (2019 - 2021) - 11345,30 грн, що суперечить рішенню суду в цій справі.
Таким чином, всупереч встановленому законодавством обов'язку забезпечити належне та повне виконання рішення суду, що набрало законної сили, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області уникає його виконання у спосіб, зазначений в його резолютивній частині.
Відповідно до ч. 4 ст. 382-1 КАС України, суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, поклавши обов'язок на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області протягом 30 календарних днів з дати отримання даної ухвали подати звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі №260/6736/24.
Таким чином, заява позивача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 256, 370, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі - задовольнити повністю.
2. Зобов'язати керівника Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області протягом 30 календарних днів з дати отримання даної ухвали подати звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі №260/6736/24.
Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін